Справа 369/1541/19 Головуючий у І-й інстанції - Дубас Т.В.
апеляційне провадження № 22-ц/824/14388/2020 Доповідач Заришняк Г.М
26 листопада 2020 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М.
при секретарі Діденку А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Лашка Ігоря Івановича , діючого в інтересах Акціонерного товариства «Альфа-Банк», на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 серпня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаню,-
У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до АТ «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус КМНО Чуловський В.А., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров П.В., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову вказувала, що 12 вересня 2007 року між ОСОБА_6 та АКІБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк», укладено договір не відновлювальної кредитної лінії № 06-10/306, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит окремими частинами зі сплатою 15 % річних в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом в сумі 400 000,00 грн. протягом шести місяців, з кінцевим терміном погашення за кредитом не пізніше 12 вересня 2022 року.
Відповідно до п.1.3. кредитного договору, вищезазначений кредит надавався позичальнику на поповнення оборотних коштів.
В рахунок забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між АКІБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк»,та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір №04/I-693 від 12.09.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Черняк О.В., реєстровий № 895 .
Згідно з п.1.1. договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно, в саме: чотирьохкімнатна квартира загальною площею 79,8 кв.м., житловою площею 50,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачці стало відомо про те, що 01 лютого 2019 року відносно неї приватним виконавцем Говоровим П.В. відкрито виконавче провадження № 58095308 за вчиненим 23.07.2018 р. приватним нотаріусом КМНО Чуловським В.А. виконавчим написом №11051 про звернення стягнення на квартиру, яка є предметом іпотеки, власниками якої є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного майна запропоновано задовольнити частину вимог стягувача АТ «Укрсоцбанк» у розмірі 999 707,35 грн., що виникла внаслідок невиконання боржником ОСОБА_6 умов кредитного договору.
Зазначала, що вищезазначений виконавчий напис № 11051 від 23.07.2018р. вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, оскільки нотаріус не мав документів, достатніх для підтвердження безспірності заборгованості. Більш того, позивач не отримувала, передбачене законодавством повідомлення про усунення порушень умов кредитного та іпотечних договорів.
Відповідно до оскаржуваного виконавчого напису, за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна було задоволено частину вимог стягувача АТ «Укрсоцбанк» у розмірі 999 707,35 грн., що виникла внаслідок невиконання боржником ОСОБА_6 умов кредитного договору за період з 10 серпня 2015 року по 20 червня 2018 року, а саме: прострочена заборгованість в сумі 397 695,02 грн., строкова заборгованість по нарахованим відсоткам в сумі 12 593,67 грн., прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам в сумі 589 416,66 грн.
При цьому позивачка вважала, що вказана у виконавчому написі сума заборгованості не відповідає дійсності, оскільки у вересні 2008 році відповідачем було надіслано на адресу позичальника та майнових поручителів вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором № 06-10/306 від 12 вересня 2007 року, в якій останній вимагав здійснити дострокове погашення загальної суми заборгованості за кредитним договором у 418 455,98 грн., що складається з: простроченої заборгованості по кредиту - 397 695,02 грн., простроченої заборгованості по процентах - 16 452,60 грн., строкової заборгованості по ренті - 4 308,36 грн. Після направлення позичальнику та поручителям письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості, кредитний договір припинив свою дію, а Банк втратив можливість нарахування та стягнення з позичальника відсотків за кредитним договором, у зв'язку із чим, нарахування відповідачем строкової заборгованості по відсоткам у розмірі 12 593,67 грн. та простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам у розмірі 589 416,66 грн., є неправомірним.
Отже, АТ «Укрсоцбанк» скористалось своїм правом на дострокове стягнення кредитної заборгованості у відповідності до ст. 1050 ЦК України, пред'явивши вимогу до позичальника та майнових поручителів у вересні 2008 року та визначивши новий строк виконання зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та пені негайно у відповідності до п.п. 3.2.2.2. та 3.3.15 кредитного договору.
Таким чином, АТ «Укрсоцбанк» був встановлений новий строк виконання зобов'язання - 24.10.2008 р. Тобто, з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, оскільки виконавчий напис вчинено 23.07.2018 р., а трирічний строк сплинув 24.10.2011 р., тому у нотаріуса були відсутні законні підстави вчиняти виконавчий напис.
Поданий нотаріусу розрахунок заборгованості не може бути беззаперечним, безспірним доказом існування заборгованості за кредитом, оскільки є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку.
Крім того, вчиняючи виконавчий напис, Банк не повинен був позбавляти житла позивача, який придбав нерухомість не за кредитні кошти, за відсутності рішення суду та без надання іншого постійного житла.
Посилаючись на викладене, позивачка просила суд задовольнити позов та визнати виконавчий напис приватного нотаріуса КМНО Чуловського В.А. від 23.07.2018 р., зареєстрований в реєстрі за номером 11051, таким, що не підлягає виконанню та стягнути витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 серпня 2020 року позов задоволено.
Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. від 23.07.2018, зареєстрований в реєстрі за номером 11051, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнуто з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. .
В апеляційній скарзі Лашко І.І., діючий в інтересах АТ «Альфа-Банк», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачка вважає рішення законним, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Акціонерного товариства «Альфа-Банк» підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Представник позивачки проти апеляційної скарги заперечувала, вважаючи її необґрунтованою.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обгрунтованність постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню таких підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимогОСОБА_2 .
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 12 вересня 2007 р. між АКІБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_6 було укладено договір не відновлювальної кредитної лінії № 06-10/306, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит окремими частинами зі сплатою 15 % річних, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом в сумі 400 000,00 грн. протягом шести місяців, з кінцевим терміном погашення за кредитом не пізніше 12 вересня 2022 року в сумі 2 446 грн.
Відповідно до п.1.3.кредитного договору зазначений кредит надавався позичальнику на поповнення оборотних коштів.
В рахунок забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між АКІБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк»,та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір №04/I-693 від 12.09.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Черняк О.В., реєстровий № 895 .
Згідно з п.1.1. договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно, в саме: чотирьохкімнатна квартира загальною площею 79,8 кв.м., житловою площею 50,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що 23 липня 2018 року приватний нотаріус КМНО Чудовський В.А. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 11051, відповідно до якого запропонував звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , власниками якої є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .
З вказаного виконавчого напису слідує, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна було запропоновано задовольнити частину вимог стягувача АТ «Укрсоцбанк» у розмірі 999 707,35 грн., що виникла внаслідок невиконання боржником ОСОБА_6 умов кредитного договору за період з 10 серпня 2015 року по 20 червня 2018 року, що складається із: простроченої заборгованості - 397 695,02 грн., строкової заборгованості по нарахованим відсоткам - 12 593,67 грн., простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам - 589 416,66 грн.
За правилами ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом.
Порядок учинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства (ч.1 ст.39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5.
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згіднозі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.
Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
У ст.88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.
Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус учиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше ніж 3 роки, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше ніж рік. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.
Згідно з пп.2.1 п.2 гл.16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування й місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата й місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
За правилом ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
В матеріалах справи містить копія списку рекомендованої кореспонденції №555 з прізвищами позивача та третіх осіб, яка направлялась 22.06.2018 року (т.1 а.с. 133), проте відсутні описи вкладення до таких листів, що тягне за собою неможливість встановлення того факту які саме повідомлення їм направлялись, а відтак не можливо стверджувати про направлення Банком позивачу та іншим майновим поручителям вищезазначеного письмового повідомлення.
Копія списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, поданих в МБПЗ Чернігів № 7197 (т.1 а.с.134), не містить дати відправлення таких листів та жодних відміток поштових відділень.
Разом з тим, п.99 постанови Кабінету Міністрів України №270 від 05 березня 2009 року «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» передбачено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абз. 4 п.93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
Як видно з доводів позивача, вона не отримувала передбачене законодавством повідомлення про усунення порушень умов кредитного та іпотечних договорів.
Дані доводи матеріалами справи не спростовані.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
По суті, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.
З матеріалів справи вбачається, що період, за який проводилось стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса, складає - з 10 серпня 2015 року по 20 червня 2018 року.
Проте, з наданої відповідачем нотаріусу довідки-розрахунку заборгованості від 20.06.2018р. (т.1 а.с.136) не можливо встановити, з якої дати розпочалось нарахування основної заборгованості, заборгованості по відсотках, який розмір відсотків застосовувався при нарахуванні заборгованості. Дана довідка-розрахунок містить в собі лише перелік сум, які Банк вважав за необхідне стягнути з ОСОБА_6 , без жодного обґрунтовування вказаних в ній сум, порядку та строків обрахування заборгованості, що позбавляє можливості перевірити безспірність заборгованості боржника перед стягувачем та з'ясувати, чи не минуло більше, ніж 3 роки з дня виникнення права вимоги.
Представником відповідача не надано суду доказів того, що при вчиненні напису нотаріус отримував від Банку первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір основної заборгованості перед банком та суми процентів, зазначених у написі, є беззаперечними та безспірними.
Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про те, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису належним чином не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, обґрунтовано задовольнивши позовта визнавши виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. від 23.07.2018р., зареєстрований в реєстрі за номером 11051, таким, що не підлягає виконанню.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права й не може бути скасованим з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачкою не доведено суду, чим порушуються її права в наслідок вчинення виконавчого напису для погашення заборгованості, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються зібраними у справі доказами.
Відповідно до п.п.3.2.2.2. та 3.3.15. Кредитного договору Кредитор має право вимагати від Позичальника дострокового виконання ним всіх своїх зобов'язань за цим договором протягом 30 календарних днів від дня отримання Позичальником письмової вимоги про повернення кредиту, сплати процентів, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу).
Як вбачається з матеріалів справи та доводів позивачки, у вересні 2008 р. відповідачем було надіслано на адресу позичальника та майнових поручителів вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором № 06-10/306 від 12 вересня 2007 року, в якій останній вимагав негайно здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 418 455,98 грн., що складається з: простроченої заборгованості по кредиту - 397 695,02 грн., простроченої заборгованості по процентах - 16 452,60 грн., строкової заборгованості по процентах - 4 308,36 грн.
Отже, відповідачем був встановлений новий строк повного виконання зобов'язань за кредитним договором. З дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, оскільки виконавчий напис вчинено 23.07.2018 р.
Після направлення позичальнику та поручителям письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості, кредитний договір припинив свою дію, а Банк втратив можливість нарахування та стягнення з позичальника відсотків за кредитним договором. Зазначені висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.02.2018р. у цивільній справі №564/2199/15-ц.
У зв'язку з викладеним, нарахування відповідачем в оскаржуваному виконавчому написі відсотків за кредитним договором - строкової заборгованості по відсоткам у розмірі 12 593,67 грн. та простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам у розмірі 589 416,66 грн. після надсилання вимоги про дострокове погашення всієї заборгованості порушує права позивача. Та обставина, що позивач за час отримання вимоги на зверталася до кредитора із запереченнями щодо кредитної заборгованості, не свідчить про безспірність розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують й не є підставами для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Лашка Ігоря Івановича , діючого в інтересах Акціонерного товариства «Альфа-Банк», - залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 серпня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови виготовлений 07 грудня 2020 року
Головуючий
Судді: