07 грудня 2020 року м. Рівне №460/5586/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доРокитнівський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області
про визнання неправомірною відмову та зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління державної міграційної служби України в Рівненській області про визнання протиправною відмови видати паспорт у вигляді паспортної книжечки та зобов'язання видати паспорт раніше встановленого зразка.
Ухвалою від 04.08.2020 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.
25.08.2020 позивач усунув недоліки позовної заяви, подавши позов у новій редакції. Так, позивач звернувся з позовом до Рокитнівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області про визнання протиправною відмови видати паспорт у вигляді паспортної книжечки та зобов'язання видати паспорт раніше встановленого зразка.
Ухвалою суду від 28.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач звернулася із заявою до відповідача щодо обміну паспорта громадянина України виключно у формі паспортної книжечки у зв'язку із зміною прізвища внаслідок шлюбу. Однак, відповідач повідомив про відсутність правових підстав для оформлення та видачі їй паспорта у формі книжечки. На думку позивача, відмова у видачі паспорта у формі книжечки є порушенням з боку державних органів України принципу поваги до приватного життя суб'єкта персональних даних, шляхом електронної обробки таких даних у процесі оформлення ID-картки, оскільки згоди на обробку персональних даних вона не надає, що, власне, і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом. З огляду на вказане, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач 04.11.2020 подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що в даному випадку відсутній факт порушення права чи законного інтересу позивача на момент звернення до суду, оскільки останньому відповідно до Закону України “Про звернення громадян” була надана відповідь на звернення та роз'яснено правила та процедуру оформлення паспорта громадянина України. Також зазначив, що 03 квітня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову за № 398, якою внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, за змістом яких оформлення та видача паспортів здійснюється відповідно до Тимчасового порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС від 06.06.2019 №456. І відповідно до пункту 2 вказаного Порядку для обміну паспорта слід надати, в тому числі, рішення суду. За наведених обставин, просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 04 червня 2020 року звернулася із заявою до Рокитнівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області про видачу (обмін) паспорта у формі книжечки у зв'язку зі зміною прізвища.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів, 27.06.2020 відповідач листом за №5625-199/5625.1-20 повідомив позивача про те, що відповідно до вимог Тимчасового порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456, обмін паспорта (паспорта громадина України зразка 1996 року) здійснюється в разі зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження. Для обміну паспорта заявник подає: 1) заяву; 2) рішення суду (виділено жирним шрифтом у відповіді); 3) паспорт, що підлягає обміну; 4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал звільнення від його сплати; 6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
У відповіді за результатами розгляду звернення позивачу роз'яснено, що відповідне рішення суду відсутнє, то на сьогодні у Рокитнівського РС УДМС правових підстав для обміну паспорта у зв'язку із зміною прізвища немає (а.с. 10).
Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи, регулюються Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI).
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.
Статтею 14 Закону №5492-VI визначено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Згідно з частиною першою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що у разі відсутності в особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу, є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
За нормами пунктів 14, 16, 17 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992 (далі - Положення) що обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.
Для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35x45 мм.
Для обміну паспорта у зв'язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.
За видачу паспорта справляється державне мито.
Згідно з частиною другою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25.03.2015 №302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України”, якою затвердив зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
03.04.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову за №398 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302”, відповідно до якої внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України”, доповнивши його абзацом такого змісту:
“Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року”. Зазначені зміни вступили в законну силу з 07.06.2019.
Наказом МВС України від 06.06.2019 №456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок), який вступив в законну силу 21.06.2019.
Відповідно до Тимчасового порядку територіальні підрозділи ДМС України здійснюють оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 “Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України”, тобто паспорта у вигляді книжечки.
Тимчасовим порядком визначено, що обмін паспорта (на паспорт громадянина України зразка 1994 року) здійснюється в разі: 1) зміни прізвища, імені, по батькові, дати або місця народження; 2) установлення розбіжностей у записах (невідповідність запитів, зроблених у паспорті, записами в інших документів; 3) непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості, та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних (найменування органу; штампах; печатка), або інші чинники, які впливають на цілісність документа.
Для обміну паспорта заявник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) паспорт, що підлягає обміну; 4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою в банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; 6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використанням), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; 7) довідку про зняття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Відповідно до вимог Тимчасового порядку оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України особі, на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України, поданої нею особисто.
Аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що передумовою обміну паспорта на паспорт громадянина України зразка 1994 року є звернення особи до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразка, з доданими до неї відповідними документами, перелік яких визначений Порядком №302 та Тимчасовим порядком №456.
Суд встановив, що позивач в червні 2020 звернулася зі заявою до відповідача про оформлення і видачу паспорта громадянина України у формі книжечки, у зв'язку зі зміною прізвища. За результатами розгляду якої надано відповідь від 27.06.2020 “Про розгляд звернення” у формі роз'яснення положень законодавства щодо порушених у заяві питань, а саме: про оформлення обміну паспорта громадянина України у формі книжечки.
Суд перевіряє відповідно до статті 2 КАС України, зокрема, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Розглянувши відповідь відповідача, яка викладена у формі листа від 27.06.2020 суд дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано відмовив позивачу у видачу (обміні) паспорта у формі книжечки, у зв'язку зі зміною прізвища, оскільки, для розгляду таких заяв встановлено відповідну процедуру обміну відповідно до Порядку №302 та Тимчасового порядку №456.
Тобто, визначений порядок подачі такої заяви позивачем не дотримано, зокрема, не надано рішення суду зобов'язального характеру, а тому, оскаржувана відмова є обґрунтованою та відсутні підстави для визнання протиправною відмови Рокитнівського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області в обміні ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII .
Разом із тим, судом встановлено, що позивач не має наміру оформляти паспорт у формі пластикової картки типу ІD та не надає згоди на обробку персональних даних.
Пунктом 1 Постанови №302 затверджено зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, що додається.
Згідно з пунктом 2 Постанови №302 із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру запроваджено: з 1 січня 2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N2503-XII; з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Пунктом 3 вказаної Постанови встановлено, що до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.
Пунктом 131 Постанови №302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься, зокрема, така інформація, як біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України “Про захист персональних даних” від 01.06.2010 №2297-VI мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Статтею 2 Закону України “Про захист персональних даних” встановлено, що персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Разом з тим, згідно з частинами п'ятою, шостою статті 6 Закону України “Про захист персональних даних” обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Водночас, законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.
При цьому, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, у межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, вказані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
У статті 8 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, ратифікованій Законом України від 06 липня 2010 року №2438-VI, зазначено: “Будь-якій особі надається можливість: a) з'ясувати існування файлу персональних даних для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особу та постійне місце проживання чи головне місце роботи контролера файлу; б) отримувати через обґрунтовані періоди та без надмірної затримки або витрат підтвердження або спростування факту зберігання персональних даних, що її стосуються, у файлі даних для автоматизованої обробки, а також отримувати такі дані в доступній для розуміння формі; c) вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися всупереч положенням внутрішнього законодавства, що запроваджують основоположні принципи, визначені у статті 5 і 6 цієї Конвенції; …”.
За сталою практикою ЄСПЛ першою умовою виправданості втручання у права, гарантоване ст. 8 Конвенції, є те, що воно має бути передбачене законом, причому тлумачення терміну “закон” є автономним, та до якості “закону” ставляться певні вимоги (див. рішення ЄСПЛ у справі “Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства” (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, заява № 18139/91, п. 37) Під терміном “закон” … слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам “доступності” та “передбачуваності”.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що норми Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” на відміну від норм Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було “встановлене законом”) не було “необхідним у демократичному суспільстві” у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар.
Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції.
Крім того, питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі.
Так, у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі Пз/9901/2/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Разом з тим, при вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мали подвійного тлумачення, не звужували права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускали жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.
В зазначені зразковій справі сформовано правову позицію про те, що для належного захисту порушених прав позивачки слід зобов'язати відповідача оформити та видати їй паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт №2503-ХІІ.
Відповідно до вимог частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, беручи до уваги вирішення зразкової справи Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для часткового задоволення позову в даній справі, яка частково відповідає ознакам типової справи.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме, бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, наявні підстави для захисту прав позивача шляхом зобов'язання відповідача оформити та видати ОСОБА_1 (до укладення шлюбу ОСОБА_3 ), паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.
Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачена сума судового збору в сумі 840 грн. 80 коп. згідно з квитанцією №87 від 27.07.2020, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 11). Таким чином, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Рокитнівським РВ УМВС України в Рівненській області 15.05.2013) до Рокитнівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області (вулиця Незалежності, 21, смт. Рокитне, Рівненська область, 34200; код ЄДРПОУ 37829784), про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Зобов'язати Рокитнівський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною відмови Рокитнівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Рокитнівським РВ УМВС України в Рівненській області 15.05.2013) суму судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Рокитнівського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Рівненській області (вулиця Незалежності, 21, смт. Рокитне, Рівненська область, 34200; код ЄДРПОУ 37829784).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 07 грудня 2020 року.
Суддя У.М. Нор