Справа № 215/6503/20
3/215/2537/20
08 грудня 2020 року Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працює продавцем ФОП ОСОБА_2 ,
за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21.11.2020 серії ВАБ №116042, 21.11.2020 приблизно о 13:00 годині ОСОБА_1 , здійснювала продаж непродовольчих товарів, а саме: квітів, чим прийняла відвідувачів за адресою: м. Кривий Ріг, вул. С.Колачевського, 164, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », чим порушила вимоги п.п. 4 п. 15 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 зі змінами від 11.11.2020 №1100, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду з'явилась та пояснила, що не приймала відвідувачів у приміщенні магазину, проте продавала квіти через відчинене вікно, тому просила закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно із ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою адміністративної відповідальності є наявність у вчиненому особою діянні всіх ознак складу правопорушення, передбаченого законом.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення
Так, ч.1 ст.44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
У протоколі серії ВАБ №116042 від 12.11.2020 року зазначено, що ОСОБА_1 порушила підпункт 4 пункт 15 Постанови Кабінету Міністрів від 22.06.2020 №641.
Згідно із п.15 п.п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (останні зміни внесені Постановою КМУ № 1100 від 11.11.2020) додатково до обмежень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р. забороняється приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 зазначено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно зі ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 21 листопада 2020 року вона здійснювала продаж квітів через відчинене вікно, тобто безпосередньо прийому відповідачів у магазині не було. На фото, що долучені до протоколу, зафіксовано особу, яка знаходиться на вулиці біля магазину, та як вказана особа бере із вікна магазину згорток. Інших доказів порушення ОСОБА_1 вимог підпункту 4 пункт 15 постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2020 №641, а саме: прийом відвідувачів у вихідний день суду надано не було.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява N16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява N36673/04), «Карелін проти Росії» (заява N926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б вказували на факт вчинення ОСОБА_1 протиправних діянь, визначених диспозицією ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження відносно нього слід закрити.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 283, ч.1 п.3 ст. 284, ст. 289 КУпАП
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП закрити за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя