Справа №463/2746/20
Провадження №2-а/463/78/20
02 грудня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Мармаша В.Я.
за участю секретаря с/з Заставної С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, третьої особи інспектора УПП в Львівській області ДПП Пилипи Наталії Євгенівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
позивач звернувся до суду із позовом, який до початку судового розгляду уточнив, та остаточно просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 2276733 від 21.03.2020 про накладення адміністративного стягнення на нього за ч. 5 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що 21.03.2020 уповноваженим працівником відповідача винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2276733. У цій постанові зазначено, що він здійснив стоянку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 5.3.8 «місце стоянки» з додатковими табличками 7.17 «інваліди» та 7.3.2 «напрямок дії», при цьому не являвся особою з інвалідністю та не перевозив осіб з інвалідністю, чим порушив п. 8.4 г ПДР - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків. Враховуючи, що він не порушував зазначених вимог ПДР України, оскільки не здійснював стоянки як зазначено в оскаржуваній постанові, а здійснив зупинку транспортного засобу на час менше 5 хвилин та для розвантаження товару, що передбачено п. 1.10 ПДР України. Крім того, були допущені порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, зазначені ним у позовній заяві. Тому винесена постанова є безпідставною та підлягає скасуванню.
Представником відповідача було подано відзив на позов та заяву про залишення позову без розгляду, які мотивує тим, що позивачем не сплачено судовий збір всупереч правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17. Крім того, позивачем не доведено підстав вимушеної зупинки ним транспортного засобу, оскільки розвантаження ліків для аптеки не є таким заходом в розумінні терміну «вимушена зупинка», що визначений п. 1.10 ПДР України. Водночас, доводи щодо порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення є надуманими та безпідставними, й спростовуються даними відеозапису з нагрудної камери поліцейського.
У попередні судові засідання представник відповідача не з'являвся, належним чином повідомлявся судом про дату, час і місце розгляду справи. Позивач у попередніх судових засіданнях позов підтримував з наведених у ньому підстав, третя особа інспектор Пилипа Н.Є. проти позову заперечувала з підстав, наведених у відзиві, додатково надала суду фототаблиці з місця події та зобов'язалась забезпечити явку свідка в наступне судове засідання 02.12.2020. Однак у судове засідання 02.12.2020 учасники справи не прибули, належним чином були повідомленими про дату, час і місце цього засідання, про причини неявки у судове засідання не повідомили. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України та відсутності підстав, наведених ч. 2 ст. 205 КАС України, справу слід розглядати на підставі наявних у ній доказів.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом встановлено, що інспектором Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Пилипою Н.А. винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 2276733 від 21.03.2020 про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 5 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1700 грн. з тих підстав, що ОСОБА_1 21.03.2020 о 10.37 год. на вул. Куліша, 44 у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки «Citroen Jumper», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив стоянку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 5.3.8 «місце стоянки з додатковими табличками 7.17 «інваліди» та 7.3.2 «напрямок дії», при цьому не являвся особою з інвалідністю та не перевозив осіб з інвалідністю, чим порушив п. 8.4 г ПДР - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків
У відповідності до вимог п. 8.4 г Правил дорожнього руху інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Відповідальність за ч. 5 ст. 122 КУпАП настає у разі порушення правил зупинки чи стоянки транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю".
Згідно з п. 1.10 ПДР України вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху; зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо); стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
Із матеріалів позову вбачається, що позивач не згідний із підставою притягнення його до адміністративної відповідальності, вказуючи, що не здійснював стоянки як зазначено в оскаржуваній постанові, а здійснив зупинку (не вимушену зупинку, оскільки про це у позовній заяві не зазначається) транспортного засобу на час менше 5 хвилин та для розвантаження товару, що передбачено п. 1.10 ПДР України. Зазначена обставина підтверджується як даними відеозапису з нагрудних камер поліцейських (час, що минув з часу фіксації правопорушення до з'явлення позивача на місці події є меншим 5 хвилин), так і долученою до матеріалів справи копією маршрутного листа № 1282244 від 21.03.2020, яким підтверджується обставина саме зупинки, а не стоянки автомобіля позивача, для розвантаження товару в аптеці.
У відповідності до вимог п. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи зазначене, приходжу до висновку, що позивач не здійснював стоянку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 5.3.8 «місце стоянки» з додатковими табличками 7.17 «інваліди» та 7.3.2 «напрямок дії», а здійснив зупинку. Таким чином, зміст оскаржуваної постанови не відповідає суті вчиненого позивачем діяння та дійсним обставинам справи, тому в його діях відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях правопорушника
Стосовно доводів сторони відповідача із посиланням на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з не сплатою судового збору, то суд виходить із того, що на момент пред'явлення позову зазначена правова позиція ще не була оприлюднена, й пред'явлення позову без сплати судового збору у категорії справ щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності відповідало усталеній на той час судовій практиці.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Беручи до уваги наведене вище, всупереч вищевказаним вимогам, відповідачем не представлено до суду доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови, а тому суд приходить до висновку, що постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 241, 243-246, 286, 293 КАС України, ст.ст. 9, 10, 11, 14-1, 122, 251 КУпАП суд, -
ухвалив:
позов - задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 2276733 від 21.03.2020 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1700 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.ст. 286, 293, п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено та підписано 02 грудня 2020 року.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, ідентифікаційний код юридичної особи 39962825, м. Львів, вул. Перфецького, 19;
Третя особа: Інспектор УПП в Львівській області ДПП Пилип Наталія Євгенівна, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя: Мармаш В. Я.