04 грудня 2020 року Справа № 480/6003/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Щербаченко В.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Бороденко Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/6003/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 55 % грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум відповідно п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» звільнених зі служби «через хворобу», з урахуванням надбавки за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 % за кожний рік відповідних сум грошового забезпечення у пільговому обчисленні 30 років 7 місяців 14 днів, що буде становити 85% відповідних сум грошового забезпечення / 55% + 10 років * 3 %= 30, всього 85 %, з 15 травня 2020 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є пенсіонером, однак при визначенні розміру його пенсії, відповідачем була застосована не та норма спеціального закону, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій зазначив, що він має право на розрахунок пенсії відповідно до п. «а» ст.13 Закону №2262-ХІІ та просив вирішити питання про перерахунок пенсії у зв'язку зі звільненням із служби через хворобу. Втім, відповідачем було відмовлено у задоволенні заяви позивача, у зв'язку з чим він і звертається до суду.
Ухвалою від 15.09.2020 відкрито провадження, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 19.10.2020 у даній справі призначено судове засідання в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
10.11.2020 відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що розрахунок пенсії позивача здійснений у повній відповідності до вимог чинного законодавства та відповідає п. «б» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, оцінивши наявні докази в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступні підстави.
Судом встановлено, що позивач проходив службу в установах виконання покарань, останнє місце роботи перед звільненням - державна установа «Сумська виправна колонія (№116)» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (далі - ДУ «СВК (№116)».
Згідно витягу з наказу Міністерства юстиції України від 09.04.2019 №954-к позивач звільнений зі служби на підставі ч.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (через хворобу) з 10.04.2019.
Як встановлено судом з рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 у справі №480/950/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/88742951#), позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою від 05.06.2019 про призначення пенсії за вислугу років.
Після звільнення позивача, Північно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України було підготовлено та направлено разом з поданням від 18.06.2019 №297/35 пакет документів до ГУ ПФУ в Сумській області для призначення пенсії позивачу за вислугу років на підставі п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Як вбачається з подання про призначення пенсії від 18.06.2019 №297/35, страховий стаж позивача на день звільнення - 10.04.2019, становив: 29 років 03 місяці 16 днів, у тому числі в календарному обчисленні - 21 рік 01 місяць 03 дні.
На підставі вказаного подання, заяви та доданих до них документів, 11.04.2019 ГУ ПФУ в Сумській області було призначено пенсію позивачу відповідно до п. «б» ст.12 Закону №2262-ХІІ за вислугу років з 11.04.2019, про що повідомлено позивача повідомленням від 26.07.2019 №1557.
20.09.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив врахувати пільгову вислугу років та призначити йому пенсію згідно п. «а» ст.12 Закону №2262-ХІІ, на що ГУ ПФУ в Сумській області листом від 10.10.2019 №1774/Г-11 повідомило, що на день звільнення зі служби 10.04.2019, вислуга позивача у календарному обчисленні складала 21 рік 01 місяць 03 дні, а відповідно до п. «а» ст.12 вищевказаного Закону, пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку особам, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2018 по 30.09.2019 і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше. Оскільки за наданими документами вислуга років позивача складала 21 рік 01 місяць 03 дні, тому пенсію призначено відповідно до п. «б» ст.12 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням страхового стажу 29 років 03 місяці 16 днів.
Вважаючи відмову відповідача щодо призначення пенсії відповідно до п. «а» ст.12 Закону №2262-ХІІ протиправною, позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав.
У позовних вимогах у справі №480/950/20 позивач просив зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до поданої позивачем заяви про призначення відповідної пенсії.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 по справі №480/950/20, позивачу було відмовлено у задоволенні його позовних вимог.
Вказане рішення набрало законної сили 07.08.2020.
Разом з тим, 07.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій зазначив, що він має право на отримання пенсії відповідно до п. «б» ст.12 Закону 2262-ХІІ, у зв'язку із чим просив вирішити питання про перерахунок пенсії у зв'язку із звільненням зі служби через хворобу, нарахувати пенсію в розмірі 55 процентів грошового забезпечення з урахуванням надбавки за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 % за кожний рік відповідних сум грошового забезпечення у пільговому обчисленні 30 років 7 місяців 14 днів, що буде становити 85 % відповідних сум грошового забезпечення, з дня призначення пенсії - 11.04.2019.
Відповідач, за наслідками розгляду даної заяви, повідомив позивача, що на порушене позивачем питання, відповідь вже була надана листом від 12.06.2020 №1973-2097/Г-02/8-1800-20.
Як вбачається з вищевказаного листа, відповідачем зазначено, що Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції наданий пакет документів для призначення позивачу пенсії згідно з пунктом “б” статті 12 Закону 2262 - XII, тобто, з урахуванням страхового стажу, що згідно з розрахунком вислуги років для призначення пенсії, складає 29 років 03 місяці 16 днів, у тому числі, вислуга років у календарному її обчисленні - 21 рік 01 місяць 03 дні та трудовий стаж - 08 років 02 місяці 01 день. Розрахунок розміру пенсії здійснений відповідно до пункту “б” статті 13 Закону 2262 - XII, враховуючи 29 років страхового стажу: за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожен повний рік - 1 процент від сум грошового забезпечення. Виходячи із зазначеного, відповідач вказав, що підстави для призначення позивачу пенсії у розмірі 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням за кожен рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення, відсутні.
Не погоджуючись з вказаною відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України визначає Закон 2262-ХІІ.
Пунктом «б» статті 1-2 Закону 2262-ХІІ передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до п. «б» ч.1 ст. 13 Закону 2262-ХІІ, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Саме на підставі вказаної норми позивачу і був визначений розмір пенсії, однак позивач, звертаючись до суду, зазначає, що має право на здійснення розрахунку на підставі п. «а» ч.1 ст. 13 Закону 2262-ХІІ.
Відповідно до п. «а» ч.1 ст. 13 Закону 2262-ХІІ, пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
З аналізу вказаної норми судом встановлено, що позивач мав би право на її застосування при визначенні розміру його пенсії, виключно у випадку призначення йому пенсії на підставі п. «а» ст. 12 Закону 2262-ХІІ, у той час, як його пенсія призначена на підставі п. «б» вказаної норми.
Відповідно до п. «а» ст. 12 Закону 2262-ХІІ, основним критерієм для її застосування є наявність у особи відповідної вислуги, у даному випадку позивач повинен був мати вислугу 24 календарних роки і більше.
Однак, як встановлено у судовому засіданні, позивач на день звільнення мав виключно 21 рік 01 місяць 03 дні у календарному обчисленні, у зв'язку з чим, на нього і не поширюється дія п. «а» ст. 12 Закону 2262-ХІІ, що також встановлено і рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 у справі №480/950/20.
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги не підлягають задоволенню, а як наслідок, відповідно до ст.139 КАС України, судовий збір не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 08 грудня 2020 року.
Суддя С.М. Глазько