Справа № 161/16766/20 Провадження № 33/802/834/20 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М.
Категорія: ст.44-3 КУпАП Доповідач: Денісов В. П.
07 грудня 2020 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду - Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши його апеляційну скаргу на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 листопада 2020 року щодо нього,
Даною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі17000 (сімнадцять тисяч) гривень, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. судового збору.
Згідно з постановою ОСОБА_1 визнаний винним за те, що 11.10.2020 о 02 год. 05 хв. Він перебував на робочому місці «діджея» у барі-кафе «Стара Підкова», що у м. Луцьку, на вул. Д. Галицького, 1-А, без захисної маски та рукавичок, чим порушив правила карантину, передбачені постановою КМУ № 211 від 22.07.2020 зі змінами та доповненнями, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржує його з мотивів незаконності. З огляду на наведене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким на підставі ст.22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Вимоги ст.280 КУпАП регламентують, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та постанови судді вбачається, що 11.10.2020 о 02 год. 05 хв. ОСОБА_1 перебував на робочому місці «діджея» у барі-кафе «Стара Підкова», що у м. Луцьку, на вул. Д. Галицького, 1-А, без захисної маски та рукавичок, чим порушив правила карантину, передбачені постановою КМУ № 211 від 22.07.2020 зі змінами та доповненнями, та вчинив правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
Так, диспозицією ст.44-3 КУпАП в редакції, чинній на момент вчинення вказаного у протоколі правопорушення, передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Натомість, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 21.11.2020, статтю 44-3 КУпАП доповнено частиною другою такого змісту: «перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно».
Відповідно до ст.94 Конституції України Закони стають обов'язковими та набувають законної сили негайно після офіційного прийняття й опублікування тексту закону, якщо інше не передбачено самим законом. При цьому, набуття законом чинності означає, що із цього моменту ним повинні керуватися, виконувати його й дотримуватися всі юридичні та фізичні особи. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Тому втрата законом чинності означає, що із цього моменту він не може застосовуватися.
Конституція України, закріпивши у ч.1 ст.58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Закріплений в Конституції України принцип неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів узгоджується з міжнародно-правовими актами, зокрема Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (ст.15), Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.7). Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інших нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. До того ж актом, який пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення є акт, що виключає з санкції більш суворі стягнення або додаткові стягнення.
У відповідності до вимог ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Так, санкцією ч.2 ст.44-3 КУпАП передбачено накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Натомість, ч.1 ст.44-3 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, ч.2 ст.44-3 КУпАП, яка набрала чинності з 21.11.2020, встановлює відповідальність саме за діяння, які викладені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення та значно пом'якшує відповідальність за перебування у громадських місцях без засобів індивідуального захисту, а тому має зворотну дію в часі.
Беручи до уваги те, що акти, які пом'якшують або скасовують адміністративну відповідальність, застосовуються на будь-якій стадії провадження за справами про адміністративні правопорушення, враховуючи положення ст.8 КУпАП про зворотну дію в часі закону, доходжу висновку, що постанову судді щодо ОСОБА_1 слід скасувати.
Таким чином, дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч.2 ст.44-3 КУпАП.
За змістом ст.222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, розглядають органи Національної поліції.
З цих підстав дану справу доцільно передати за підвідомчістю органу, яким було складено адміністративні матеріали - Луцькому ВП ГУНП у Волинській області для прийняття рішення по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 44-3, 222, 294 КУпАП, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 06.11.2020 № 1000-IX,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП - скасувати.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП передати за підвідомчістю до Луцького відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов