Справа № 154/3405/19 Провадження №11-кп/802/946/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:продовження строку тримання під вартою Доповідач: ОСОБА_2
03 грудня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (в режимі
відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 20 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні №12019030060000567
Цією ухвалою у судовому засіданні під час розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 , за обвинуваченням його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст.162 КК України Володимир-Волинським міським судом задоволено клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою до 60 днів обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Строк тримання під вартою обвинуваченому постановлено обчислювати з 20.10.2020 р. до 24:00 год. 18.12.2020 р.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому відмовлено.
Своє рішення місцевий суд мотивував тим, що ОСОБА_8 не працює, не має постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, пов'язаних із насильством та знову обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, а тому є достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі він може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, тобто наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а тому прийшов до висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у зв'язку з чим продовжив такий захід забезпечення кримінального провадження. З цих же міркувань суд відмовив в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 вважає ухвалу про продовження строку тримання під вартою незаконною та необґрунтованою, а доводи прокурора про необхідність продовження строку тримання під вартою недостатніми.
Стверджує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 інкримінованих тому злочинів.
Судом в повній мірі не було враховано особу обвинуваченого, який має на утриманні неповнолітню дитину, 2003 року народження, що свідчить про наявність соціальних зв'язків. Просить зважити на той факт, що обвинувачений перебуває під вартою вже досить значний період, а саме з 22 серпня 2019 року, а судове провадження в суді першої інстанції досі не завершене з причин, що не залежать від сторони захисту, це зумовлено, зокрема, і тим, що потерпіла систематично не з'являється на судові засідання.
Просить скасувати ухвалу суду, задовольнити клопотання захисника про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу - домашнього арешту у нічний час.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали суду та доводи апеляційної скарги, обвинуваченого і його захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали, прокурора, який її заперечив, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Судом встановлено, що в даний час у провадженні Володимир-Волинського міського суду Волинської області перебуває кримінальне провадження №12019030060000567 від 23.08.2019 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.152, ч.1 ст.162 КК України.
На думку апеляційного суду, Володимир-Волинський міський суд, при розгляді клопотання щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до ст. 194 КПК України, правильно прийшов до висновку, про необхідність його задоволення.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду про те, що матеріали справи в достатній мірі свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 152, ч.1 ст. 162 КК України.
Як вбачається із матеріалів справи, судом було враховано, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу не втратили свою актуальність та не змінилися, і що застосований до нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховано судом і особу обвинуваченого, в тому числі міцність соціальних зв'язків, які на думку апеляційного суду не є міцними, а наявність неповнолітнього утриманця не зменшує в даному випадку ризику продовження вчинення кримінальних правопорушень.
Апеляційний суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_8 під варту та до моменту вирішення останнього клопотання про продовження строку тримання під вартою, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо нього такого запобіжного заходу та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку в даний час вже обвинуваченого, зможе забезпечити більш м'який запобіжний захід.
Суд у своїй ухвалі дав належну оцінку цим обставинам, котрі виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого, а тому посилання апелянта про недоведеність органом досудового розслідування неможливості застосування щодо ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою не заслуговують на увагу.
Доводи, які викладені в апеляційній скарзі сторони захисту та були наведені в ході розгляду провадження, не зменшують доведених стороною обвинувачення ризиків, і не є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора та обрання щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, як про це просить сторона захисту. З цих підстав апеляційна скарга захисника щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту задоволенню не підлягає.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування рішення суду за апеляційною скаргою захисту, апеляційним судом не встановлено.
За таких обставин, законних підстав для зміни оскаржуваної ухвали за викладених в апеляційній скарзі доводів апелянта, суд не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст. 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 20 жовтня 2020 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Ухвала набрала законної сили 03 грудня 2020 року
Помічник судді ОСОБА_10
Дата засвідчення копії 08 грудня 2020 року