Справа № 357/11568/20
1-кс/357/2355/20
01 грудня 2020 року Слідчий cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
розглянувши скаргу ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12016110030006027 від 04.12.2016 на постанову старшого слідчого Білоцерківського ВП ГУ НП у Київській області ОСОБА_4 від 13.09.2018 про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,
23.11.2020 року до Білоцерківського міськрайонного суду надійшла скарга потерпілого у кримінальному провадженні № 12016110030006027 ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Білоцерківського ВП ГУ НП у Київській області ОСОБА_4 від 13.09.2018 про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
Потерпілий просить повити строк на оскарження постанови, скасувати постанову слідчого та направити матеріали для подальшого розслідування.
В обґрунтування скарги зазначається, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є незаконною, оскільки слідчим її прийнято передчасно, без повного всебічного та об'єктивного дослідження обставин та без проведення необхідних у справі слідчих дій. В обґрунтування зазначає, що
1) слідчий безпідставно дійшов висновку, про неправдивість показань потерпілого під час слідчого експерименту щодо механізму отримання тілесних ушкоджень. Таким припущенням слідчий фактично визнав вину потерпілого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України.
2) слідчий без наведення достатніх обґрунтувань дав критичну оцінку показанням свідка ОСОБА_5 .
3) слідчий безпідставно пов'язав своє припущення про неправдивість показань потерпілого з конфліктом, який виник між ним та ОСОБА_6 - батьком ОСОБА_7 , який відбувся за деякий час до нанесення потерпілому тілесних ушкоджень. Однак, ОСОБА_7 , на якого потерпілий вказує, як на особу, що нанесла йому тілесні ушкодження, не був учасником цього конфлікту. А саме нанесення тілесних ушкоджень відбулося лише через певний час після нього.
4) в ході досудового розслідування було допитано потерпілого, а також ОСОБА_5 та ОСОБА_7 як свідків. Незважаючи на та, що в своїх показанням потерпілий послідовно описав механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 і його показання повністю узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_5 , слідчий не провів одночасного допиту з метою усунення розбіжностей з показаннями свідка ОСОБА_7 в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 224 КПК України.
5) висновок слідчого про те, що потерпілий отримав тілесні ушкодження внаслідок власної необережності ґрунтується виключно на показаннях ОСОБА_7 - особи, яка відповідно до показань потерпілого нанесла йому тілесні ушкодження.
6) з часу скасування ухвалою слідчого судді від 19.10.2017 року постанови старшого слідчого Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 08.07.2017 про закриття кримінального провадження у справі не було проведено жодної слідчої дії, на необхідність проведення яких вказувалось в ухвалі слідчого судді .
В судовому засіданні потерпілий скаргу підтримав з викладених уній підстав.
Слідчий, чиє рішення оскаржується чи прокурор до суду не з'явились. Водночас слідчому судді надано матеріали закритого кримінального провадження.
Оглянувши матеріали скарги, та доданої до неї копії документів, матеріали закритого кримінального провадження слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.
Як видно з матеріалів кримінального провадження потерпілим не пропущений строк на оскарження постанови, оскільки копію постанови про закриття справи ним отримано 09.11.2020 року, що підтверджується відповідною розпискою потерпілого яка приєднана до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого, повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Виходячи з положень ч. 3 ст. 26 КПК України законність постанови про закриття кримінального провадження перевіряється лише в межах тих питань, які поставлені перед слідчим суддею.
Матеріали кримінального провадження надано слідчому судді в одному зшитому томі, який частково пронумерований та описаний до 80 аркуша.
З матеріалів скарги та закритого кримінального провадження, видно, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2016 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України про те що 01.12.2016 приблизно о 21 год. на дорозі по пров. Вокзальному ОСОБА_7 наніс ОСОБА_3 тілесні ушкодження (а.с. 2).
13.09.2020 року старший слідчий Білоцерківського ВП ГУ НП у Київській області ОСОБА_4 своєю постановою кримінальне провадження закрив в на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України «за відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України».
Викладаючи зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови слідчий зазначає, що «03.12.2016 року до Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області надійшла заява ОСОБА_3 про те, що 01.12.2016 близько 12 год. на дорозі по пров. Вокзальному в м. біла Церква ОСОБА_7 наніс йому тілесні ушкодження».
Викладення хронологічних обставин про надходження заяви про злочин не є обставинами, які є підставами для прийняття постанови, а тому слідчим при винесенні рішення про закриття кримінального провадження порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, яке на переконання слідчого судді є істотним.
Водночас закриваючи справу, слідчий своє рішення мотивує тим, що критично оцінює показання потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_5 з приводу механізму отримання тілесних ушкоджень, та розцінює їх як неправдиві, оскільки вказані особи при наданні пояснень працівникам поліції описували інший механізм їх отримання - від удару об паркан головою внаслідок поштовху. А також у зв'язку з прихованням факту конфлікту з сім'єю ОСОБА_8 .
При цьому слідчий суддя звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як видно з постанови про закриття кримінального провадження слідчий викладаючи мотиви прийняття постанови слідчий своє рішення про відсутність події злочину мотивує лише на підставі показань потерпілого та свідків, при цьому залишивши поза увагою інші зібрані в ході досудового розслідування докази, зокрема результати слідчих експериментів та висновки експертиз.
За таких обставин висновок слідчого всупереч вимогам ст. 94 КПК України не ґрунтується на сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Таким чином доводи скарги в цій частині є повністю обґрунтованими.
Посилання слідчого на надані потерпілим та свідком ОСОБА_5 пояснення працівникам поліції не можуть братись до уваги, оскільки пояснення не є джерелом в контексті ст. 84 КПК України, а лише може бути підставою для проведення слідчих дій з метою отримання доказів у порядку та у спосіб визначений КПК України.
Враховуючи, що порушення вимог КПК України при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження є суттєвим, постанова слідчого підлягає скасуванню, як така, що винесена всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 110, ст. 284 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 110, 303, 306, 309 КПК України,
Скаргу ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12016110030006027 від 04.12.2016 на постанову старшого слідчого Білоцерківського ВП ГУ НП у Київській області ОСОБА_4 від 13.09.2018 про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, задовольнити.
Постанову старшого слідчого Білоцерківського ВП ГУ НП у Київській області ОСОБА_4 від 13.09.2018 про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України скасувати.
Зобов'язати слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку усунути вказані в даній ухвалі неповноту досудового розслідування та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Копії ухвали направити для відома керівнику Білоцерківської місцевої прокуратури та для продовження досудового розслідування до сектору Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області, та для відому потерпілій.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 03.12.2020 року о 12 год. 15 хв.
Слідчий суддяОСОБА_1