07 грудня 2020 року справа №360/1568/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Ястребової Л.В., Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача - адвоката - Пічугіної Ірини Володимирівни на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі № 360/1568/20 (головуючий суддя І інстанції Чернявська Т.В., складеного в повному обсязі 01 червня 2020 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом адвоката Цокола Вячеслава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Луганського окружного адміністративного суду 14 квітня 2020 року надійшов адміністративний позов адвоката Цокола Вячеслава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з такими вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 27 листопада 2019 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 листопада 2019 року про призначення пенсії (а.с. 1-4).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року відмовлено у задоволені позовних вимог (а.с. 63-66).
Не погодившись з судовим рішенням, представник позивача - адвокат - Пічугіна Ірина Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі № 360/1568/20 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що позивач є військозобов'язаним,якому надано статус учасника бойових дій, відтак, він має право на призначення дострокової пенсії (а.с. 72-76).
Сторони в судове зсідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою від 19 листопада 2019 року, зареєстрованою за № 1841, про призначення пенсії за віком, додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи (арк. спр. 15, 44, 44 зв.).
Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, страховий стаж ОСОБА_1 для розрахунку права на пенсію за віком складає 36 років 01 місяць 4 дні (арк. спр. 42 зв., 43 зв.).
Згідно з витягом з протоколу засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій від 21 грудня 2016 року № 24 відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» комісія постановила визнати учасником бойових дій і видати посвідчення ОСОБА_1 - працівнику ДСНС України, який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (арк. спр. 16, 55).
21 грудня 2016 року Державною службою України з надзвичайних ситуацій ОСОБА_1 видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 (арк. спр. 8, 56).
Відповідно до довідки Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 19 серпня 2019 року № 245 ОСОБА_1 працює в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на посаді завідувача майстерні ремонтного відділення групи забезпечення аварійно-рятувальної частини з 01 червня 2006 року по теперішній час (арк. спр. 53 зв.).
Згідно з довідкою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 24 липня 2018 року № 01-3625/23 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України працівник ОСОБА_1 дійсно в період з 29 жовтня 2015 року по 27 квітня 2018 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведенні антитерористичної операції в смт. Станиця Луганська Луганської області на підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 30 листопада 2015 року № 334 (арк. спр. 13, 54).
Відповідно до протоколу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 27 листопада 2019 року № 122950000851 позивач не має права на пенсію, у зв'язку з чим у призначенні пенсії слід відмовити (арк. спр. 43).
Рішенням від 27 листопада 2019 року без номеру «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» гр. ОСОБА_1 » Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність права пільгового призначення пенсії, оскільки інші категорії осіб, яким відповідно до абзацу першого пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надано статус учасника бойових дій, зокрема, працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, забезпеченні її проведення, не відносяться до кола осіб, які мають право на достроковий вихід на пенсію (арк. спр. 17, 41).
Спірним питанням даної справи є правомірність відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Приймаючи спірне рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має права на призначення дострокової пенсії на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку) за вимогами ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Аналіз пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV дає підстави для висновку про те, що правом на дострокове призначення пенсії за визначених умов, наділені не всі особи зі статусом учасника бойових дій, а тільки ті особи, які відносяться до числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Абзацом першим пункту 19 частини першої статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, яка діяла до 25 липня 2018 року) передбачено, що учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Законом України від 22 травня 2018 року № 2443-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб», який набрав чинності 25 липня 2018 року, у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами) в абзаці першому пункту 19 статті 6 слова «та працівники» і «працівники» виключено.
Таким чином, статус учасника бойових дій до 25 липня 2018 року надавався не тільки військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним), але й іншим особам, які не проходили військову службу, однак захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (працівникам Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань).
Частиною дев'ятою статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» закріплено, що серед іншого щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 визнаний учасником бойових відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як працівник Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а не як військовослужбовець (резервіст, військовозобов'язаний).
Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач не відноситься до осіб з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відтак у нього відсутнє право на дострокове призначення пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV.
Відтак, висновки суду першої інстанції щодо правомірності дій управління щодо відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку) є правомірної, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу представника позивача - адвоката - Пічугіної Ірини Володимирівни - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі № 360/1568/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 грудня 2020 року.
Головуючий суддя: Л.В. Ястребова
Судді: А.В. Гайдар
І.Д. Компанієць