08 грудня 2020 року Справа № 480/6637/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6637/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у розмірі 30986 (тридцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 23 коп.;
- стягнути з Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у розмірі 30986 (тридцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 23 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після звільнення позивача зі служби військовою частиною не проведено з ним остаточний розрахунок, а саме не виплачено грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 30986,23 грн. На думку позивача, бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації вартості за неотримане речове майно є протиправною, оскільки право позивача на неї передбачено чинним законодавством. Не отримавши грошову компенсацію, позивач звернувся до відповідача з рапортом про її виплату. Втім, відповідач вказану виплату не здійснив та зазначив, що вказана виплата буде проведена після надходження додаткових коштів. Позивач вважає, що відповідач безпідставно не здійснив виплату компенсації.
Ухвалою суду від 08.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечував та зазначив, що позивач не звертався до відповідача з рапортом (заявою) про виплату йому грошової компенсації замість вартості неотриманого під час проходження військової служби речового майна, оскільки у вказаному зверненні позивач просив виключно нарахувати спірну компенсацію. Відповідач вказує на те, що враховуючи відсутність коштів, здійснити зазначену виплату на час звільнення позивача зі служби та на теперішній час немає можливості. Також відповідач зазначив, що військова частина НОМЕР_1 здійснила усі допустимі та необхідні заходи для надання позивачу можливості отримати грошову компенсацію замість речового майна, тому в діях військової частини НОМЕР_1 відсутні ознаки протиправності по відношенню до позивача.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України від 21.09.2020 № 193 з позивачем припинено контракт про проходження військової служби та виключено зі списків особового складу військової частини (а.с.8).
09.09.2020 позивач звернувся до відповідача з рапортом, у якому просив нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно (а.с.9).
10.09.2020 посадовою особою відповідача була виготовлена довідка №299 «Про вартість речового майна, що належить до видачі старшому прапорщику ОСОБА_1 » (а.с.7).
Відповідно до вказаної довідки сума до виплати складає 30986,23 грн.
У зв'язку з тим, що в день звільнення та в подальшому вказана виплата не була проведена, позивач 24.09.2020 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив виплатити йому вказану грошову компенсацію (а.с.9).
Листом від 28.09.2020 №2/22-1528 відповідач повідомив позивача, що його заява розглянута, а вказана грошова компенсація буде виплачена після надходження додаткових коштів (а.с.10).
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2232-XII) закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за не отримане речове майно (надалі - Порядок № 178), пунктами 2, 3 якого визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Згідно з пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 №475 (далі - Інструкція № 475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно відповідно до затвердженого Урядом Порядку № 178.
Військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за їх бажанням можуть отримати речове майно, яке не було отримане під час проходження служби. Закупівельна вартість речового майна, що використовується для нарахування грошової компенсації, доводиться ВРЗ до військових частин на початку року.
З наведених норм вбачається, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. При цьому військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про наявність підстав для виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно, оскільки останній звільнений з військової служби та подав командирові військової частини НОМЕР_1 рапорт про виплату йому грошової компенсації.
Доводи відповідача щодо того, що позивач не звертався з рапортом про виплату коштів, спростовуються матеріалами справи, а саме рапортом та заявою позивача про виплату вказаної грошової компенсації.
Враховуючи викладене та те, що вищевказані предмети речового майна не були отримані позивачем під час проходження служби, він має право на отримання грошової компенсації вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 30986,23 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні даної позовної заяви був сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 29.09.2020 (а.с. 11).
Таким чином, позивачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України в сумі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 30986 (тридцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 23 коп.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 30986 (тридцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 23 коп.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько