ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 грудня 2020 року м. Київ № 640/29037/20
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши матеріали, що надійшли через систему "Електронний суд" від
ОСОБА_1
до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Перевіркою системи КП "ДСС" встановлено, що через підсистему "Електронний суд" 23.11.2020 від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Окружного адміністративного суду м Києва надійшли матеріали із назвою "Позовна заява", яка звернута до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03165, м. Київ, пр-т Любомира Гузара, 7, код ЄДР: 37441694).
За вказаними матеріалами заявник просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яка полягає у відмові щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком;
2) зобов'язати Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2018 рік у розмірі 7 (сім) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Підставами для звернення до суду є, на думку позивача, можливе порушення його прав як особи з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з врахуванням рішення Конституційного суду України від 27.02.2020.
Ухвалою судді від 24.11.2020 позовну заяву залишено без руху.
Позивачу запропоновано на усунення недоліків надати до суду протягом десяти днів з дати отримання даної ухвали:
відповідно до вимог п. 15. Розділу VII "Перехідні положення" КАС України - уточнену позовну заяву у паперовій формі (вигляді) із (1) викладом обставин та обґрунтуванням позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови або уточнення змісту позовних вимог, який має бути сформульований максимально чітко та зрозуміло, а також має бути логічним; із (2) конкретизацією (деталізацією) додатків (їх переліку), які мають бути засвідчені належним чином та надані також для відповідача; (3) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтуванням причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Перевіркою 07.12.2020 системи КП "ДСС" встановлено, що через підсистему "Електронний суд" надійшли: «Заява про поновлення процесуального строку», «Заява про уточнення позовних вимог», «Про усунення недоліків позовної заяви» в якій заявник не погоджується з необхідністю виконання процесуальних обов'язків заявника, визначених п. 15. Розділу VII "Перехідні положення" КАС України щодо поданням необхідних матеріалів у паперовій формі.
При цьому, заявник посилається на приписи:
Закону України "Про електронний цифровий підпис", який втратив чинність згідно із Законом України від 5 жовтня 2017 року N 2155-VIII,
наказ ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах», який втратив чинність з 1 червня 2020 року згідно з наказом ДСА України від 1 червня 2020 року № 247,
положення ст. 44 КАС України щодо можливості подання документів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка, однак, не функціонує,
положення п. 2.3. рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 щодо можливості, а не обов'язку застосування п. 2.1, 2.2 цього Рішення (щодо позицій "Автоматизований розподіл судових справ між суддями", "Протоколи", "Автоматичне визначення присяжних") щодо інших положень (у тестовому режимі виключно),
лист ДСА України від 23.01.2019 року № 15-1446/19, який вочевидь не є нормою права, а відтак не є юридично значимим документом для суду, який керується процесуальним законом, а не листами ДСА,
наказ ДСА України від 1 червня 2020 року № 247 Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет", який містить посилання на Концепцію побудови Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом ДСА України від 07.11.2019 N 1096 (із змінами), яка містить у розділі VII містить «ЕТАПИ СТВОРЕННЯ ЄСІТС», відповідно до яких Етап 3 реалізується лише у включно по IV квартал 2021 року, Етап 4 реалізується впродовж 2021 - 2023 роки і саме на останньому етапі передбачається «Забезпечення комплексного функціонування ЄСІТС.....", яка (ЕСІТС) на сьогодні не розпочала своє функціонування;
на постанову Верховного Суду викладена в постановах від 06.08.2029, тобто на рішення яке буде прийнято у майбутньому;
на інші рішення Верховного Суду, прийняті навіть до вищезгаданого наказу наказ ДСА України від 1 червня 2020 року № 247,
на оскаржувану ухвалу, хоча у даній справі не постановлялись оскаржувані ухвали,
на «аналогічні» ухвали з посиланням на те, що суд помилково посилається на ухвалу Верховного Суду від 04 березня 2019 року у справі № 404/4623/15-а, хоча в ухвалі судді 24.11.2020 відсутнє таке посилання,
та наприкінці знову на листи ДСА України, які не є правовим актом та, відповідно, не можуть створювати для суду обов'язків їх виконання;
на надіслання відповідачу копії позовної заяви, хоча процесуальний закон встановлює наступний процесуальний обов'язок - до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 161 КАС України).
У зв'язку з цим суд повторно звертає увагу заявника на наступне.
Відповідно до п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка не розпочала своє функціонування:
подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд, посилаючись в ухвалах відповідно від 14.02.2019 та від 28.01.2019 (у справі №9901/43/19) на положення п. 15.1., 15.16. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України зазначили, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Констатовано також, що Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису позивача.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №160/2676/19 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття апеляційної скарги та клопотань в електронній формі. Верховний Суд зазначив, що саме Законом передбачено, що вимога про подачу процесуальних та інших документів у письмовому вигляді, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, здійснюється у паперовій формі. Ця вимога, за висновком Верховного Суду, переслідує легітимну мету, яка полягає в дотриманні процесуальних прав інших учасників справи, як то отримання копій письмових документів. Крім того, за висновком Верховного Суду, не порушується принцип розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, тобто, відсутність процедури подачі документів в електронному вигляді до початку роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не позбавляє позивача можливості звернення до суду шляхом подання заяв та інших документів у письмовому вигляді. З цих самих підстав колегія судів зазначила, що не порушується принцип доступу до правосуддя. Звернута увага на те, що стаття 45 Регламенту Європейського суду з прав людини встановлює такі самі вимоги до форми скарги та передбачає, що будь-яка скарга, яка подана у відповідності до статей 33 або 34 Конвенції подається також у письмовій формі та повинна бути підписана заявником або його представником.
Однак, позивачем до суду не поданий позов у письмовій формі (на паперових носіях), як і додатки до нього, а відтак, враховуючи те, що функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не розпочато, подання таким чином позовної заяви не відповідає встановленим вимогам, зазначеним вище та позивачу слід усунути цей недолік шляхом надання до суду позову та додатків до нього у паперовій формі.
Суд акцентує увагу заявника на те, що на даний час ЄСІТС не розпочала своє функціонування.
Наказом ДСА України від 1096 від 07.11.2019 "Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", на виконання пункту 10 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України від 03.10.21017 № 2147-VIII у частині створення та належного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також у зв'язку із відтермінуванням дати початку функціонування цієї системи, затверджено Концепцію побудови ЄСІТС у новій редакції.
Крім того, визнано такими, що втратили чинність:
наказ ДСА України від 02.03.2018 № 99 "Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (зі змінами);
наказ ДСА України від 13.04.2018 № 168 "Про затвердження Концепції Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи".
Відповідно до затвердженої наказом від 07.11.2019 Концепції, передбачено наступні етапи створення ЄСІТС, зокрема: Етап 2 (I - II квартали 2020 року), Етап 3 (III квартал 2020 року - IV квартал 2021 року, у т.ч. «Запуск пілотних проектів ЄСІТС в дослідну експлуатацію у визначених судах, органах та установах системи правосуддя»); Етап 4 (2021 - 2023 роки, зокрема «Забезпечення комплексного функціонування ЄСІТС…).
Наведене вище свідчить про відсутність ЄСІТС як такої та відповідно будь-яких її модулів, що можуть використовуватися як складові системи.
Відповідно до наказу ДСА України від 22.12.2018 № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми "Електронний суд" в тестовому режимі. Наказ втратив чинність з 1 червня 2020 року згідно з наказом ДСА України від 1 червня 2020 року N 247.
Пунктом 2 цього наказу було передбачено, що у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 № 17 зі змінами).
Оскільки ані системи ЄСІТС, ані її модулі не існують, порядок тестування Державної судовою адміністрацією України судам не надавався, кожен учасник правовідносин визначає межі тестового використання самостійно.
Оскільки відповідно до ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, ані накази ДСА України, ані рішення Ради суддів України не можуть використовуватися як джерела права при здійснення адміністративного судочинства.
Проведення тестування підсистеми "Електронний суд", як і будь-які накази ДСА України жодним чином не скасовують дії прямих та недвозначних норм процесуального закону, які підлягають обов'язковому виконанню судом - в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України та учасниками процесу - в силу ч. 2 ст. 44 КАС України, які мають неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Накази ДСА України не є замінниками процесуального закону.
Таким чином, неподання позовної заяви та доданих до неї матеріалів у паперовій формі, як і матеріалів на усунення недоліків, свідчить про недотримання вимог п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, є недоліком звернення до суду, який слід усунути відповідно до вимог ухвали судді від 24.11.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
У даному випадку, враховуючи те, що на усунення недоліків заявник посилається, зокрема, на Закони та НПА, які втратили чинність, суд вважає за можливе, з метою забезпечення прав позивача на доступ до правосуддя, продовжити строк виконання ухвали суду від 24.11.2020 на 5 днів з дати отримання даної ухвали.
Виходячи з вищенаведеного в сукупності та керуючись положеннями ст. 121, 160, 243, 248, 256, п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Продовжити за ініціативою суду строк виконання ухвали суду від 24.11.2020 на п'ять днів з дати отримання копії даної ухвали.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк в порядку, передбаченому ст. 295 - 297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII.
Суддя О.А. Кармазін