Справа № 420/13565/20
07 грудня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В.,
розглянувши матеріали:
за позовною заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (вул. Московська, 8, корп. 30, м. Київ, 01010)
до публічного акціонерного товариства «Чорноморгідрозалізобетон» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 8б)
про стягнення штрафних санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів,
03 грудня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до публічного акціонерного товариства «Чорноморгідрозалізобетон» про стягнення штрафних санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у розмірі 34 000, 00 грн.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
У позовній заяві Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, яке обґрунтоване тим, що постанова про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 25.11.2019 року направлялась відповідачу поштою рекомендованим листом, однак, згідно відстеження поштового відправлення з офіційного сайту “Укрпошта”, поштове відправлення прибуло 02.12.2019 року.
Судом встановлено, що підставою звернення позивача до суду із цим позовом стало невиконання відповідачем постанови про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №627-ПД-1-Е від 25.11.2019 року.
При цьому, статтею 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (у редакції від 24.11.2018, яка діяла станом на дату прийняття постанови про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №627-ПД-1-Е від 25.11.2019 року), було передбачено, що рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді. У разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що у разі несплати штрафу протягом 15 днів Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов'язана звернутися до суду з позовом про примусове стягнення таких коштів, при цьому вказана правова норма не визначає певних строків такого звернення, а відтак застосуванню підлягають загальні строки, визначені КАС України.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 листопада 2018 року по справі №826/15383/16.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що оскарження особою постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до суду не є підставою для зупинення перебігу цього строку і не позбавляло позивача можливості подати відповідний позов про стягнення суми штрафу до суду.
Як вказує сам позивач, постанова про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №627-ПД-1-Е від 25.11.2019 року доставлена на адресу відповідача 02.12.2019 року.
Отже, останнім днем строку добровільної сплати штрафу є 17 грудня 2019 року, а відтак право на звернення до суду з позовом по стягнення коштів виникло у позивача з 18 грудня 2019 року.
Натомість з даним позовом позивач звернувся до суду 03 грудня 2020 року, тобто з пропуском встановленого абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України строку для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно з приписами ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач посилається на Закон України від 30.03.2020 року №540-ІХ, яким були внесені зміни в КАС України, та розділ VI “Прикінцеві положення” доповнений пунктом 3, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністром України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема ст.122 КАС України продовжуються на строк дії такого карантину.
Разом з цим суд не бере до уваги обґрунтування позивача щодо поважності причин пропуску строку для звернення до суду у зв'язку із введенням карантину, оскільки саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів і позивачем не зазначено причин, які безпосередньо перешкоджали йому звернутися до суду, а також з урахуванням того, що продовжені строки закінчилися через 20 днів після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, тобто 06.08.2020 року.
Проте, з відповідним позовом позивач звернувся лише 03 грудня 2020 року.
Крім того, суд критично відноситься до доводів позивача, що у відділі правозастосування та представництва в судах у Південному регіоні (Одеса) управління правозастосування у регіонах департаменту правозастосування НКЦПФР, у зв'язку із звільненням двох працівників та перебуванні однієї державної особи у відпустці по догляду за дитиною, працює одна державна особа, яка фізично не встигає подавати до суду великий об'єм позовних заяв, оскільки на підтвердження вказаних обставин позивачем до суду не надано жодного доказу.
З наведених підстав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, зазначених позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, оскільки наведені обставини не свідчать про об'єктивну неможливість звернення до суду позивача, який є юридичною особою, у встановлений законом строк.
Отже, клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивач може навести інші підстави для поновлення строку звернення до суду, з обґрунтуванням таких підстав та наданням доказів на їх підтвердження.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд дійшов висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз'яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом звернення до суду з заявою, в якій наведено інші підстави для поновлення строку звернення до суду, та наданням підтверджуючих доказів.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 248, 256, 293 КАС України,
У задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Адміністративний позов Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до публічного акціонерного товариства «Чорноморгідрозалізобетон» про стягнення штрафних санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Глуханчук