Справа № 559/2167/20
08 грудня 2020 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дубно матеріали кримінального провадження № 12020180040000665 по обвинуваченню
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Обич Шумського р-ну, Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
Судовим слідством встановлено, що ОСОБА_3 , будучи притягненим постановами суду від 13.05.2020, 25.05.2020 та 16.09.2020 до адміністративної відповідальності за вчинення насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 , продовжив свої систематичні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_5 . Зокрема, щоденно з 20.09.2020 по 25.09.2020 в різну пору доби, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_3 по місцю спільного проживання з потерпілою ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , вчиняв психологічне та економічне насильство відносно матері ОСОБА_5 , яке виразилось в висловлюванні погроз фізичною розправою та нецензурної лайки в адресу останньої та вимагання грошових коштів на придбання алкогольних напоїв.
Будучи допитаним в судовому засіданні якості обвинуваченого ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 126-1 КК України визнав повністю та підтвердив обставини вчинення ним злочину, вказавши на час, місце і мету його вчинення та дав показання, що з початку 2020 року він став зловживати алкоголем, з приводу чого між ним та матір'ю почали виникати конфлікти. Будучи в стані алкогольного сп'яніння, ображав матір нецензурною лексикою та вчиняв різного роду сварки, оскільки вона постійно просила не вживати спиртні напої та допомагати по господарству. На вказані прохання матері він відповідав агресією та нецензурною лайкою. З весни 2020 року матір з приводу їхніх конфліктів зверталася до поліції, у зв'язку з чим він неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно матері ОСОБА_5 .
Обвинувачений визнав, що в період часу з 20.09.2020 по 25.09.2020 щоденно в різну пору доби, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчиняв різного роду сварки з матір'ю, в ході яких ображав її нецензурною лайкою та кричав на неї.
У скоєному розкаявся, запевнив, що повністю усвідомив протиправність своїх дій. Просив суворо не карати та не позбавляти волі.
Потерпіла ОСОБА_5 до суду не з'явилася, попередньо подавши заяву, де просила розгляд кримінального провадження проводити без її участі.
Покази, надані на досудовому слідстві підтримує повністю, доповнень немає. Будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого немає та, в подальшому, мати не буде. Не заперечила проти розгляду вказаного кримінального провадження відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України. Міру покарання обвинуваченому просила просила призначити у виді арешту, оскільки обвинувачений продовжує зловживати алкоголем та вчиняти відносно неї домашнє насильство.
Оскільки, викладені в обвинувальному акті обставини вчиненого кримінального правопорушення, обвинувачений не оспорює, повністю їх визнав, тому, з урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, який вважав за недоцільне досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3 ст. 349 КПК України. Фактичні обставини справи суд вважає встановленими та винність обвинуваченого доведеною. Враховуючи вищезазначене, суд визначив за недоцільне дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, розмір заподіяної шкоди а також інші обставини, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю та його дії слід кваліфікувати за ст. 126-1 КК України, як умисне, систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо матері, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я та погіршення якості життя потерпілої особи.
Як передбачено ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом'якшують та обтяжують його.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, які передбачені ст.66 КК України, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, які передбачені ст.67 КК України, під час судового розгляду не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України враховує, що останнім вчинено кримінальне правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до двох років. Обвинувачений є не судимим, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, згідно наданих матеріалів за місцем проживання характеризується негативно.
З урахуванням пом'якшуючих покарання обставин, а саме щирого каяття та сприяння розкриттю злочину та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_3 з призначенням йому покарання в межах мінімальної санкції ст.126-1 КК України у виді громадських робіт.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався та підстав для його застосування судом не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368,370,373 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 150 (ста п'ятдесяти) годин громадських робіт.
Речові докази у кримінальному провадженні : відеозаписи з нагрудної камери № 001925, збережені на оптичному диску- залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подано апеляцію до Рівненського Апеляційного суду протягом 30 діб з дня оголошення вироку через Дубенський міськрайонний суд.
Суддя: ОСОБА_1