Справа №639/8358/19
Провадження №2/639/473/20
17 листопада 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Волкової С.І.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент Управління служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з матір'ю, -
До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшов позов, який в подальшому був уточнений, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьою особою зазначено Департамент Управління служб у справах дітей Харківської міської ради, в якому позивач просить суд визначити місце проживання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона з відповідачем перебувала в шлюбі з 06.08.2006 року. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.06.2017 року шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу позивачу залишено шлюбне прізвище - ОСОБА_2 . В шлюбі позивача та відповідача народились діти - дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є неповнолітніми, проживають з позивачем та знаходяться на її утриманні. Батько дітей ОСОБА_3 матеріальну допомогу на їх утримання надає не в повному обсязі, періодично і за своїм бажанням, тому позивач звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів. Разом з тим, позивач зазначає, що вона тимчасово не працює, перебуває на обліку ХМЦЗ з 19.02.2019 року, займається вихованням дітей, лікуванням, забезпечує дітей необхідним харчуванням, медичним доглядом, дбає про фізичний розвиток, як складову виховання, спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, надає дітям доступ до культурних та інших духовних цінностей, сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, створює умови для отримання дітьми освіти. Діти відвідують школу, додатково займаються спортом, іноземною мовою, відвідують з позивачем театри, цирк, дельфінарій, кінотеатри, парки відпочинку та подорожують на відпочинок. У відповідь на адвокатські запити №С15-6, №С15-3 від 07.11.2019 року з Новобаварського ВП ГУПП в Харківській області 13.11.2019 року надійшов лист, який містить інформацію про те, що ОСОБА_3 , 1983 р.н. з усними чи письмовими заявами по перешкоджанню у спілкуванні та вихованні сина - ОСОБА_5 , 2013 року народження у період з 01.09.2017 року, доньки ОСОБА_4 , 2008 р.н., згідно наявних обліків ІПНП НПУ по теперішній час - не звертався. Також на адвокатські запити №С15-4, №С15-5 від 07.11.2019 року з КНП «Міська дитяча поліклініка №2» надана відповідь лікарем-педіатром про те, що дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває під наглядом фахівців поліклініки, з яким укладено декларацію про надання первинної медичної допомоги, догляд за ОСОБА_5 , відвідування дитячої поліклініки, проведення профілактичних щеплень та лікування, у разі потреби, здійснює мати хлопчика. Батько дитини до лікувального закладу за медичною допомогою для сина не звертався, станом його здоров'я у медичних працівників не цікавився. Згідно до інформацією, наданою лікарем-педіатром дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває під наглядом фахівців поліклініки, з яким укладено декларацію про надання первинної медичної допомоги, догляд за ОСОБА_4 , відвідування дитячої поліклініки, проведення профілактичних щеплень та лікування, у разі потреби ,здійснює мати дівчинки. Батько дитини до лікувального закладу за медичною допомогою для доньки не звертався,
станом її здоров'я у медичних працівників не цікавився. Також надана відповідь на адвокатські запити (вх. №109 від 12.11.2019 ) зі Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №162 ХМР про те, що ОСОБА_2 , відвідувала батьківські збори не завжди, але в телефонному режимі постійно спілкується з класним керівником. Батька ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , на батьківських зборах жодного разу не було, він жодного разу не телефонував та не цікавився життям доньки. З відповіді на адвокатські запити (вх. №110 від 12.11.2019 ) зі спеціалізованоої школа І-ІІІ ступенів №162 ХМР, батьківські збори з 02.09.2019 року по теперішній час відвідує ОСОБА_2 , мати учня 1-В класу ОСОБА_5 . Батько ОСОБА_3 в період з 02.09.2019 року по теперішній час звертався до класного керівника 1-В класу з усними запитами щодо поведінки, успіхів у навчанні, про духовний та фізичний розвиток свого сина. Діти позитивно характеризуються, що підтверджується наданими характеристиками з місця навчання. Разом з іншими документами, до суду надано відомості про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому будинку осіб, на підтвердження того, що діти зареєстровані разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_2 . Фактично позивач вказує, що з дітьми вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Актами обстеження житлово-побутових умов від 14.11.2019 року, згідно яких діти проживають в будинку загальною площею 120 кв.м. АДРЕСА_1 . Будинок має чотири кімнати. Позивач має намір зареєструватися разом з дітьми за фактичною адресою проживання в буд. АДРЕСА_1 , але батько дитини не надає згоди на визначення місця проживання дітей з позивачем та реєстрацію дітей. На її усне прохання та письмове звернення - не реагує. Відповідач не бажає вирішити це питання мирним шляхом та не бажає вирішити питання про визначення місця проживання дітей разом з матір'ю. При зверненні до ЦНАП з заявою про зняття дітей з місця реєстрації та про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 позивачу було відмовлено з посиланням на відсутність згоди батька дітей.
У зв'язку з викладеним, позивач вимушена звернутися до суду з вказаною позовною заявою.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.12.2019 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у вказаній цивільній справі. Призначено підготовче засідання.
15.01.2020 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова клопотання позивача ОСОБА_2 про витребування доказів - задоволено. Зобов'язано Департамент Управління служб у справах дітей Харківської міської ради надати суду:висновок про доцільність визначення місця проживання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.06.2020 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент Управління служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з матір'ю - закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті та викликано свідків.
Позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат Сілко Н.Г. приймали участь у підготовчому та судових засіданнях, надали вступне слово, позов підтримали, просили суд його задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обстави, не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_3 з'явився в судове засідання 15.01.2020 року і проти задоволення позову заперечував, йому було роз'яснено, що обов'язок доведення вимог та заперечень покладено ЦПК України на сторони. В подальші судові засідання відповідач не з'явився, причин неявки суду не повідомляв.
В судове засідання 17.11.2020 року учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат Сілко Н.Г. подали до суду письмові заяви, в яких просили проводити розгляд справи у їх відсутність.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_3 , згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у підготовче та судові засідання повторно не з'явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв'язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.10.2020 року, яка була прийнята судом і занесена до протоколу судового засідання від 07.10.2020 року, проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи Департаменту Управління служб у справах дітей Харківської міської ради у судове засідання не з'явився, надав письмові пояснення (а.с.64) та просив розглянути справу у відсутність представника зазначеного органу.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблений відповідний актовий запис №232 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11.04.2008 року. Батьками дитини зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.16).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5 , про що зроблений відповідний актовий запис №679 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 30.10.2013 року. Батьками дитини зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.17).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.06.2017 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06.08.2006 року у міському відділі реєстрації цивільного стану №2 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 953. Після розірвання шлюбу прізвище позивача та відповідача залишено без змін (а.с.31).
Згідно з копією довідки Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 23.10.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).
Як вбачається з копії довідки Харківського міського центру зайнятості від 07.11.2019 року, ОСОБА_2 , перебуває на обліку як безробітна в Харківському МЦЗ з 19.02.2019 року (а.с.19). Відповідно до Актів обстеження житлово-побутових умов від 14.11.2019 року діти проживають в будинку, загальною площею 120 кв.м. АДРЕСА_1 . Будинок має чотири кімнати. Діти мають окремі місця для відпочинку та навчання, забезпечені канцелярським та шкільним приладдям, забезпечені їжею, одягом взуттям, в родині створені всі необхідні умови для життя та розвитку дітей (а.с.24-25).
У відповіді на адвокатські запити №С15-6, №С15-3 від 07.11.2019 року з Новобаварського ВП ГУПП в Харківській області 13.11.2019 року надано інформацію стосовно того, що. ОСОБА_3 , 1983 р.н., з усними чи письмовими заявами по перешкоджанню у спілкуванні та вихованні сина - ОСОБА_5 , 2013 року народження у період з 01.09.2017 року, доньки ОСОБА_4 , 2008 р.н., згідно наявних обліків ІПНП НПУ по теперішній час - не звертався (а.с.20-21).
У відповідь на адвокатські запити №С15-4, №С15-5 від 07.11.2019 року з КНП «Міська дитяча поліклініка №2» отримано лист, де зазначається, що згідно з інформацію, наданою лікарем-педіатром дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває під наглядом фахівців поліклініки, з яким укладено декларацію про надання первинної медичної допомоги, догляд за ОСОБА_5 , відвідування дитячої поліклініки, проведення профілактичних щеплень та лікування, у разі потреби,здійснює мати хлопчика. Батько дитини до лікувального закладу за медичною допомогою для сина не звертався, станом його здоров'я у медичних працівників не цікавився. Аналогічна інформація надана лікарем-педіатром і щодо дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22-23).
Крім того, згідно відповіді на адвокатські запити (вх. №109 від 12.11.2019 ) від 12.11.2019 року, наданої із Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №162 ХМР, мати, ОСОБА_2 , відвідувала батьківські збори не завжди, але в телефонному режимі постійно спілкується з класним керівником. Батько ОСОБА_4 - ОСОБА_3 на батьківських зборах жодного разу не було, він жодного разу не телефонував та не цікавився життям доньки. Лист у відповідь на адвокатські запити (вх. №110 від 12.11.2019) від 12.11.2019 року зі Спеціалізованої школа І-ІІІ ступенів №162 ХМР містить інформацію про те, що батьківські збори з 02.09.2019 року по теперішній час відвідує ОСОБА_2 , мати учня 1-В класу ОСОБА_5 . Батько ОСОБА_5 , ОСОБА_3 в період з 02.09.2019 року по теперішній час звертався до класного керівника 1-В класу з усними запитами щодо поведінки, успіхів у навчанні, про духовний та фізичний розвиток свого сина. Діти позитивно характеризуються, що підтверджується наданими характеристиками з місця навчання (а.с.32-35).
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що має намір зареєструватися разом з дітьми за фактичною адресою проживання в буд. АДРЕСА_1 за місцем проживання її матері, але батько дитини (відповідач) не надає згоди на визначення місця проживання зі мною та реєстрацію дітей. На її усне прохання та письмове звернення не реагує (а.с. 29).
При зверненні до ЦНАП з заявою про зняття дітей з місця реєстрації та про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_2 було відмовлено у вирішенні вказаного питання з посиланням на відсутність згоди батька дітей (а.с.26-28).
Згідно з висновком Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 24.02.2020 року за №147 про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що питання щодо визначення місця проживання з одним із батьків малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатково було розглянуто на Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради. Так, керуючись ст.ст. 19, 155, 160, 164 Сімейного кодексу України та рекомендацією Комісії, в інтересах дитини, діючи як представник органу опіки та піклування, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю, ОСОБА_2 (а.с.65-66).
Допитана в якості свідка позивач ОСОБА_2 підтвердила викладені в позові обставини, а також той факт, що вона має власне житло, а діти вже тривалий час проживають з нею за місцем її фактичного проживання в будинку матері, мають всі необхідні умови для життя і навчання, а батько не цікавиться життям дітей і уникає вирішення питань, які передбачають згоду батька, що перешкоджає найкращим інтересам дітей.
Свідок ОСОБА_12 , матір позивача, суду пояснила, що дійсно її онуки та дочка проживають у належному їй будинку, діти відвідують учбові заклади, а колишній зять проживає окремо.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
В п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено судам, що при вирішенні спору про місце проживання дитини судам належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст. 160 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначаються за згодою батьків, яка досягла 10 років за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначаться нею самою.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
За змістом ст. ст. 150, 155 Сімейного кодексу України, здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватись усупереч інтересам дитини.
Згідно з положень ч.ч. 1-3 ст. 157 Сімейного кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
За змістом статей 160-161 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 року по справі №402/428/16-ц відійшла від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі N 6-2445цс16 та від 12.07.2017 року у справі N 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме Сімейного кодексу України та принципу 6 Декларації прав дитини, з огляду на наступне.
Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
Відповідно до принципу шостого «Декларації прав дитини», яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Hunt v. Ukraine, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Mamchur v. Ukraine, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» визначено, що вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (у тому числі в одній квартирі) проте з ким із них і, хто саме з дітей залишається, суд повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому, суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог. Так проаналізувавши досліджені докази, допитавши свідків, приймаючи до уваги висновок Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, яким рекомендовано визначити місце проживання дітей разом з матір'ю, прихильність дітей до матері і їх бажання проживати з матір'ю, що з'ясовано під час складання висновку, відсутність достатнього контакту дітей з батьком (відповідачем), враховуючи ненадання відповідачем відзиву з відповідними запереченнями, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав в їх сукупності для задоволення вимог позивача. Отже суд дійшов висновку про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що буде відповідати найкращим інтересам дітей, оскільки судом окрім згоди дитини, що досягла 10-річного віку, встановлено також, що позивач ОСОБА_2 створила належні побутові умови, які забезпечують сталий та гармонійний фізичний, психічний та емоційний розвиток дітей, піклується про них, виховує та утримує, проявляє турботу, на відміну від батька, який не підтвердив в судовому засіданні будь-якими доказами його постійного зв'язку з дітьми.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Таким чином, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент Управління служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з матір'ю підлягає задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з задоволенням позову, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 768,40 грн. (а.с. 3).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 142, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 141, 150, 155, 157, 160, 161 СК України, ст. ст. 15, 29 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент Управління служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з матір'ю - задовольнити.
Визначити місце проживання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 04.10.2006 року, РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 1 МВМ Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 24.09.2001 року, РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ;
Третя особа: Департамент Управління служб у справах дітей Харківської міської ради, місцезнаходження: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 55, ЄДРПОУ:26489104.
Повне рішення складено 08.12.2020 року.
Суддя Н.В.Баркова