Справа № 522/10984/18
Провадження № 1-кп/522/2096/20
03 грудня 2020 року місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання- ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса об'єднане кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за № 12018160500002998 від 23.05.2018 року та за № 12018160500004487 від 14.07.2018 року відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 19.05.2008 року за ч. 2 ст. 186 КК України, до 4-х років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 104, 75-76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на1 рік;
-вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 04.09.2008 року за ч. 2 ст. 186 КК України на підставі ч. 4 ст. 70, до 5-ти років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 104, 75-76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки;
-вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 24.03.2010 року за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, до 5 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років;
-вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 28 березня 2017 року за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді арешту строком на 4 (місяці),
- у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.
Учасники процесу:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
1. Так, 19 травня 2018 року приблизно о 19 годині 20 хвилин, ОСОБА_3 , будучи раніше засудженим за вчинення злочинів проти власності, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, тобто діючи повторно, разом з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, тобто за попередньою змовою групою осіб, знаходячись поруч із ТЦ «Новий Привоз», по вул. Пантелеймонівській, 110, що в Приморському районі в м. Одесі, умисно, з корисливих мотивів таємно викрали із відчиненого автомобіля марки Daewoo Matiz, р.н. НОМЕР_1 дві пари сонцезахисних окулярів, USB-кабель до магнітоли, та шкіряний гаманець, в якому знаходились посвідчення водія, талон до посвідчення і візитівки, що належали потерпілій ОСОБА_5 , з місця злочину зникли, майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 4700 грн.
2. Крім цього, 12 липня 2018 року, приблизно о 17 годині ОСОБА_3 , діючи повторно, знаходячись біля буд. 2 по вул. Французький бульвар, що у Приморському районі в м. Одесі, умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав пристебнутий тросом до паркану велосипед чорного кольору вартістю 5000 грн., що належить потерпілому ОСОБА_6 , з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 .
3. Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 провину визнав, підтвердив, що за викладеними обставинами він викрав із відчиненого автомобіля речі та майно, а також велосипед, у вчиненому розкаюється.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
4. Під час судового засідання, встановлено, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності позицій обвинуваченого та інших учасників судового розгляду. З урахуванням заяв потерпілих про розгляд справи за їх відсутності, думки прокурора, обвинуваченого суд відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .
5. Беручи до уваги вище вказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.
6. Крім цього, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, та за попередньою змовою групою осіб.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_3 .
7. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України суд враховує щире каяття, та часткове усунення завданої шкоди.
8. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
9. Суд, при визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
10. У відповідності до вимог Закону України про кримінальну відповідальність, покарання має на меті не тільки кару, а повинне забезпечити перевиховання обвинуваченого, задля недопущення повторення протиправної поведінки з його сторони. Покарання повинно бути справедливим.
11. Суд бере до уваги визнання ОСОБА_3 провини, що виразилося у щирому осуді своєї поведінки, добровільних показах щодо вчиненого злочину та частковому усуненню завданої шкоди. Обтяжуючих обставин судом не встановлено. Що стосується характеристики особи, то суд враховує, що на наркологічному чи психіатричному обліку обвинувачений не перебуває, однак страждає на ряд невиліковних захворювань, в тому числі ВІЛ-інфекції та гепатити В та С. В той же час, ОСОБА_3 вчинив новий умисний злочин після відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання останнього буде призначення виключно найсуворішого покарання пов'язаного із ізоляцією від суспільства. Згідно із наданими даними, ОСОБА_3 не відбув покарання призначене відповідно до попереднього вироку, в той же час, відповідно до ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, якщо його не було виконано протягом двох років, у разі засудження до покарання менш суворого ніж обмеження волі. Зважаючи на вказані обставини, суд не вбачає підстав для призначення покарання з урахуванням вимог ст. 71 КК України.
12. Таким чином, саме призначення найбільш суворого покарання, в даному випадку відповідає морально-етичним і правовим нормам, та буде забезпечувати однаковий (рівний) для будь-кого із громадян обов'язок понести за вчинений злочин відповідальність в межах санкції відповідної статті кримінального закону.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
13. Рішення щодо речових доказів прийняти на підставі ст. 100 КПК України.
14. З урахуванням призначення покарання у виді позбавлення волі, обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили.
На підставі ст. 80 КК України, керуючись ст. ст. 100, 124, 177-178, 349,367-368,370-371,373-376,395,532 КПК України, суд -
1. ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
3. Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
4 Речові докази: - посвідчення водія та талон передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 - вважати переданими за належністю.
5. Обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням на останнього передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків, до набрання вироком законної сили, а саме:
1) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає без дозволу прокурора або суду;
2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
6. Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
7. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.
8. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
9. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокуророві.
10. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1 .
03.12.2020