Справа №463/11642/20
Провадження №3/463/2455/20
08 грудня 2020 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Гирич С. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління Патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №196681 від 25 листопада 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 25 листопада 2020 року о 21:25 на вул. Дж.Вашигнтона, буд.13 у м. Львові керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком мед. закладу №001111 від 25 листопада 2020 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З матеріалів вбачається, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з частиною 1 статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
В той же час 01 липня 2020 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII, відповідно до якого внесено зміни до Кодексу України про адміністративне правопорушення та виключено відповідальність за діяння, яке зазначено в протоколі, зокрема діюча редакція статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за «Керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Tex. Окрім того, законодавець запровадив кримінальну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - Стаття 286-1 КК України - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text.
При цьому намагаючись повернути адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, Верховна рада України виключила п.171 (запровадження ст.286-1 КК України як кримінального проступку) у Законі № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» прийнявши Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №720-IX 17 червня 2020 року. Разом з тим, Закон 2617-VIII від 22 листопада 2018 року набрав чинності 01.07.2020 року https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2617-19#Text, а Закон № 720-IX набрав чинності лише 03.07.2020 року https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720-20#Text.
Отже, станом на 03.07.2020 року вже діяв закон 2617- VIII від 22 листопада 2018 року, який запровадив кримінальну відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції і Закон №720-ІХ не міг перешкодити набранні чинності ст. 286-1 КК України та повернути назад адміністративну відповідальність за ст.130 КУпАП за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, оскільки він набув чинності лише через два дні. Саме закон 2617-VIII від 22 листопада 2018 року передбачає таку редакцію статті 130 КУпАП: «Керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
При цьому суддя враховує, що на час винесення вказаної постанови на офіційному веб-порталі Верховної Ради України стаття 130 КУпАП викладена в редакції Закону №2617-VІІІ, (не містить складу правопорушення для осіб, які керують транспортними засобами), а Кримінальний кодекс України містить статтю 286-1, якою передбачена кримінальна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Якщо навіть допустити, що закон №720-IX від 17 червня 2020 року виключив п.171 із Закону 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, то цим самим лише виключалася із ст. 286-1 із Кримінального кодексу України, а не відновлювалася редакції ст. 130 КУпАП, яка передбачала адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
При цьому, слід врахувати положення ч.6 ст.3 КК України, якою визначено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
У справі «Пухк проти Естонії» (рішення від 10 лютого 2004 р.) Європейський Суд з прав людини зазначив, що ст. 7 Конвенції не обмежується забороною ретроспективного застосування кримінального законодавства на шкоду обвинуваченому; вона також втілює загалом принцип, що тільки закон може визначити кримінальне правопорушення та встановити покарання (nullum crime nulla poena sine lege), а також принцип, за яким кримінальне право не повинно надмірно тлумачитися на шкоду обвинуваченому. З цих принципів випливає, що правопорушення має бути чітко встановлено в законі. Ця вимога дотримується, якщо особа може дізнатися на основі формулювання відповідного положення та, у разі потреби, за допомогою його судового тлумачення, які дії чи бездіяльність є підставою для кримінальної відповідальності.
Враховуючи те, що у Рішенні у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08 червня 1976 року, Європейський суд з прав людини сформував критерії (тест Енгеля), які дозволяють поширити гарантії кримінального судочинства (процесуальні гарантії, передбачені ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод) на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаю, що тільки закон може визначити відповідальність за скоєння даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.
Принцип правової визначеності як один із елементів принципу верховенства права, вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини. (Рішення Конституційного Суду України у справі №1-6/2018 від 27.02.2018р.)
Не відповідає цьому принципу і позиція Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, висловлена у роз'ясненнях щодо окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» за №720-ІХ від 17.06.2020 року.
Таким чином, вважаю, що на даний час діє норма закону, яка передбачає кримінальну відповідальність за керування транспортним засобом особами у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, а тому матеріали слід передати прокурору за місцем скоєння правопорушення у відповідності до положень ч.1, 2 ст.284 КУпАП.
Відповідно до ст.253 КУпАП якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Отже, враховуючи вищенаведене та те, що в діях особи вбачаються ознаки кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне передати матеріали справи щодо нього прокурору.
Керуючись ст.ст. 253, 278, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити.
Матеріали справи передати прокурору Львівської місцевої прокуратури №1 для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства України.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Гирич С. В.