Справа №463/6695/20
Провадження №2/463/1179/20
07 грудня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Гирич С.В.
з участю секретаря судового засідання Попович Х.І.
в м. Львові
у судовому засіданні,
в порядку спрощеного позовного провадження,
розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 та клопотання представника позивача ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за комунальні послуги,
представник позивача в інтересах позивача звернувся до суду із позовом про стягнення коштів за комунальні послуги в розмірі 18 440,12 грн., що надані за адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач подала до суду клопотання про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, яке мотивує тим, що вказаною справою порушуються її законні права та інтереси, для повного дослідження матеріалів справи вона бажає брати участь особисто у судових засіданнях, надавати усні пояснення по справі, досліджувати в судовому засіданні докази.
Представник повивача подала до суду клопотання про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, яке мотивує необхідністю особистого надання пояснень та запитань іншій стороні. Окрім цього подала клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив у зв'язку із пропуском такого з поважних причин.
Сторони в судове засідання для розгляду клопотань не викликались у зв'язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
Оглянувши матеріали справи та клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень частин 2, 4, 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного)
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень статті 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
При відкритті провадження, з врахуванням значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер необхідних доказів у справі, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що не порушує ч.4 ст.274 ЦПК України.
Відповідно до положень ч.4 ст.277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Як вбачається із поданого клопотання, обґрунтування відповідача зводяться до заперечення позовних вимог позивача. Конкретних доводів щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження, зокрема необхідності вчинення певних процесуальних дій, вчинення яких неможливе при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, інші обставини, які виключають можливість розгляду за правилами спрощеного позовного провадження чи порушують процесуальні права відповідачів в клопотанні не зазначено.
Таким чином, на даному етапі судового розгляду суд приходить до переконання про безпідставність та необґрунтованість поданого відповідачем клопотання, а тому в задоволенні такого слід відмовити.
З аналогічних підстав не підлягає до задоволення і клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки жодних об'єктивних доводів щодо цього представником не зазначено.
Окрім цього, оскільки офіційних документів, що підтверджують факт контактування представника із особою, хворою на коронавірусну хвороби (COVID-19), та відповідно перебування такої на самоізоляції, суду не надано, а тому слід повернути відповідь на відзив на позов представнику позивача, що не позбавляє її права на повторне подання такого з клопотанням про продовження строку та наданням належного підтвердження, зокрема, листка непрацездатності під час карантину, передбаченого розділом 5 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 19, 274, 260, 277 Цивільного процесуального кодексу України, -
в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 по зміну порядку розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за комунальні послуги - відмовити за безпідставністю.
В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про зміну порядку розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за комунальні послуги - відмовити за безпідставністю.
В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про продовження строку на подання відповіді на відзив - відмовити за безпідставністю та повернути відповідь на відзив представнику позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .
Ухвала суду в частині відмови в продовженні пропущеного процесуального строку може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через місцевий суд шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України. В решті ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: Гирич С. В.