Справа № 752/16096/19 Головуючий в суді I інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2427/2020 Доповідач ОСОБА_2
25 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
секретаря судових засідань - ОСОБА_8 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційний розгляд за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 10 квітня 2020 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Антрацит Луганської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
вироком Ковпаковського районного суду м. Суми від 07.06.2011 за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі (дані про звільнення відсутні),
вироком Святошинського районного суду м. Києва від 08.11.2018 за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.07.2019 призначений вироком суду від 08.11.2018 року іспитовий строк скасовано, постановлено направити ОСОБА_7 для відбування покарання у виді позбавлення волі,
- визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 10 квітня 2020 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 71 ККУкраїни за сукупністю вироків, до покарання призначеного даним вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком Святошинського районного суду м. Києва від 08.11.2018 та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду, ОСОБА_7 визнано винуватим у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб,тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за наступних обставин.
Так, 09.07.2019 близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_7 , спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, в порядку ст. 217 КПК України, проходячи повз будинок № 128 по проспекту Голосіївському в м. Києві, побачивши припаркований автомобіль марки «Ніссан» моделі «Кашкай» д.н.з. НОМЕР_1 , з метою таємного викрадення чужого майна, вступив в злочинну змову з невстановленою слідством особою, завчасно спланувавши та розподіливши між собою злочинні ролі. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_9 згідно відведеної йому ролі підійшов до вказаного вище автомобіля, впевнившись, що за його діями з сторонніх осіб ніхто не спостерігає, розбив скло задніх лівих дверей вказаного автомобіля та таємно викрав електро-самокат марки «Ninebot by Segway» чорного кольору, вартістю 17 745 грн. 00 коп., що належить потерпілій ОСОБА_10 . В подальшому ОСОБА_7 та невстановлена досудовим розслідуванням особа із викраденим майном з місця скоєння злочину зникли, завдавши при цьому потерпілій ОСОБА_10 матеріального збитку на загальну суму 17 745 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_11 посилаючись на незаконність та необґрунтованість вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 10 квітня 2020 року, просить його скасувати, а кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, і ґрунтуються на припущеннях. Зазначає, що показання свідка ОСОБА_12 є суперечливими, оскільки спочатку вона вказувала про те, що не бачила особу, яка вчинила злочин, і лише після того як побачила його, змінила свої показання.
Зазначає, що під час досудового розслідування не було проведено всіх необхідних слідчих дій про які він заявляв клопотання, а саме, не було вилучено з місця вчинення злочину відео з камер відеоспостереження, знято відбитки пальців та вилучено знаряддя вчинення злочину.
Також, апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно приєднав йому не відбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 08.11.2018, так як він має виконуватись самостійно.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 , та його захисника, які підтримали подану апеляційні скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за обставин, викладених у вироку обґрунтований сукупністю досліджених в судовому засіданні й наведених у вироку доказів, яким суд дав належну оцінку.
Зокрема, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України підтверджуються детальними та послідовними показаннями свідка ОСОБА_12 , яка показала, що 9.07.2019 приблизно о 22 год. повертаючись разом з ОСОБА_13 з концерту на ВДНХ, звернула увагу на двох чоловіків, які знаходились біля запаркованого на тротуарі білого автомобіля Нісан, в подальшому вона почула тріск скла, повернулась і побачила, що один із чоловіків спостерігав за обстановкою та прикривав собою іншого чоловіка, а саме обвинуваченого, якого вона чітко впізнає, який руками тягнувся до заднього лівого скла автомобіля. Потім на 1 с, можливо менше, вона відволіклась, після чого побачила, що обвинувачений ОСОБА_7 тримає щось в руках. Інший чоловік в цей час почав швидко переходити дорогу, обвинувачений пішов трохи в інший бік і також через дорогу. В цей момент вона звернула увагу ОСОБА_13 на вказаних чоловіків. В подальшому вони зупинили обвинуваченого, який тримав в руках електросамокат, запитали кому він належить, він намагався йти далі, але в цей момент до них підійшов чоловік, який запитав що трапилось, та сказав, що він працівник поліції, і запропонував всім пройти назад до білого автомобіля, після чого викликали поліцію.
Як слідує з показань свідка ОСОБА_13 якийпід час судового розгляду в суді першої інстанції пояснив, що 9.07.2019 приблизно о 22 год. повертаючись з концерту на ВДНХ разом з ОСОБА_12 , помітив, що остання на щось відволіклась, а потім показала йому на двох чоловіків, які переходили дорогу, при цьому обвинувачений ОСОБА_14 , якого він добре запам'ятав, щось ніс в руках. Коли підійшли ближче, зрозумів, що це електросамокат, після чого він почав розмову з обвинуваченим, але той продовжував рух, намагаючись уникнути спілкування, що здалось підозрілим. В цей момент до них підійшов ще один чоловік, з яким вони затримали ОСОБА_14 і повернулись до автомобіля. Коли підійшли до білого автомобіля Нісан Кашкай, побачили у ньому розбите ліве заднє скло, викликали поліцію. Потім підійшла власниця з чоловіком, сказали, що це їх самокат і він лежав в машині позаду.
Показаннями потерпілої ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні суду першої інстанції показала, що 9.07.2019 ввечері припаркувала свій автомобіль на тротуарі неподалік ВДНХ за адресою пр-т Голосївський, 128. Коли повернулась до автомобіля, то побачила багато людей та розбите заднє ліво скло автомобіля. Люди сказали, що затримали ОСОБА_7 , оскільки бачили як він ще одним чоловіком розбили скло її авто та витягли самокат, при цьому зі слів очевидців, саме обвинувачений ОСОБА_14 витягав самокат, а інший чоловік - спостерігав за обстановкою. Викликали поліцію. На момент її приходу до машини самокат лежав на землі біля авто, в подальшому їй його повернули на зберігання. Обвинувачений також був біля машини і не заперечував слів очевидців.
Показаннями допитаного в судовому засіданні суду першої інстанції свідка ОСОБА_15 , про те, що 9.07.2019 після 22 год. повертаючись з дружиною із концерту на ВДНХ, побачив як обвинувачений, якого він добре запам'ятав, ніс елктросамокат, за ним йшов хлопець та запитував, кому належить майно. Оскільки все це виявилось підозрілим, він підійшов до обвинуваченого, представившись працівником поліції, після чого обвинувачений одразу ж зупинився. Останній не міг пояснити, де взяв дане майно, плутався у своїх поясненнях, казав, що знайшов, потім, що це його майно. Вони з хлопцем його затримали, викликали поліцію. Як з'ясувалось, в тому числі, зі слів очевидців, що самокат вкрали з автомобіля, який стояв в 30 м від того місця, де він вперше побачив ОСОБА_7 .
Показання зазначених свідків та потерпілої суд першої інстанції дослідивши в порядку передбаченому кримінальним процесуальним законом, безпосередньо сприймаючи їх показання під час судового засідання, обґрунтовано визнав допустимими та достовірними, оскільки вони є логічними, послідовними та такими, що узгоджуються між собою і з іншими долученими до матеріалів кримінального провадження доказами, що повністю спростовує доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 про суперечності в показаннях свідка ОСОБА_12 .
Досліджено судом першої інстанції і дані протоколу огляду від 9.07.2019 з фото таблицею до нього, відповідно до яких було оглянуто автомобіль Нісан Кашкай білого кольору НОМЕР_1 , у якого було розбите заднє ліве скло, пошкоджені задні ліві двері, поруч знаходився електросамокат марки «Ninebot by Segway» чорного кольору та чоловік, який представився ОСОБА_7 (а.с. 66-68, 124-126)
Фактичні дані, що містяться упротоколі огляду від 10.07.2019, згідно якого було оглянуто електросамокат марки «Ninebot by Segway», вартістю якого, відповідно до наданого потерпілою копії товарного чеку, становить 17 745 грн., який в подальшому було визнано речовим доказом та передано ОСОБА_10 на відповідальне зберігання (а.с. 63-65, 79, 62, 78).
Досліджено і дані протоколів впізнання від 23.07.2019 за участі свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , згідно яких свідки впізнали серед пред'явлених фотографій фото, на якому зображено ОСОБА_7 як особу, яка викрала самокат за описаних ними подій, несла його в руках та була ними затримана (а.с. 69-71, 72-74, 75-77).
Таким чином, судом першої інстанції, всупереч доводам апеляційної скарги обвинуваченого,всебічно, повно та неупереджено досліджено всі обставини кримінального провадження, надано оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
З огляду на наведені докази суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та вмотивовано не прийняв до уваги доводи обвинуваченого щодо його непричетності до вчинення злочину розцінивши таку позицію, як спосіб захисту від предявленого йому обвинувачення направлений на уникнення кримінальної відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, з чим погоджується і колегія суддів.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що органами досудового розслідування не було проведено всіх, на його думку необхідних слідчих дій, колегія суддів до уваги не бере, оскільки сукупність зібраних у справі та належним чином досліджених у судовому засіданні доказів, як правильно встановив суд першої інстанції в повній мірі доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При перевірці матеріалів кримінального провадження, будь-яких порушень кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування вироку суду не встановлено.
Відповідає вимогам статті 65 КК України і призначене ОСОБА_7 судом першої інстанції покарання, розмір якого обраний з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відноситься до злочинів, середньої тяжкості, даних про особу винного, який раніше неодноразово судимий, вчинив даний злочин після постановлення вироку, в період іспитового строку, який ухвалою суду в подальшому через невиконання покладеного обов'язку щодо явки в органи пробації був скасований, не має постійного місця проживання, зареєстрований по місцю знаходження адміністративної будівлі, як тимчасово переміщена особа, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, зі слів неофіційно працював, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також думку потерпілої, яка поклалась на розсуд суду, та обґрунтовано призначено покарання, в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, а також правильно визначено вид і розмір остаточного покарання за сукупністю вироків, відповідно до вимог ст. 71 КК України.
Підстав для скасування вироку та призначення нового розгляду у суді першої інстанції, як про це ставить питання в своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 , колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 405, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 10 квітня 2020 року щодо ОСОБА_7 , залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяцівз дня її проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
_______________ _________________ ________________ ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3