Справа № 562/1951/20
"10" листопада 2020 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі: головуючого судді Мички І.М., за участю секретаря Кондратюк Н.В., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину, -
Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину до досягнення дитиною трьох років, посилаючись на те, що 20 червня 2019 року між сторонами був укладений шлюб. Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . На сьогодні шлюбні відносини між сторонами припиненні , дитина перебуває на утриманні позивачки. Позивачка не працює, так як знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Дохід складається з соціальних виплат по догляду за дитиною. Вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти, так як має працездатний вік. Просить стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі 2500 щомісяця, до досягнення дитиною трьох років.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні заперечив проти позову давав пояснення згідно яких просив у позові відмовити у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, так, як він сплачує аліменти на утримання сина.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав: судом встановлено, що з 20 червня 2020 року сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії № НОМЕР_2 від 30 січня 2020 року, сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син мешкає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
Згідно ст. 75 СК України , дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Відповідно до статті 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
У зв'язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивачка не має змоги працювати і утримувати себе.
У добровільному порядку питання щодо утримання дружини позивач та відповідач не вирішили.
Відповідно до ч.1ст.80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі. Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач має працездатний вік та працює, відсутність у позивачки самостійного доходу та те, що на утриманні відповідач має ще малолітню дитину.
Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Тому є всі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дружини до досягнення їх дитиною трирічного віку, саме у розмірі 1800 гривень , щомісячно , досягнення дитиною трирічного віку.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, з огляду на те, що позивач при пред'явленні позову була звільнена від сплати судового збору, то на підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись, ст.ст.12,13,200, 206, 141,247, 258,259,263-265,273 ЦПК України, ст.ст.191,199,200 СК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дружини у розмірі 1800 ( одна тисяча вісімот гривень), щомісячно, починаючи з 12 серпня 2020 року і до досягнення дитиною, трирічного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір у сумі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, в разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлений 16.11.2020 року.
Суддя