08 грудня 2020 року м.Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
з участю учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Галицьким районним судом м. Львова матеріали у кримінальному провадженні №12018060020001078 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівців від 25.11.2020 року, постановлену в порядку ст.199 КПК України щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,-
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 25.11.2020 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_5 та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Рівненської області, мешканцю АДРЕСА_1 , не працюючому, раніше судимого, обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 187 ч.4, 28 ч.3, 263 ч.2 КК України до 22 січня 2021 року.
Цією ж ухвалою продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому за ст. ст. 263 ч.1, 187 ч.4 КК України до 22 січня 2021 року, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченому за ст. 187 ч.4 КК України до 22 січня 2021 року.
Також продовжено обвинуваченим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, змінивши заборону покидати житло та продовжено застосування обов'язків покладених на ОСОБА_9 до 22 січня 2021 року та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби до 22 січня 2021 року, з продовженням застосування обов'язків, покладених на ОСОБА_8 .
На вказану ухвалу суду захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат
ЄУНСС 725/3648/19 провадження №11кп/822/511/20 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_12
ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нову ухвалу, якою змінити ОСОБА_7 запобіжний захід на домашній арешт з встановленням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
На обґрунтування своїх вимог апелянт вказував, що прокурор в своєму клопотанні про продовження строку тримання під вартою голослівно посилається на наявність ризиків, однак не представляє жодних підтверджень цих ризиків і посилається лише на власну думку. Вказував, що ні в клопотанні прокурора, ні в ухвалі суду не міститься жодних даних чи доказів про можливу протиправну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 , а з урахуванням показів потерпілих та свідків, на його думку, така поведінка виключається, оскільки жоден з допитаних потерпілих та свідків не вказали на ОСОБА_7 , як на особу, яка вчиняла кримінальні правопорушення.
Посилався також на те, що ухвала районного суду повинна бути обґрунтованою, однак відсутність конкретної мотивації та обґрунтування в ухвалі, як наявних ризиків так і неможливості застосування іншого запобіжного заходу, на думку апелянта, лише підтверджує неправильність та безпідставність прийнятого рішення.
Апелянт також посилався на низку рішень ЄСПЛ, які, на його думку, свідчать про незаконність ухвали суду.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 , які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, прокурора, який просив відмовити в задоволенні вимог апелянта, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки в апеляційній скарзі не оспорюється обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 263 КК України при обставинах, що викладені в ній, колегія суддів не наводить доказів на підтвердження цих обставин.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 11.10.2018 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 263 КК України. Санкція одного з найтяжчих кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч.4 КК України, передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до 15-ти років.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що останній офіційно не працевлаштований, є мешканцем іншої області, раніше судимий за вчинення особливо тяжкого злочину, інкриміновані йому діяння вчиняв в різних регіонах України, в період непогашеної судимості.
Відповідно до практики Європейського суду та положення ст. 178 ч.1 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
В ході досудового розслідування та в судовому засіданні не виявлено обставин, які б вказували, що ОСОБА_7 став менш суспільно-небезпечним і застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу забезпечить його правильну процесуальну поведінку.
Враховуючи, що розгляд цього кримінального провадження ще не закінчено, а також дані про особу обвинуваченого, тяжкість інкримінованих йому злочинів, які вчинені в складі організованої групи, обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотань про обрання міри запобіжного заходу і його продовженні, колегія суддів вважає, що є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, а існують і на даний час.
Колегія суддів вважає, що суддя з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та прийняв законне і обґрунтоване рішення, продовжуючи такий запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_7 .
Доводи, що наведені в апеляційній скарзі, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень та наявність ризиків щодо процесуальної поведінки обвинуваченого не дають підстав для скасування ухвали суду та обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
А тому в задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
В задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 відмовити, а ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівців від 25.11.2020 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 22 січня 2021 року, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія. Згідно з оригіналом: суддя