Справа № 420/7138/20
07 грудня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Приватного акціонерного товариства “Кулевчанський комбінат хлібопродуктів”, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про стягнення простроченої заборгованості,-
Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства “Кулевчанський комбінат хлібопродуктів” про стягнення простроченої заборгованості у розмірі 264 376,55грн.
Ухвалою суду від 05.08.2020р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 04.09.2020р. ухвалено перейти до розгляду справи за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Приватного акціонерного товариства “Кулевчанський Комбінат Хлібопродуктів” про стягнення простроченої заборгованості у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23.09.2020р., яка занесена до протоколу судового засідання, судом залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області.
26.10.2020р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. 27.10.2020р. до суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, а також з метою запобігання поширенню як на території України, так і приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, респіраторної хвороби “COVID-19”, спричиненої “коронавірусом SARS-CoV-2” та убезпечення як сторін по справі, так і працівників суду від вищевказаної особливо небезпечної інфекційної хвороби, судом продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 28.10.2020р. відмовлено у задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства “Кулевчанський Комбінат Хлібопродуктів” про допит свідка від 30.09.2020р.; закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що станом на 01 лютого 2020 року відповідно до довідки про суми простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою, що підлягають стягненню в судовому порядку та розрахунку суми простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою, що підлягають стягненню в судовому порядку податкова заборгованість ПРАТ «Кулевчанський комбінат хлібопродуктів» перед бюджетом щодо стягнення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками становить 264 376,55 грн., а саме: відповідно до подання №4 від 20.02.2020 р. щодо стягнення простроченої заборгованості (основний борг, за бюджетною позичкою, наданою на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактом 1996 року ) на загальну суму 110 600,00 грн. (основний платіж); відповідно до подання №5 від 20.02.2020 р. щодо стягнення простроченої заборгованості (основний борг, за бюджетною позичкою, наданою на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактом 1997 року ) на загальну суму 118 776,55 грн. (основний платіж); відповідно до подання №6 від 20.02.2020 р. щодо стягнення простроченої заборгованості (основний борг, за фінансовою допомогою згідно Постанови №1003 від 11.09.1997р.). Також, позивач додатково зазначив, що між Білгород -Дністровським АП «Комбінат хлібопродуктів» в особі директора Тищенко А.П. з одного боку, та Кулевчанського КХП представництво ДАК «Хліб України» в особі директора Чумаченко В.Н. було проведено передачу - прийом заборгованості по бюджетній позичці від АП «Комбінат хлібопродуктів» до Кулевчанського представництва ДАК «Хліб України» про що свідчать акти: акт №2 від 3 серпня 1998 року щодо передачі - прийому заборгованості по бюджетній позичці при внутріобласному переміщенні зерна на суму 10 000,00 грн.; акт №3 від 4 серпня 1998 року щодо передачі - прийому заборгованості по бюджетній позичці при внутріобласному переміщенні зерна на суму 13 000,00 грн.; акт №4 від 7 серпня 1998 року щодо передачі - прийому заборгованості по бюджетній позичці при внутріобласному переміщенні зерна на суму 3 500,00 грн.; акт №5 від 18 серпня 1998 року щодо передачі - прийому заборгованості по бюджетній позичці про внутріобласному переміщенні зерна на суму 8 000,00 грн.; акт №4 від 6 серпня щодо передачі - прийому заборгованості по бюджетній позичці привнутріобласному переміщенні зерна на суму 1080,00 грн.; акт №4 від 6 серпня щодо передачі - прийому заборгованості по бюджетній позичці при міжобласному (внутріобласному) переміщенні зерна на суму 2 731, 97 грн.; акт передачі - прийому по бюджетній позичці, наданій для підготовки машинно-тракторного парку до польових робіт у 1996р. на суму 15 944,00 грн.;акт щодо передачі - прийому заборгованості по бюджетній позичці, наданій заготівельним підприємством для авансування закупівлі продовольчого зерна і сортового насіння (остаточних розрахунків) за Державним замовленням 1997 року на суму 210 000,00 грн. У зв'язку з викладеним, посилаючись на Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. N 174, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
27.08.2020р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач наголосив, що наявність доказів, які б свідчили про існування у ПАТ “Кулевчанський КХП” заборгованості за бюджетними позичками та фінансовою допомогою відсутні. Так, як зазначив відповідач, у самих поданнях зазначено, що вони виносяться для здійснення до ВАТ “Кулевчанський КХП” заходів щодо стягнення простроченої заборгованості, а на даний час Кулевчанський КХП є приватним акціонерним товариством. За таких обставин, на думку відповідача, позивач повинен був встановити чи має відношення ПРАТ “Кулевчанський КХП” до вказаних поданнів та чи є ПРАТ “Кулевчанський КХП” правонаступником ВАТ “Кулевчанський КХП”. Відповідач вказав, що відсутні вказання часового проміжку вчинення дій та прийняття рішень щодо надання - отримання бюджетних позичок та фінансової допомоги ПРАТ “Кулевчанський КХП”; у позові відсутнє вказання кредиторів які надавали бюджетні позички та фінансову допомогу ПРАТ “Кулевчанський КХП”; відсутні розрахунки за якими можливо встановити суму та природу її походження, яку має бажання стягнути позивач за цим позовом, а якщо провести додавання вказаних сум у позовній заяви, то загальна сума вийде 493632, 52 грн. Поряд з цим, відповідач зазначив, що позивачем не підтверджено умов, за наявності яких у відповідача може виникати обов'язок у поверненні бюджетних позичок та фінансової допомоги, які відповідач міг отримати, а саме позивачем не було надано копій контрактів, договорів, угоди, платіжних чи інших документів, які б підтверджували надання ПРАТ “Кулевчанський КХП” упродовж 1996, 1997 років бюджетних позичок та фінансової допомоги, а відсутність вказаних документів створює правову невизначенність відповідача за якою останній не може ні підтвердити, ні спростувати наявність у нього заборгованостей зазначених позивачем. Окремо відповідач звернув увагу суду на те, що сам позивач робить посилання на п. 2 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 р. № 174 яким визначено, що боржник - суб'єкт господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги, та не забезпечив своєчасне і повне виконання своїх зобов'язань за такою угодою. Поряд з цим, представник відповідача зазначив, що є незрозумілим, яке відношення до справи мають акти укладені між між Білгород -Дністровським АП «Комбінат хлібопродуктів» в особі директора Тищенко А.П. з одного боку, та Кулевчанського КХП представництво ДАК «Хліб України» в особі директора Чумаченко В.Н.
Також, 30.09.2020р. до суду від Приватного акціонерного товариства “Кулевчанський комбінат хлібопродуктів” надійшов відзив на позовну заяву, у зв'язку з переходом до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, вказавши додатково, що на орган казначейської служюи покладено повноваження моніторингу та контролю виконання взятих на себе зобов'язань боржниками за угодами про надання бюджетної/фінансової допомоги, однак позивач не підтвердив факту укладення ПРАТ «Кулевчанський КХП» угоди про надання бюджетної позички/фінансової допомоги, а подання органу казначейської служби не можуть бути достатніми доказами, що підтверджують заявлені вимоги.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПРАТ «Кулевчанський КХП», зареєстровано як юридичну особу 13.01.1998р. за №15471200000000344.
Начальником управління Державної казначейської служби України у Саратському районі Одеської області складено подання №4 від 20.02.2020р., на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011р. №174, для здійснення до ВАТ «Кулевчанський КХП» (код ЄДРПОУ 00955437) заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (основний борг за бюджетною позичкою, наданою на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактом 1996 року) станом на 01.02.2020р у сумі 110 600,00грн.(а.с.14).
Начальником управління Державної казначейської служби України у Саратському районі Одеської області складено подання №6 від 20.02.2020р., на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011р. №174, для здійснення до ВАТ «Кулевчанський КХП» (код ЄДРПОУ 00955437) заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (основний борг за фінансовою допомогою згідно постанови №1003 від 11.09.1997р.) станом на 01.02.2020р у сумі 35 000,00грн.(а.с.15).
Начальником управління Державної казначейської служби України у Саратському районі Одеської області складено подання №5 від 20.02.2020р., на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011р. №174, для здійснення до ВАТ «Кулевчанський КХП» (код ЄДРПОУ 00955437) заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (основний борг за бюджетною позичкою, наданою на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактом 1997 року) станом на 01.02.2020р у сумі 118 776, 55грн.(а.с.16).
Таким чином, позивач, посилаючись на те, що за Приватним акціонерним товариством “Кулевчанський комбінат хлібопродуктів” рахується прострочена заборгованість у розмірі 264376,55грн., звернувся до суду із цим позовом.
До функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 19-1.1.38 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України віднесено забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України закріплено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.
Частиною 1 ст.16 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року
№ 2456-VI визначено, що державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про Державний бюджет України (крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 цього Кодексу, абзацом першим частини сьомої та абзацом першим частини одинадцятої цієї статті), з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду (крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 цього Кодексу та абзацом першим частини одинадцятої цієї статті).
Згідно із ч.5 ст.17 Бюджетного кодексу України суб'єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання кредитів (позик), залучених державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста), або державних (місцевих) гарантій, зобов'язані надати майнове або інше забезпечення виконання зобов'язань та сплатити до Державного бюджету України (відповідного місцевого бюджету) плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною чи міською радою), якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).
Частиною 8 ст.17 Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі виконання державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) гарантійних зобов'язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано, у суб'єктів господарювання, зобов'язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими під державні (місцеві) гарантії, в обсязі фактичних витрат державного (місцевого) бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави (Автономної Республіки Крим, обласної ради чи територіальної громади міста) переходять права кредитора та право вимагати від таких суб'єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами.
Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. N 174, який:
-регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб'єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою;
-встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993-1998 роках.
Згідно із положенням п.2 Порядку №174 боржник - суб'єкт господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги, та не забезпечив своєчасне і повне виконання своїх зобов'язань за такою угодою; 4) бюджетна позичка/фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993-1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.
Пунктами 3, 6 Порядку №174 передбачено, що облік заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами ведеться Мінфіном та банкомагентом у валюті кредиту, в якій вони надані. Облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової
допомоги, в якій вони надані.
Відповідно до п.10 Порядку №174 з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.
Пунктом 17 Порядку №174 встановлено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.
Таким чином, саме по собі подання органу державної казначейської служби носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою перед державою.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
В частині 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 1 вказаного Закону визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відтак, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Як встановлено судом під час з'ясування офіційних обставин справи, будь-яких первинних та банківських документів на підтвердження перерахування відповідачу і отримання ним спірної суми заборгованості, яку позивач просить стягнути, ні позивачем, ні третьою особою Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області-не надано.
Крім того, з наданих до суду укладених між Білгород -Дністровським АП «Комбінат хлібопродуктів» в особі директора Тищенко А.П. з одного боку, та Кулевчанського КХП представництво ДАК «Хліб України» в особі директора Чумаченко В.Н. актів прийому -передачі зоборгованості з додатками, складених у 1997-1998 роках (а.с.17-32) не вбачається яким чином вказані акти стосуються предмету позову про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Кулевчанський комбінат хлібопродуктів” простроченої заборгованості у розмірі 264376,55грн. по бюджетній позичці 1996, 1997 років.
З врахуванням викладеного, вирішуючи питання стягнення з Приватного акціонерного товариства “Кулевчанський комбінат хлібопродуктів” простроченої заборгованості у розмірі 264376,55грн. по бюджетній позичці 1996, 1997 років , суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ст.17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа “Руїз Торіха проти Іспанії” (серія А, №303А) суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області задоволенню не підлягає.
Враховуючи те, що справа прийнята до провадження Одеським окружним адміністративним судом 05 серпня 2020 року, строки розгляду даної справи визначені КАС України, у зв'язку з перебуванням на лікарняному головуючого судді Танцюри К.О. у період з 26.11.2020р. по 04.12.2020р. включно, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено 07.12.2020р.(перший робочий день).
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області -відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.