08 грудня 2020 року
м. Черкаси
справа № 694/649/20 провадження № 22-ц/821/1844/20 категорія 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бородійчука В.Г.,
суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.
учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство «УкрСиббанк»;
відповідач: ОСОБА_1
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Звенигиродського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені, у складі: головуючого судді Сакун Д.І., дата складання повного тексту 09 вересня 2020 року.
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року представник АТ «УкрСиббанк» - Продан І.С. (далі - Банк) звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені.
Позовна заява мотивована тим, що АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 уклали договір № 95527546000 від 09.08.2019 року про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку. Підписавши цей договір, відповідач погодився з викладеними у договорі та у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк», які розміщені (оприлюднені) на сайті банку.
Відповідно до умов договору, Банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в національній валюті в сумі 49960,00 грн., з яких 49700,00 грн. на споживчі цілі шляхом зарахування коштів на картковий рахунок відповідача, 260,00 грн. - на оплату страхового платежу відповідно до договору добровільного страхування.
Згідно з умовами договору позичальник зобов'язався повернути наданий кредит, плату за кредит, інші платежі у відповідності з правилами (договірними умовами) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» та договором на рахунок банку шляхом сплати до 09-го числа щомісячно ануїтетних платежів у розмірі 4136,00 грн. відповідно до графіка, що викладений у додатку № 1 до договору, але у повному обсязі не пізніше 09.08.2021 року.
Відповідно до п. 3.8 договору за користування кредитними коштами відповідач зобов'язався сплатити проценти у розмірі 77 % річних, та відповідно до п. 3.9 за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений кредитним договором термін, процентна ставка встановлюється у розмірі 84% річних, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення.
У порушення умов кредитного договору, а також норм цивільного права, відповідач зобов'язання, за вказаним договором, належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 29 квітня 2020 року виникла заборгованість у сумі 69708,80 грн., яка складається із:
45048,67 грн. - заборгованість за кредитом;
20551,35 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом (згідно ст. 1048 ЦК України);
1412,21 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін (згідно ст. 625 ЦК України);
1250,00 грн. - заборгованість по комісії;
311,06 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту;
1077,00 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам;
58,51 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 95527546000 від 09.08.2019 року про надання споживчого кредиту у розмірі 69 708,80 грн., судові витрати в розмірі 2102,00 грн. та витрати, пов'язані з розглядом справи.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2020 року позовні вимоги АТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 09.08.2019 року у розмірі 68262,23 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» судові витрати у розмірі 2057,86 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що судом встановлено, що відповідачем було порушено умови на яких ним було взято кредит, а тому вимоги банку щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом (тіло кредиту), заборгованості по відсотках за користування кредитом, заборгованості по відсотках за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін та заборгованості по комісії підлягають повному задоволенню. Нарахування банком позичальнику вказаної суми підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості, який боржником не спростований.
У договорі про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95527546000 від 09.08.2019 року розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, заборгованості по процентам та заборгованості по комісії не зазначений. А відтак, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача зазначених сум.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У жовтні 2020 року АТ «УкрСиббанк» подав до Апеляційного суду скаргу, в якій просив скасувати рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2020 року в частині відмови АТ «УкрСиббанк» в задоволенні позовних вимог про стягнення нарахованої пені в сумі 1446,57 грн.
Здійснити перерахунок судових витрат.
Стягнути з відповідача судові витрати за подання апеляційної скарги в сумі 3153,00 грн.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що Банк не погоджується з оскаржуваним рішенням суду в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення нарахованої пені та комісії за обслуговування кредиту виходячи з наступного.
АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 уклали договір № 95527546000 від 09.08.2019 року про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку. Підписавши цей договір, відповідач погодився з викладеними у договорі та у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк», які розміщені (оприлюднені) на сайті банку www.my.ukrsibbank.com
Пунктом 4.1 Правил (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» за порушення відповідачем термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених «Кредитним договором», зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додаткової сплати позивачу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні.
Пунктом 1.1. Кредитного договору встановлено, що підписуючи цей Договір позичальник погоджується з викладеною у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк», які розміщені для ознайомлення на сайті Банку, пропозицією Банку надати Позичальнику споживчий кредит, на умовах, встановлених у цьому договорі та Правилах.
Пунктом 1.2. встановлено, що Правила, підписання Сторонами Договору, стають його невід'ємною частиною. Підписуючи Договір, Сторони підтверджують, що досягли згоди за всіма істот ними умовами Договору, які викладені в цьому Договорі та Правилах. Підписи Сторін цим договором вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому після підписання Сторонами цього Договору, Правила не підлягають додатковому підписанню Сторонами і вступають в силу одночасно з підписанням цього Договору.
Крім того, Правила споживчого кредитування банку, які детально регламентують умови кредитування банком, опубліковані для публічного ознайомлення у виданні «Голос України» від 30 серпня 2008 року.
З наведеного можна зробити висновок, що зміст зобов'язань (умови Договору) становлять як умови Договору № 9527546000 від 09.08.2019 року про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку так і умови Правил споживчого кредитування АТ «УкрСиббанк».
Вважає, що судом безпідставно не враховано умов Кредитного договору, а саме пунктів 1.1.-1.2., відповідно до яких сторони договору визначили, що у правовідносинах між сторонами вони керуються, як умовами Договору № 95527546000від 09.08.2019 року про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку так і умовами Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк».
Зазначає, що судом або не в повному обсязі досліджено матеріали справи або зроблено хибний висновок про відсутність доказів про доведеність Позивачем своїх вимог щодо стягнення пені.
Також зазначає, що застосування неустойки передбачено нормами Цивільного кодексу України, а отже суд не може відмовити у задоволенні вимоги, яка передбачена нормою права.
Отже, судом при прийнятті оскаржуваного рішення не було застосовано ст.ст. 549-550 ЦКУ, що є порушенням ч. 2 ст. 263 ЦПК України та призвело до порушення прав позивача.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
09.08.2019 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 . Підписавши цей договір, відповідач погодився з умовами викладеними у договорі та у Правилах споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» (далі Правила), які розміщені (оприлюднені) на сайті банку.
Згідно умов договору банк надав відповідачу кредит в сумі 49960,00 грн., з яких 49700,00 грн. на споживчі цілі шляхом зарахування коштів на картковий рахунок відповідача, 260,00 грн. - на оплату страхового платежу відповідно до договору добровільного страхування.
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався повертати кредит, плату за кредит, інші платежі у відповідності з Правилами (Договірними умовами) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» та договором на рахунок банку шляхом сплати ануїтет них платежів у розмірі 4136,00 грн. відповідно до графіка, але у повному обсязі не пізніше 09.08.2021 року.
Згідно до п. 3.8, 3.9 договору за користування кредитними коштами ОСОБА_1 зобов'язався сплатити проценти у розмірі 77% річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений кредитним договором термін у розмірі 84%.
Відповідно до п. 3.11 договору позичальник сплачує банку комісію у розмірі та порядку відповідно до умов договору та додатку № 1 до договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були порушені умови договору кредиту в частині повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом та комісії, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Крім того, 24.02.2020 року на адресу ОСОБА_1 позивачем направлено вимогу про погашення заборгованості по кредиту в розмірі 65259,77 грн., яка залишилася поза увагою відповідача та заборгованість за договором кредиту погашена не була.
2.Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ дійшла висновку, що апеляційна скарга АТ «УкрСиббанк» не підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи, характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування та зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду повністю відповідає.
Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за договором, а саме заборгованості по тілу кредиту, заборгованість по відсоткам, пені та комісії.
Встановлено, що 09.08.2019 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 . Підписавши цей договір, відповідач погодився з умовами викладеними у договорі та у Правилах споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» (далі Правила), які розміщені (оприлюднені) на сайті банку.
Згідно п. 3 договору про надання споживчого кредиту банк надав відповідачу кредит в сумі 49960,00 грн., з яких 49700,00 грн. на споживчі цілі шляхом зарахування коштів на картковий рахунок відповідача, 260,00 грн. - на оплату страхового платежу відповідно до договору добровільного страхування.
Процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 77 %. (п.п.3.8). За користуванням кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 84% річних. (п.п. 3.9) Позичальник сплачує Банку комісії відповідно до умов цього договору та додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною (п.п.3.11).
Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди - ст. 638 ЦК України.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі - ч. 1 ст. 1055 ЦК України.
За статтями 526 та 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованою договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Особливостями договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Виходячи з позовних вимог, саме про такий договір зазначав банк.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, а також пеню і комісію за несвоєчасну сплату кредиту.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі щодо розміру і порядку нарахування процентів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором б/н від 17 березня 2011 року, посилався також на «Умови та правила надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою» і «Тарифи банку», які викладені на банківському сайті http:privatbank.ua, як невід'ємні частини спірного договору.
Колегія суддів погоджується із посиланням суду першої інстанції на те, що позивачем не підтверджено укладення кредитного договору саме на тих умовах, які заявлені банком у позовній заяві.
В договорі про надання споживчого кредиту від 09.08.2019 року зазначено, що ОСОБА_1 погоджується із викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк», які розміщенні для ознайомлення на сайті Банку та інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку та оприлюдненні у газеті «Урядовий кур'єр» № 105 від 09.06.2017 року (з усіма змінами і доповненнями).
Матеріали справи не містять підписані відповідачем ОСОБА_1 інші документи, що є обов'язковими складовими договору надання банківських послуг. Так, Правила (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк», пред'явлені банком в додатку до позовної заяви, не містять підпису клієнту банку.
Крім того, Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк», які розміщенні для ознайомлення на сайті Банку та інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку та оприлюдненні у газеті «Урядовий кур'єр» № 105 від 09.06.2017 року (з усіма змінами і доповненнями) належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у Постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді справи.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Правил споживчого кредитування, які опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр» № 105 від 09.06.2017 року, на які посилається позивач, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати беззаперечною складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ним нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року № 14-131цс19.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь банку пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту.
Наявні матеріали справи свідчать про те, що при укладенні договору із відповідачем АТ «УкрСиббанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про конкретні умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які банк із своєї сторони вважав узгодженими.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Таким чином, суд першої інстанції розглянув позов саме в межах заявлених АТ «УкрСиббанк» вимог і на підставі доказів, поданих позивачем і прийшов до аргументованого висновку лише про часткове задоволення вимог банку щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь банку заборгованості в розмірі 68262,23 грн.
Згідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того ч. 2 ст. 13 ЦПК України, яка регламентує диспозитивність цивільного судочинства, визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумнів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
За таких обставин, суд першої інстанції всебічно та повно з'ясував обставини, які мають значення для справи, дослідив в судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, дав їм правильну оцінку та вірно виходив з того, що є законні підстави для задоволення позовних вимог.
Інших правових доводів апеляційна скарга не містить.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги АТ «УкрСиббанк» на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2020 року, судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» залишити без задоволення.
Рішення Звенигиродського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 08 грудня 2020 року.
Головуючий В.Г. Бородійчук
Судді Л.І. Василенко
О.В. Карпенко