Вирок від 07.12.2020 по справі 461/8351/18

Справа № 461/8351/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2020 року, Галицький районний суд м. Львова

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5

ОСОБА_6

потерпілих ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8

представників потерпілих ОСОБА_9

ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження № 12018140000000233 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Радехова Львівської області, українця, громадянина України, неодруженого, студента Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2018 року, о 18 годині 10 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Фольксваген Джетта», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по проїзній частині проспекту В.Чорновола у м. Львові, грубо порушив вимоги безпеки дорожнього руху, а саме Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року:

- п. 1.5, згідно з яким дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган;

- п. 1.10 в частині визначення терміну «небезпека для руху» - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися;

- підпункти «б», «д» п. 2.3, згідно з якими для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: (б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; (д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

- п.п. 8.1.,8.7 згідно яких регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками; світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, X-подібні.

На рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів може встановлюватися табличка білого кольору із нанесеною на ній стрілкою зеленого кольору.

- п.8.7.3. яким встановлено, що сигнали світлофора мають такі значення: а) зелений дозволяє рух; ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух;

- п. 8.10, який передбачає, що у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів;

- п. 12.3, згідно з яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

- п. 12.4, що передбачає дозвіл рухатись у населених пунктах транспортними засобами із швидкістю не більше 50 км/год;

- підпункту «б» п. 12.9, який забороняє водієві перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки: 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", яким забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові та 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості", яким забороняється в зоні (населений пункт, мікрорайон, зона відпочинку тощо) рух із швидкістю, яка перевищує зазначену на знакові.

Вказані порушення водія ОСОБА_4 виразилися в тому, що він рухаючись зі швидкістю 66...55 км/год, спершу - проїхав на заборонний (червоний) сигнал, транспортного світлофора, встановленого біля середньої школи №53 та адміністративної будівлі банку «Восток», а потім - проїхав на заборонний (червоний) сигнал транспортного світлофора, встановленого перед перехрестям пр. Чорновола - вул. Під Дубом, продовжуючи рух по пр. В.Чорновола. В результаті цього ОСОБА_4 на регульованому пішохідному переході здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_11 , яка в цей час рухалась по пішохідному переходу на дозволений (зелений) сигнал пішохідного світлофора з права - на ліво по напрямку його руху. Внаслідок грубого порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 355/2018 від 25 серпня 2018 року, причиною смерті пішохода ОСОБА_11 стали: тупа поєднана травма тіла у вигляді перелому хребта з розривом спинного мозку, множинних переломів ребер з пошкодженням внутрішніх органів та з крововиливами у м'які тканини, внутрішні органи, в плевральні та черевну порожнини, що призвело до гострої крововтрати.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні своєї вини у вчиненому злочині не визнав. Пояснив, що 26 квітня 2018 року він приїхав з м. Івано-Франківська до м. Львова на автомобілі «Фольксваген Джетта». На цьому ж транспортному засобі ОСОБА_4 разом із пасажиром ОСОБА_12 рухався по просп. В. Чорновола в бік від центру міста зі швидкістю 50 км/год. Зазначає, що не пам'ятає точно на який саме сигнал він проїхав транспортний світлофор біля школи № 53, проте світлофор на наступному перехресті

- просп. В. Чорновола та вул. Під Дубом - перетнув саме на «зелений» сигнал. Швидкість руху його автомобіля була 50 км на годину. При під'їзді до вказаного перехрестя в крайній лівій смузі обвинувачений побачив людей, які стояли праворуч та ліворуч від проїзної частини, перед пішохідним переходом. Стверджував, що на пішохідному світлофорі був увімкнений «червоний» сигнал. Він перевів погляд і побачив, що у цей час з правого боку на проїзну частину вибігла дівчина, яку ОСОБА_4 побачив приблизно будучи за 15 метрів від переходу. Його автомобіль рухався у крайній лівій смузі, а дівчина перетнувши першу половину дороги, ще й зробила «ривок» саме перед його авто. Обвинувачений вказує, що у цей момент він застосував екстрене гальмування, та намагався повернути максимально ліворуч з метою уникнення наїзду. Однак зіткнення відбулося саме з передньою правою частиною машини. Крім того, зазначив, що він вважає, що вжив всі заходи для уникнення ДТП, однак наїзд відбувся. Чітко вказати місце наїзду на пішохода - на пішохідному переході чи за ним, - він не в змозі, оскільки не пам'ятає за спливом часу.

Незважаючи на процесуальну позицію ОСОБА_4 , його вина у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення за встановлених судом обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів:

- потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила наступне. Ввечері 26 квітня 2018 року їй зателефонував тренер дочки ОСОБА_13 та повідомив про те, що останньої не було на тренуванні. Через деякий час їй телефоном повідомив слідчий про ДТП на просп. Чорновола, в результаті якої загинула її дочка. На наступний день з нею почали зв'язуватися свідки, зокрема ОСОБА_14 , яка повідомила що бачила, як її дочка переходила дорогу по пішохідному переходу саме на зелений сигнал світлофора. Загибель дочки спричинила їй моральні страждання, оскільки значно погіршився стан здоров'я потерпілої і вона була змушена тривалий час приймати ліки. Крім того, вказана подія дуже негативно вплинула на морально-психологічний стан молодших дітей. Так, син втратив сон і вони змушені були користуватися допомогою психолога. Донька замкнулася у собі у зв*язку зі смертю сестри ОСОБА_13 . Зазначила, що вона та інші члени родини перебувають у постійній депресії. Просила призначити максимальне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 та задовольнити у повному обсязі цивільний позов про стягнення моральної та матеріальної шкоди.

- потерпілий ОСОБА_7 під час розгляду справи в суді зазначив, що він є батьком загиблої ОСОБА_11 26 квітня 2018 року він перебував за кордоном, повернувся лише на наступний день. Зі слів очевидців йому відомо, що дочка переходила проїжджу частину на зелений сигнал світлофора, коли на неї наїхав автомобіль обвинуваченого. Докази сторони обвинувачення, на його думку, беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненому правопорушенні. Просив врахувати, що обвинувачений постійно плутається у своїх показах. Заявлений цивільний позов підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що матеріальна шкода підтверджена документально, а моральна шкода полягає у душевних стражданнях, суттєвому погіршенні стану здоров'я, нервових зривах. Постійне безсоння внаслідок стресу, змусили його змінити високооплачувану роботу на іншу. Просив врахувати, що вони з дружиною та малолітні діти дуже важко переживають смерть рідної людини;

- даними протоколу огляду місця ДТП від 26 квітня 2018 року (т.2,а.с.10-17), в якому зафіксований огляд перехрестя пр.Чорновола - вул. Під Дубом у м. Львові зі складенням схеми ДТП за участі обвинуваченого та фототаблицями, якими встановлено що проїзна частина у місці скоєння ДТП(одразу за перехрестям із вул. Під Дубом) має асфальтне дорожнє покриття горизонтального поздовжнього профілю, котре у момент наїзду було мокрим. Рух на вказаній ділянці регулюється світлофором. На момент огляду було природнє освітлення. Встановлені пошкодження на транспортному засобі: лобове скло, передній бампер, переднє ліве крило, передня ліва фара, передня решітка. У напрямку руху до вул. Хімічної, Липинського проїзна частина пр.Чорновола на даній ділянці має дві смуги шириною по 3,1м, які між собою розділені лініями розмітки 1.5. Наїзд мав місце на ділянці проїзної частини пр. Чорновола, де є регульованій пішохідний перехід шириною 4,0 м. Цей пішохідний перехід починається на віддалі 3,6м від місця встановлення транспортного та пішохідного світлофорів, а самі ці світлофорі: встановлені на віддалі 6,3м проїзної частини вул. Під Дубом. Автомобіль «Фольксваген Джетта», реєстраційний номерний знак якого НОМЕР_1 , у кінцевому положенні зафіксований за межею регульованого пішохідного переходу, віддаль від заднього лівого колеса цього автомобіля до межі регульованого пішохідного переходу становила 5,2м; віддаль від його лівого переднього колеса до межі регульованого пішохідного переходу складала 6,8м; віддаль від його правого заднього кута до правої межі проїзної частини пр. Чорновола складала 3,3м. На лівій смузі проїзної частини пр. Чорновола зафіксований одинарний слід, схожий на слід гальмування. Довжина цього сліду 3,8м. Починається цей слід на межі регульованого пішохідного переходу (по напрямку до вул. Хімічної) та на віддалі 0,45м від лівої межі проїзної частини пр. Чорновола (по напрямку до вул. Хімічної), а закінчується на віддалі 0,4м від цієї ж межі. Перед цим слідом на протилежній межі регульованого пішохідного переходу зафіксований ще один слід гальмування довжиною 0,2м. Він починається на віддалі 0,45м від лівої межі проїзної частини, а закінчується на віддалі 0,5м від цієї ж межі. На віддалі 4,7м від межі регульованого пішохідного переходу (по напрямку до вул. Хімічної) починається зона осипу уламків скла та пластмаси розміром 9,7м х 6,6м, яка практично повністю знаходиться на розділювальній смузі;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 03 травня 2018 року, де зафіксована схема загального виду організації дорожнього руху безпосередньо в місці ДТП та певні відстані дорожніх елементів (дорожні розмітки, світлофорні об'єкти, будівлі та інше) відносно один одного та камери відеоспостереження, яка розташована на адміністративній будівлі банку «Восток»(відноситься до вул.Куліша,46). Фіксація відстаней відбувалася у напрямку протилежному руху автомобіля «Фольцваген Джетта», р.н. НОМЕР_2 , тобто зі сторони центральної частини міста, з місця де камера відео- спостереження починає бачити траєкторію руху автомобіля. Відповідно до відеоматеріалу вбачається, що траєкторію руху автомобіля на проспекті Чорновола - вул. Під Дубом «Фольцваген Джетта», починає добре бути видно коли автомобіль рухається приблизно у лівій крайній смузі руху по пр. Чорновола навпроти території (огорожі) Львівського державного університету внутрішніх справ(вул. Замарстинівська, 9). Саме в цей час добре видно, що автомобіль проїжджає повз цегляний четвертий стовпець огорожі, від першого стовпця (початку огорожі) знаходиться на віддалі - 9,3 м, а відстань від цього(першого)стовпця до дорожньої розмітки 1.12(стоп-лінії), - адмінбудівлі банку «Восток», становить біля 8,0 м. Крім того, було встановлено:

- що відстань від дорожньої розмітки 1.12( стоп-лінії) до світлофорного об'єкту, який регулює рух транспорту та пішоходів на пр. Чорновола, розташований навпроти адмінбудівлі банку «Восток», становить - 8,40 м;

- що камера відеоспостереження на адмінбудівлі банку «Восток» є на відстані відносно світлофорного об'єкту 10,2 м та на висоті відносно тротуару - 3,10 м;

- що відстань від вищевказаного світлофорного об'єкту до світлофорного об'єкту, який розташований на пр. Чорновола та регулює рух транспорту по крайній правій смузі по напрямку до вул. Замарстинівської становить - 80 м;

- що відстань від світлофорного об'єкту, який розташований на пр. Чорновола та регулює рух транспорту до вул. Замарстинівській відносно дорожньої розмітки 1.12(стоп-лінія), що передує світлофорному об'єкту, який регулює рух транспорту на перехресті пр. Чорновола - вул. Під Дубом є віддаль - 5,9 м, відстань дорожньої розмітки 1.12(стоп-лінія), відносно світлофорного об'єкту - 7,5 м;

- що відстань від світлофорного об'єкту, який регулює рух транспорту на перехресті пр. Чорновола - вул. Під Дубом до закінчення заокруглення острівця безпеки, становить віддаль 12,7 м.; відстань від закінчення заокруглення острівця безпеки до закінчення заокруглення проїзної частини дороги пр. Чорновола (перетинає вул. Під Дубом) є віддаль 15,40 м. Відстань від заокруглення проїзної частини пр. Чорновола до дорожньої розмітки 4.14.2(регульований пішохідний перехід) є віддаль 4.4 м, а віддаль від світлофорного об'єкту, який регулює рух пішоходів на пр. Чорновола з світлофорним об'єктом для транспорту на перехресті пр. Чорновола - вул. Під Дубом є віддаль відносно до дорожньої розмітки 4.14.2(регульований пішохідний перехід) - 3,5 м.

Слідчим експериментом встановлено, що коли на транспортному світлофорі пр. Чорновола, який передує транспортному світлофору на просп. Чорновола - вул. Під Дубом, починає миготіти зелений сигнал, то є час 1.06 сек., на 1.09 сек. вимикається зелений і на 1.10 сек вмикається жовтий сигнал, який вимикається на 1.12 сек і одночасно на 1.12 сек вмикається червоний сигнал. Тим часом, на транспортному світлофорі пр.. Чорновола - вул.Під Дубом на 1.11 - 1.12 сек починає миготіти зелений сигнал і о 1.13 сек вмикається жовтий, а 1.16 сек вмикається червоний сигнал.

Також було встановлено, що коли на транспортному світлофорі пр. Чорновола (адмінбудівля банку «Восток», СШ № 53), який передує транспортному світлофору на перехресті просп. Чорновола - вул. Під Дубом, вмикається червоний сигнал світлофора, до ввімкнення червоного сигналу на наступному світлофорному об'єкті - на перехресті просп. Чорновола та вул. Під Дубом - минає 3,7 - 4 сек (т.2,а.с.18-29);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 08 травня 2018 року, в ході якого ОСОБА_4 на місці ДТП (перехресті просп. Чорновола та вулиці Під Дубом) пояснив, що він 26 квітня 2018 року, приблизно о 18 год. 10 хв. керував автомобілем «Фольцваген Джетта», р.н. НОМЕР_2 по просп. Чорновола з боку центру міста у напрямку до регульованого перехрестя з вул. Під Дубом. Наближаючись до перехрестя, він переконався, що проїжджає його на блимаючий зелений сигнал світлофора (не виключає, що на момент перетину перехрестя на світлофорі вже був жовтий сигнал), і він продовжував рух без зміни швидкості - біля 50 км/год. При під'їзді до пішохідного переходу даного перехрестя, він звернув увагу на групи людей, які очікували зеленого сигналу для переходу вулиці. У момент, коли його автомобіль був вже безпосередньо перед переходом, несподівано для себе ОСОБА_4 побачив, як з тротуару на дорогу справа наліво раптово вибігла дівчинка, яка в ході руху прискорилась. В результаті даних обставин, він вважає, що не міг уникнути зіткнення, та здійснив наїзд на пішохода. Для уникнення наїзду водій ОСОБА_4 застосував екстрене гальмування та відвернув кермо ліворуч. Крім того, в ході слідчого експерименту ОСОБА_4 на запитання слідчого відповів, що світлофор (розташований біля адмінбудівлі банку «Восток», СШ № 53) він проїхав на жовтий сигнал світлофора. Відстань від його автомобіля до місця наїзду на пішохода у момент, коли він побачив цього пішохода, на думку обвинуваченого складала 15-15,9м. Проведеними замірами було встановлено, що автомобіль рухався по крайній лівій смузі із боковим інтервалом 0,6 м до дорожньої розмітки, яка позначала ліву межу проїзної частини по напрямку руху. Пішохід рухалася по регульованому пішохідному переходу і до місця наїзду подолала віддаль 4,6 м. У момент виявлення пішохода автомобіль ОСОБА_4 знаходився до місця наїзду на віддалі 15…15,9м. Пішохід перед наїздом рухалася зі швидкістю, що відповідала переміщенню на ділянці 5,0м за час 1,22с;1,27с;1,2с. Відповідно до показів ОСОБА_4 було встановлено, що швидкість руху пішохода складала 4,06м/с(що відповідає 14,6км/год).

Всі проведені заміри були занесені до протоколу та відображені у схемах до протоколів слідчих експериментів(т.2,а.с.30-36);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 08 травня 2018 року, згідно якого 26 квітня 2018р. близько 18 год. 10 хв. свідок ОСОБА_15 рухалась по лівому тротуару вул. Куліша навпроти ТРЦ «Форум» у напрямку перехрестя вул. Під Дубом-пр. Чорновола. Під час цього руху вона звернула увагу на те, що на пішохідному світлофорі на вул. Під Дубом був увімкнений зелений сигнал, тому вона продовжила рух у межах відповідного регульованого пішохідного переходу у напрямку до тієї частини проїзної частини пр. Чорновола, по якій здійснюється рух до центру Львова. Дійшовши вже до початку дорожньої розмітки (яка позначала пішохідний перехід), свідок звернула увагу, що ліворуч від неї на вказаній проїзній частині зупинились транспортні засоби, водії яких мали б продовжувати рух у напрямку до вул. Куліша. Ліворуч від свідка на тротуарі ще перебували (стояли) пішоходи. Свідок звернула увагу, що у цей момент на пішохідному світлофорі був увімкнений червоний сигнал, а на ньому відбувався зворотній відлік часу: .. .4; 3; 2; 1. Саме в цей час, коли свідок бачила вказаний зворотній відлік часу і вже рухалася по регульованому пішохідному переході на заборонний сигнал для пішоходів, вона побачила, що на протилежній стороні пр. Чорновола також стояла група пішоходів. Із цієї групи пішоходів на заборонний сигнал на регульований пішохідний перехід швидко вийшла пішохід-дівчина. Ця пішохід-дівчина рухалась назустріч свідкові. Коли ця дівчина пройшла одну смугу руху і вже перебувала на лівій смузі правої сторони проїзної частини пр. Чорновола (по напрямку до вул. Хімічної), на неї наїхав автомобіль «Фольксваген Джетта», який по відношенню до напрямку руху дівчини рухався з лівого боку, тобто з боку центральної частини міста. Пішохід-дівчина рухалась по регульованому пішохідному переходу з боковим інтервалом 1,9м до його лівої межі (відносно напрямку руху вказаної дівчини). Наїзд на вказану пішохода-дівчину відбувся на віддалі 1,5м до розділювальної смуги. Зі слів свідка пішохід рухалась швидким кроком або повільним бігом, однак відтворити темп руху пішохода-дівчини свідок не змогла. На думку свідка швидкість руху автомобіля «Фольксваген Джетта» перед наїздом складала величину біля 50...60 км/год, але відтворити траєкторію руху вказаного автомобіля свідок не змогла, як і не змогла показати, на якій віддалі до місця наїзду знаходився вказаний транспортний засіб у момент виходу пішохода на проїзну частину пр.Чорновола;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 08 травня 2018 року, зі свідком ОСОБА_16 , в ході якого було встановлене наступне. 26 квітня 2018 р. близько 18 год. 10 хв. вона рухалась по лівому тротуару вул. Під Дубом навпроти ТРЦ «Форум» у напрямку до пр. Чорновола. Дійшовши до дорожньої розмітки, що позначала пішохідний перехід, свідок звернула увагу на те, що ліворуч від неї на двох смугах проїзної частини пр. Чорновола, призначених для руху до вул. Куліша, перед транспортним світлофором зупинились транспортні засоби. Ліворуч від свідка на тротуарі ще стояли пішоходи. Для пішоходів на пішохідному світлофорі був увімкнений червоний сигнал, а також відбувався зворотній відлік часу: 4; 3; 2; 1. У цей момент свідок опустила голову донизу і почула удар, а коли підняла голову, то побачила, що на світлофорі для пішоходів відбувався відлік часу 2- 1, і одночасно свідок побачила як у повітрі летить дівчина-пішохід. На цю дівчину наїхав автомобіль «Фольксваген Джетта» темного кольору. Вказати місце наїзду, відтворити темп руху пішохода-дівчини свідок не змогла, оскільки у момент наїзду свідок опустила голову. По цій же причині свідок не змогла ні вказати швидкості руху вказаного автомобіля, ні відтворити траєкторію його руху. В цей же час свідок ствердила, що наїзд мав місце у момент, коли для пішоходів був увімкнений заборонний сигнал на пішохідному світлофорі.

- оглянутим в судовому засіданні відеозаписом CD-R диску камери відеоспостереження з адміністративної будівлі банку «Восток» на вул. Куліша у м. Львові. З даного відеозапису вбачається факт проїзду автомобілем марки «Фольцваген» реєстраційний номер НОМЕР_2 регульованого пішохідного переходу біля школи № 53 в бік перехрестя просп. Чорновола - вул. Під Дубом. При цьому, автомобілі на відеозапису проїжджають пішохідний перехід у наступній послідовності: жовтий автобус, два легкових автомобіля сірого кольору, після них чорний автомобіль Фольксваген Джетта (диск зберігається на стор. 183 т. 1 справи);

- оглянутим в судовому засіданні відеозаписом з DVD-диску камери відеоспостереження з адміністративної споруди ТЦ «Форум»(вул. Під Дубом,7б), на якому зафіксовано рух транспортних засобів, та проглядається часткове розташування автомобіля марки «Фольцваген» реєстраційний номер НОМЕР_2 , біля металевих парапетів, в момент наїзду вищевказаного автомобіля на пішохода ОСОБА_11 , а в подальшому контакт з металевими парапетами, що на роздільному газоні пр. Чорновола, яке мало місце 26 квітня 2018 року, о 18 годині 12 хвилин. Автомобілі на відеозапису проїжджають пішохідний перехід у наступній послідовності: жовтий автобус, два легкових автомобіля сірого кольору, після них чорний автомобіль Фольксваген Джетта (диск зберігається на стор. 185-186 т. 1 справи);

- даними висновку судової автотехнічної експертизи № 2960 від 09 жовтня 2018 року, складеного експертом Львівського НДІ судових експертиз (т.2,а.с.64-70), згідно яких вбачається, якщо б водій ОСОБА_4 вів свій автомобіль «Фольксваген Джетта», реєстраційний номерний знак якого НОМЕР_1 , по пр. Чорновола із допустимою швидкістю 50км/год та своєчасно реагував на зміни сигналів транспортних світлофорів по напрямку свого руху, то з моменту, коли на транспортному світлофорі, встановленому біля СШ№53 - адмінбудівлі банку «Восток» (по напрямку руху до перехрестя пр. Чорновола-вул. Під Дубом) був увімкнений жовтий (після зеленого) сигнал, він мав би технічну можливість своєчасно зупинити свій автомобіль до відповідної стоп-лінії, не вдаючись до екстреного гальмування.

Таку ж технічну можливість водій ОСОБА_4 мав би і для зупинки керованого ним автомобіля до стоп-лінії, нанесеної на проїзній частині пр. Чорновола перед транспортним світлофором, який регулює рух через перехрестя пр. Чорновола-вул.Під Дубом, оскільки віддаль від транспортного світлофора, встановленого біля СШ№53 - адмінбудівлі банку «Восток» (по напрямку руху до перехрестя пр. Чорновола-вул. Під Дубом), до транспортного світлофора, який регулює рух через перехрестя пр. Чорновола-вул. Під Дубом, складала 80м, а стоп-лінія перед останнім знаходилась на віддалі 7,5м, тобто у розпорядженні водія ОСОБА_4 для своєчасної зупинки була відстань рівна 72,5м (80м - 7,5м). Тоді як зупинний шлях автомобіля «Фольксваген Джетта», реєстраційний номерний знак якого НОМЕР_1 , при русі із допустимою швидкістю 50км/год у даній дорожній ситуації міг би складати біля 31,6. ..39,6м.

Наведені вище обставини (а також результати досліджень, виконаних у висновку №2961/4309 від 05 жовтня 2018 р.) дали підстави в даній експертизі зробити висновки про те, що механізм ДТП, на який посилається водій ОСОБА_4 у протоколі слідчого експерименту, проведеного із цим водієм 08 травня 2018 р., технічно неспроможний. Оскільки проведення досліджень по технічно неспроможних вихідних даних може призвести до хибних результатів, цей механізм пригоди при подальших автотехнічних дослідженнях не розглядався.

Експерти зазначають, що у даній дорожній ситуації водій ОСОБА_4 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.5; 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); 2.3(підпунктів «б» і «д»); 8.1; 8.7; 8.7.3 (підпунктів «а»; «ґ» ; «є»); 8.10; 12.3; 12.4 та 12.9 (підпункту«б») ПДР, у відповідності до яких вказаний водій повинен був вести свій автомобіль «Фольксваген Джетта», реєстраційний номерний знак якого НОМЕР_1 , по пр.Чорновола із допустимою швидкістю 50км/год та своєчасно реагувати на зміни сигналів транспортних світлофорів по напрямку свого руху, зокрема з моменту, коли на транспортному світлофорі, встановленому біля СШ№53 - адмінбудівлі банку «Восток» (по напрямку руху до перехрестя пр.Чорновола-вул.Під Дубом) був увімкнений жовтий (після зеленого) сигнал, - водій ОСОБА_17 повинен був своєчасно зупинити свій транспортний засіб до стоп-лінії, нанесеної на проїзну частину перед цим світлофором.

У даній дорожній ситуації водій ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути скоєння даної ДТП, і полягала ця технічна можливість у належному виконанні вказаним водієм вимог Правил дорожнього руху.

Викладені обставини дали підстави зробити висновки і про те, що у даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_4 , з технічної точки зору, не відповідали вимогам п.п. 1.5; 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); 2.3 (підпунктів «б» і «д»); 8.1; 8.7; 8.7.3 (підпунктів «а»; «ґ» ; «є»); 8.10; 12.3; 12.4 та 12.9 (підпункту «б») ПДР.

- даними висновку № 2961/4309 комплексної судової експертизи відео-, звукозапису і автотехнічної експертизи від 05 жовтня 2018 року, складеного експертом Львівського НДІ судових експертиз, згідно з яким: обставини проїзду легкового автомобіля, схожого на автомобіль Volkswagen Jetta («Фольксваген Джетта»), спостерігаються на ділянці 0:08:28.077 - 0:08:31.357 від початку відеозапису. Графічні файли, що відповідають 50 послідовним кадрам даної ділянки, разом з досліджуваним відеозаписом записано на оптичний диск сер. № MAP629VH24011489, що надається разом з висновком експертизи. Числа зі значенням від 508077 до 511357 у назвах файлів графічних файлів означають час у тисячних долях секунди від початку запису.

Середня швидкість руху автомобіля «Фольксваген Джетта», реєстраційний номерний знак якого НОМЕР_1 , від моменту появи цього автомобіля у полі зору відеокамери (згідно протоколу слідчого експерименту від 03 травня 2018 року) до моменту, коли передня частина, вказаного транспортного засобу знаходилась навпроти транспортного світлофора. встановленого перед регульованим пішохідним переходом біля СШ №53 (і ближнього до вул. Городоцької) - адмінбудівлі банку «Восток», могла складати біля 66 км/год.

Виходячи із відеозапису, який був наданий даній експертизі, автомобіль «Фольксваген Джетта», реєстраційний номерний знак якого НОМЕР_1 , виїхав на регульований пішохідний перехід, розташований навпроти адміністративної будівлі банку «Восток» та СШ №53, у момент, коли на транспортному світлофорі, що регулює рух транспорту при проїзді цього пішохідного переходу, був увімкнений червоний сигнал.

Від моменту увімкнення червоного сигналу на транспортному світлофорі, встановленому біля адміністративної будівлі банку «Восток» та встановленому з боку СШ № 53 і ближньому до вул. Городоцької, до моменту проїзду світлофорного об'єкту, який регулює рух транспорту на перехресті пр. Чорновола - вул. Під Дубом, автомобіль «Фольксваген Джетта», реєстраційний номерний знак якого НОМЕР_1 , міг рухатися протягом часу, рівного 5,26...6,3...6,94с (якщо виходити із заданої віддалі між цими світлофорами 96,4м та швидкостей руху вказаного транспортного засобу, відповідно, 66км/год; 55км/год та 50км/год), або рівного 5,09...6,11...6,72с (якщо виходити із віддалі між цими світлофорами 93,4м, як це випливає із результатів слідчого експерименту, проведеного 03 травня 2018 року, та швидкостей руху, відповідно, 66км/год; 55км/год та 50км/год).

Експертами зазначено, що як видно із протоколу проведення слідчого експерименту від 03 травня 2018 року, від моменту увімкнення червоного сигналу на транспортному світлофорі, встановленому біля адміністративної будівлі банку «Восток» та встановленому з боку СШ №53 і ближньому до вул. Городоцької, до моменту увімкнення червоного сигналу на транспортному світлофорі, що регулює рух через перехрестя пр. Чорновола - вул. Під Дубом, проходив час біля 3,7.. .4с.

Оскільки цей час був меншим, ніж найменший із розрахованих вище часів проїзду (тобто 5,09с), то був зроблений висновок про те, що при тих вихідних даних, які містяться у наданому даній експертизі відеозапису із камери відеоспостереження, встановленої на адмінбудівлі банку «Восток», протоколі слідчого експерименту від 03 травня 2018 року та схемах до нього, автомобіль «Фольксваген Джетта» (реєстраційний номерний знак якого НОМЕР_1 ) під керуванням водія ОСОБА_4 лінію транспортного світлофора, що регулює рух через перехрестя пр. Чорновола - вул. Під Дубом проїхав на - заборонний (червоний) сигнал цього світлофора (т.1,а.с.176-182);

- оглянутими в судовому засіданні даними зі схеми пофазних роз'їздів, циклограмам та розміщенням засобів регулювання на світлофорних об'єктах на перехресті пр. Свободи - пр. Чорновола - вул. Городоцька (т.1,а.с.187-193); на перехресті пр. Чорновола - Зернова(т.1,а.с.194-197); на перехресті пр. Чорновола - Під Дубом та пр.Чорновола - СШ № 53(т.2 а.с.1-4, а.с.5-6, т.3,а.с.204-208); на перехресті вул.Під Дубом - пр. Чорновола(т.2 а.с.7-8). Згідно цих даних:

1) тривалість горіння зеленого сигналу по напрямку руху через перехрестя пр.Чорновола - вул.Під Дубом по пр.Чорновола становить 10с + 16с =26с, тривалість горіння жовтого сигналу - З сек, тривалість горіння червоного сигналу - 16с.

2) тривалість горіння зеленого сигналу світлофора на перехресті пр.Чорновола - СШ № 53 (по напрямку руху по пр.Чорновола до перехрестя з вул.Під Дубом) становить 40с, тривалість горіння жовтого сигналу -Зс, тривалість горіння червоного сигналу - 22с, тривалість горіння жовтого-червоного сигналу - 1с.

3) тривалість горіння зеленого сигналу на перехресті пр.Чорновола - вул.Під Дубом (по напрямку руху через вказане перехрестя по пр.Чорновола) становить 10с + 16с =26с, тривалість горіння жовтого сигналу - Зс, тривалість горіння червоного сигналу - 16с.

4) тривалість горіння зеленого сигналу світлофора на перехресті пр.Чорновола - СШ № 53 (по напрямку руху по пр.Чорновола до перехрестя з вул.Під Дубом) становить 40с, тривалість горіння жовтого сигналу -Зс,тривалість горіння червоного сигналу - 22с, тривалість горіння жовтого-червоного сигналу - 1с.

- показаннями допитаного в судовому засіданні у якості спеціаліста начальника відділу з обслуговування світлофорних об'єктів Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» - ОСОБА_18 , який суду пояснив, що перехрестя, на якому сталося ДТП, є дуже складним. Воно має 3 вузли обладнання. Всі три світлофори працюють в жорсткому сталому, незмінному режимі, тобто працюють синхронно і змінюють світло одночасно. Уточнив, що корегування роботи світлофорів здійснюється в автоматичному режимі комп*ютерною програмою, згідно якої виключається факт, що на одному світлофорі червоне світло, а на іншому зелене. Пояснив, що похибка 3,7 - 4 сек. може бути допустимою згідно паспорту роботи світлофорного об*єкту. Вже після даної ДТП світлофорні об'єкти були перепрограмовані, додано паузу для транспортних засобів після закінчення руху пішоходів. До цього переграмування, якщо на світлофорі пр.Чорновола - СШ № 53 горіло червоне світло, то червоне світло світлофора було і на перехресті пр.Чорновола - вул.Під Дубом. Якщо біля школи на світлофорі було червоне світло, то для пішоходів на перехресті пр.Чорновола - вул.Під Дубом був «зелений» сигнал світлофора;

- аналогічні пояснення надав спеціаліст - начальник відділу організації дорожнього руху Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» ОСОБА_19 ;

- даними листів ЛКП «Львівавтодор» від 07 травня 2018 року № 690 (т.1 а.с.193, т.2,а.с.1) та № 838 від 06 червня 2018 року, відповідно до яких у роботі світлофорних об'єктів на перехресті просп. Чорновола та вул. Під Дубом несправностей станом на 26 квітня 2018 року не зафіксовано;

- даними висновку транспортно-трасологічної експертизи № 1/596 від 27 серпня 2018 року, проведеної Львівським НДЕКЦ МВС України (т.2,а.с.50-53), згідно якого наїзд автомобіля Фольцваген, реєстраційний номер НОМЕР_2 на пішохода ОСОБА_11 первинно відбувся передньою правою частиною /в районі правої фари головного світла/. В наступні фази наїзду тіло пішохода було закинуте на капот двигуна, у вітрове скло і на дах;

- даними висновку судової автотехнічної експертизи № 1/597 від 21 травня 2018 року, проведеної Львівським НДЕКЦ МВС України (т.2,а.с.55-59), згідно якого на момент огляду гальмівна система автомобіля знаходиться у працездатному стані, може виконувати функції, передбачені конструкцією /по зменшенню швидкості руху та утриманню автомобіля на місці/. Будь-яких технічних несправностей вказаної системи не виявлено. Система рульового управління на момент огляду перебуває у неробочому стані по причині порушенні кінематики через зміщення лівого керованого колеса назад від свого нормального положення що є наслідком ДТП;

- даними висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 № 355/2018 від 25 травня 2018 року, проведеної експертом Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи (т.2,а.с.60-62), якою були виявлені певні тілесні ушкодження.

Так, крім інших, виявлена тупа травма, грудей, живота та хребта, яка перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілої за критерієм небезпеки для життя в момент її спричинення. Має ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер та локалізацію виявлених ушкоджень на тілі ОСОБА_11 , експерт прийшов до висновку, що вони є прижиттєвими, утворилися в короткому проміжку та в швидкій послідовності від ударної дії твердими тупими предметами (про що свідчать ознаки загального струсу тіла), якими могли бути виступаючі частини автомобіля, що рухається, коли потерпіла перебувала у вертикальному положенні тіла. Місцем первинного контакту з транспортним засобом могла бути задня поверхня тіла, коли потерпіла перебувала у вертикальному чи близькому до цього положенні, на що вказує і наявність обширних крововиливів в м'язи спини зліва і справа з утворенням кишень заповнених кров'ю. Крім того, було виявлено садно по правій передньо-боковій поверхні грудей та живота відепігастральної ділянки, по ходу правої реберної дуги з переходом на праву бокову ділянку грудей до рівня задньо-паховової лінії та на рівні 8-9-го ребер, яке утворилося від контакту з тупими предметами посмертно. На це вказує відсутність ознак прижиттєвості, забарвлення та пергаментна щільність його поверхні.

Причиною смерті ОСОБА_11 є тупа поєднана травма тіла у вигляді перелому хребта з розривом спинного мозку, множинних переломів ребер з пошкодженням внутрішніх органів та з крововиливами у м'які тканини, внутрішні органи, плевральні та черевну порожнини, що призвело до гострої крововтрати та підтверджується судово-медичними даними експертизи її трупа.

Характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа вказують на те, що в даному випадку міг бути наїзд автомобіля з послідуючим волочінням її тіла. Судово-медичних даних, які би вказували на сліди переїзду та вдавлення на тілі трупа немає. При судово-токсикологічні експертизі крові з трупа ОСОБА_20 спиртів не виявлено;

- показаннями свідка ОСОБА_21 , яка зазначила наступне. 26 квітня 2018 року вона з дочкою переходили проїжджу частину на просп. Чорновола у м. Львові. Вказує, що вони зупинилися на світлофорі, оскільки був червоний сигнал, який тривав приблизно 40 секунд. Свідок побачила потерпілу, яка була одягнута у яскравий одяг, чим привернула її увагу. Дівчина почала рух через перехрестя на зелений (для пішоходів) сигнал світлофора після того, як автомобілі навколо зупинилися. При цьому дівчина дорогу переходила у звичайному темпі, не бігла. З боку центра міста на великій, як сприймала свідок, швидкості їхав автомобіль обвинуваченого. Колір машини був чорний або темно сірий, пригадати чітко вона не змогла. Він збив потерпілу, яка відлетіла від транспортного засобу, а сам автомобіль в'їхав у паркан. Після цього з автомобіля вийшов водій, а саме обвинувачений ОСОБА_4 , який перебував у шоковому стані;

- показаннями свідка ОСОБА_22 ( ОСОБА_23 ), яка пояснила, що перебувала на перехресті просп. Чорновола та вул. Під Дубом у день ДТП навесні 2018 року, в кінці квітня(точну дату згадати не може), на тротуарі навпроти торгового центру «Форум». Коли вона побачила зелене світло світлофора для пішоходів, то зробила один крок, однак тут же зупинилася, оскільки почула різкий звук гальм. В цей же момент вона побачила, як дівчину, яка рухалася на зелене світло, збив автомобіль темного кольору, з якого потім вийшли хлопець і дівчина;

- показаннями свідка ОСОБА_24 яка пояснила, що наприкінці квітня (точну дату не пам'ятає), приблизно о 18 год. вона рухалася своїм автомобілем Geely по просп. Чорновола у напрямку - центр міста. Вона побачила «блимаючий» зелений сигнал світлофора, після чого включився жовтий та червоний. Свідок зупинила свій автомобіль, і через декілька секунд почула звук гальмування, сильний удар та побачила як автомобіль Volkswagen Jetta, що рухався з боку центру, збив дівчину та в'їхав в огорожу на дорозі. Свідок бачила як тіло дівчини сповзало з капота автомобіля. З машини вийшов обвинувачений ОСОБА_4 з дівчиною;

- показаннями свідка ОСОБА_25 , який повідомив суд, що він у день ДТП рухався по просп. Чорновола на своєму автомобілі Peugeot Partner в бік центру міста в правій смузі. Він зупинився на червоний сигнал світлофора, після чого почали свій рух пішоходи. В той же час він почув сильний звук гальм і удар. Зазначив, що з моменту зупинки його автомобіля до моменту удару пройшло приблизно 8-10 секунд. Самого збиття пішохода він не бачив, оскільки огляд йому був закритий іншими автомобілями;

- показаннями свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , які пояснили в судовому засіданні, що безпосередньо подію ДТП вони не бачили, а тільки її наслідки. Вказали, що чули як невідомий їм чоловік на тротуарі голосно розмовляв по телефону і зазначав, що збив людину і йому необхідні гроші або його «посадять»;

- показаннями свідка ОСОБА_28 , яка зазначила, що була подругою загиблої ОСОБА_13 . На місце ДТП вона прибула пізніше самої події, а на наступний день почала за допомогою соціальних мереж відшукувати свідків та повідомляти про них батьків ОСОБА_29 . Безпосередньо на її телефон направила повідомлення ОСОБА_30 , яка вказала, що була з донькою очевидцем ДТП. Після того, як загорівся «зелений», приблизно на 2 секунді Оксана почала рух, але її збила машина на великій швидкості;

- даними листа Львівського регіонального центру з гідрометеорології щодо погодних умов на момент ДТП;

- даними медичного висновку від 26 квітня 2018 року про відсутність ознак сп'яніння у водія ОСОБА_4 (т.2 а.с.9).

Суд вважає за необхідне зазначити, що всі докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 про невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, суд розцінює як намагання завадити встановленню істини по справі, уникнути покарання за злочин, вчинений з необережності. Такі показання обвинуваченого повністю спростовуються письмовими документами, висновками експертиз та показаннями свідків, спеціалістів, які узгоджуються між собою і на підставі яких суд встановив обставини події ДТП та має можливість надати їм належну правову оцінку.

Судом було детально проаналізовано відповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам Правил дорожнього руху. Саме невідповідність таких дій обвинуваченого при переїзді регульованого пішохідного переходу на перехресті просп. Чорновола та вул. Під Дубом, крім письмових доказів, підтверджена показаннями свідків - пішоходів ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , які чітко зазначили, що потерпіла вийшла на пішохідний перехід після увімкнення зеленого сигналу світлофору для пішоходів. Вказані обставини підтвердили і свідки - водії автомобілів, що рухались по просп. Чорновола в бік центру міста, а саме ОСОБА_24 та ОСОБА_25 . Так, останні зазначили в суді, що наїзд на пішохода ОСОБА_11 відбувся через 8-10 секунд після увімкнення червоного сигналу для водіїв з їх боку.

Більше того, за даними висновку судової автотехнічної експертизи № 2960 від 09 жовтня 2018 року, предметом якої були і дані слідчих екскрементів з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 - механізм ДТП, на який посилається водій ОСОБА_4 (та який фактично підтверджують свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_31 ) технічно неспроможний. У тексті висновку зазначено, що при русі автомобіля обвинуваченого зі швидкістю 50 км/год і проїзді першого (біля школи № 53) пішохідного переходу на зелений сигнал світлофора, останній мав можливість зупинити автомобіль за 39,6 метрів до переходу де здійснений наїзд на пішохода. У той же час, відстань між світлофорними об'єктами складає 80 м. Для уникнення даної ДТП водієві ОСОБА_4 необхідно і достатньо було виконати всі вимоги Правил дорожнього руху, вести свій автомобіль із допустимою швидкістю 50 км/год та своєчасно реагувати на зміну сигналів транспортних світлофорів по напрямку свого руху. Тобто, технічною причиною настання даної ДТП є та обставина, що водій ОСОБА_4 при русі по проспекту Чорновола і перевищив швидкість руху, і проїхав на заборонні (червоні) сигнали двох транспортних світлофорів, чим позбавив себе можливості уникнути скоєння наїзду на пішохода ОСОБА_11 .

Судом також враховується, що дані протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події із зазначенням пошкоджень на автомобілі, яким керував водій ОСОБА_4 , повністю узгоджуються з висновками транспортно - трасологічної та судово-автотехнічної експертиз.

Аналізуючи покази свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_21 як таких, що були безпосередніми очевидцями події кримінального правопорушення(злочину), суд вважає їх свідчення послідовними та такими, що повністю узгоджуються між собою та з іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, а також показами ОСОБА_24 та ОСОБА_25 . Їх свідчення були отримані безпосередньо під час судового розгляду, відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, підстав для обмови обвинуваченого судом встановлено не було.

Крім того, у висновку № 2961/4309 комплексної судової експертизи відео-, звукозапису і автотехнічної експертизи від 05 жовтня 2018 року зазначено, що автомобіль обвинуваченого виїхав на регульований пішохідний перехід навпроти адміністративної будівлі банку «Восток» та СШ №53, у момент, коли на транспортному світлофорі, що регулює рух транспорту при проїзді цього пішохідного переходу, був увімкнений червоний сигнал. З огляду на цикл роботи світлофорних об'єктів та швидкість його руху (66 км/год)автомобіль «Фольксваген Джетта» під керуванням водія ОСОБА_4 лінію транспортного світлофора, що регулює рух через перехрестя пр. Чорновола - вул. Під Дубом проїхав на заборонний (червоний) сигнал цього світлофора. В основу проведення даної експертизи були покладені відеозаписи камер відеоспостереження з адміністративної будівлі банку «Восток» та з будівлі торгового центру «Форум Львів», які були отримані слідчими у встановленому КПК України порядку. Вказані відеозаписи були безпосередньо досліджені судом та містять: перший відеозапис - зображення ділянки просп. Чорновола, де розташований пішохідний перехід між будівлею банку «Восток» та школою № 53; другий - зображення перехрестя просп. Чорновола та вул. Під Дубом. Охоплювані ділянки проїжджої частини на відеозаписах не перетинаються.

Так, на першому відеозаписі вбачається факт проїзду автомобілем марки «Фольцваген» реєстраційний номер НОМЕР_2 регульованого пішохідного переходу біля школи № 53 в бік перехрестя просп. Чорновола з вул. Зерновою та Під Дубом. Автомобілі на відеозапису проїжджають пішохідний перехід у наступній послідовності: жовтий автобус, два легкових автомобіля сірого кольору, після них - чорний автомобіль Фольксваген Джетта.

Другий відеозапис містить зображення руху транспортних засобів через регульований пішохідний перехід на перехресті просп. Чорновола та вул. Під Дубом. Автомобілі на відеозапису проїжджають пішохідний перехід у такій же послідовності: жовтий автобус, два легкових автомобіля сірого кольору, після них чорний автомобіль «Фольксваген Джетта». В подальшому проглядається часткове розташування автомобіля марки «Фольксваген Джетта» біля металевих парапетів, в момент наїзду вищевказаного автомобіля на пішохода ОСОБА_11 , а потім контакт з металевими парапетами, що на роздільному газоні пр. Чорновола.

Отже, на двох вказаних відеозаписах зафіксована одна і та сама подія - проїзд автомобілем обвинуваченого пішохідного переходу біля школи № 53 та подальший проїзд пішохідного переходу на перехресті просп. Чорновола та вул. Під Дубом. Автомобілі на цих двох записах рухаються в однаковій послідовності, в одному напрямку, що свідчить про відеозйомку цих камер в один і той самий момент. Таким чином, вищезазначене спростовує позицію сторони захисту щодо неналежності як доказу цих відеозаписів, а як наслідок і висновку комплексної експертизи № 2961/4309.

Вищезазначене узгоджується і з поясненнями спеціаліста ОСОБА_18 , який вказав що відповідно до циклограм роботи світлофорного об'єкту, зелений сигнал світлофора для пішоходів через просп. Чорновола виключає можливість зеленого чи жовтого сигналу світлофора для водіїв, що рухаються по цьому проспекту з боку центру міста.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в основу комплексної експертизи № 2961/4309 було покладено дані протоколу про проведення слідчого експерименту від 03 травня 2018 року, під час якого слідчим було зафіксовано фази роботи світлофорів, зокрема проміжок часу між увімкненням червоного сигналу транспортного світлофора на пішохідному переході біля школи № 53 та увімкненням червоного сигналу транспортного світлофора на перехресті просп. Чорновола та вул. Під Дубом (обидва - з боку центру міста).

Посилання сторони захисту на неналежність вказаного доказу, що, на їх думку свідчить також про неправильність висновків експертизи, спростовується наданими в суді показаннями у якості спеціалістів начальника відділу ЛКП «Львівавтодор» - ОСОБА_18 та - начальника відділу організації дорожнього руху ОСОБА_19 . Вони пояснили, що три вузли світлофорного обладнання на перехресті просп. Чорновола та вул. Під Дубом працюють в жорсткому сталому незмінному режимі, тобто фази світлофорних об'єктів не змінюються відповідно до інтенсивності руху тощо. Наведене виключає можливість виникнення різності інтервалів роботи світлофорів на перехресті та істотну помилку слідчого при здійсненні замірів часового проміжку між сигналами світлофорів по напрямку руху автомобіля обвинуваченого.

Проаналізувавши всі зібрані у справі докази, суд вважає, що проведені під час досудового розслідування комплексна судова експертиза відео-, звукозапису і автотехнічна експертизи від 05 жовтня 2018 року, а також судова автотехнічна експертиза № 2960 від 09 жовтня 2018 року, - є такими, що зроблені на підставі вихідних даних, які відповідають дійсності. Такі вихідні дані містяться в належних та допустимих доказах, ретельно досліджених судом: протоколі огляду місця події з відповідною схемою та фототаблицями; довідках про пофазні режими роботи світлофорних об'єктів, що регулюють рух транспорту через перехрестя пр.Чорновола - вул.Під Дубом та світлофора, встановленого на пр.Чорновола біля школи № 53; протоколах слідчих експериментів від 03 травня 2018 року та схемах до них, в тому числі з обвинуваченим ОСОБА_4 ; відеозаписах з камер відео- спостереження. Висновки експертиз узгоджуються з показами свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , відео- та іншими доказами у справі.

Щодо зауважень сторони захисту в існуванні похибок у вихідних даних для проведення експертних досліджень, і як наслідок визнання останніх недопустимими доказами, суд зазначає наступне. Про допустимість похибки, згідно паспорту світлофорного об'єкту, яка була встановлена на слідчому експерименті у роботі світлофорів при одночасній зміні світла(3,7-4с) зазначали і технічні спеціалісти ЛКП «Львівавтодор» під час їх допиту у суді. Щодо похибки у визначенні швидкості руху автомобіля обвинуваченого, то експерти виходили як із свідчень ОСОБА_4 під час слідчого експерименту, так і з урахуванням відеодоказу та встановлених даних під час слідчих експериментів, проведених досудовим слідством. Як вбачається зі змісту експертних досліджень, наданих стороною обвинувачення, всі похибки були предметом дослідження, аналізу експертів, які зазначили, що вони не впливають на зміст їх висновків.

Під час судового розгляду були також допитані і інші свідки як сторони обвинувачення, так і сторони захисту. Однак, їх пояснення відхиляються судом з наступних підстав.

Під час допиту свідка ОСОБА_15 в судовому засіданні остання зазначила, що у вказаний в обвинувальному акті день та час вона переходила проїжджу частину на просп. Чорновола біля ТЦ «Форум», від торгового центру на інший бік вулиці через перехрестя по діагоналі. Вказала, що вона бачила, як потерпіла перебігала проїжджу частину на червоний сигнал світлофора. Крім того, зазначила, що у цей момент сигнал світлофора для автомобілів в напрямку «від центру міста» також був червоним. По просп. Чорновола з центру міста рухався автомобіль чорного кольору. Сам момент збиття пішохода свідок не бачила, оскільки під час переходу користувалася своїм телефоном. Після ДТП побачила як з автомобіля вийшов обвинувачений та дівчина.

Свідок ОСОБА_16 зазначила, що 26 квітня 2018 року, приблизно о 18 год. 10 хв. вона рухалася з вул. Під Дубом у напрямку пішохідного переходу з просп. Чорновола. На останніх секундах (приблизно 2 сек. на індикаторі) червоного сигналу світлофора для пішоходів, з протилежного боку проспекту вийшла дівчина, яку збив автомобіль. Зазначає, що наїзд на пішохода відбувся під час увімкненого червоного сигналу пішохідного світлофора.

Аналогічні показання надали вказані свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 під час проведення з ними слідчих експериментів 08 травня 2018 року(т.2,а.с.37-42, 43-48).

Свідок ОСОБА_31 пояснив наступне. Він безпосередньо перебував на вул. Під Дубом, говорив по телефону, коли побачив, як просп. Чорновола з боку Палацу культури ім. Хоткевича в сторону ТЦ «Форум» перебігає дівчина на червоне світло світлофора для пішоходів. У цей час для автомобілів також було червоне світло, тому транспорт не рухався, а стояв. З боку центру рухався автомобіль Volkswagen Jetta чорного кольору, який здійснив наїзд на дівчину та зупинився зіткнувшись з огорожею проїжджої частини. Вказав, що крім автомобіля обвинуваченого на перехресті не було інших транспортних засобів.

Наведені показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_32 та ОСОБА_16 щодо факту виходу ОСОБА_11 на пішохідний перехід на червоний сигнал світлофора для пішоходів не можуть бути прийняті судом як належні з огляду на наступне.

Вказані показання, у тому числі свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 - під час проведення з ними слідчих експериментів 08 травня 2018 року, спростовуються свідченнями ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та відеозаписами, що досліджені судом.

Висновок суду про неналежність як доказів показань цих свідків заснований також на тому, що на точність сприйняття дійсності впливають об'єктивні і суб'єктивні фактори. До об'єктивних належать умови, в яких сприймалася подія, тривалість спостереження, освітлення, відстань, метеорологічні чинники тощо. Суб'єктивні фактори визначаються насамперед станом органів чуттів, а також емоційним станом людини, втомою, станом здоров'я, наявністю тих чи інших професійних навичок, спеціальних знань, життєвим досвідом. Свідком може бути переоцінений час, інтенсивність чи причини правопорушення, що зумовлюється відчуттям стресу або страху.

Більше того, з показань свідка ОСОБА_15 вбачається, що остання у момент ДТП сама здійснювала перехід перехрестя. Самого моменту збиття людини вона не бачила, оскільки користувалася своїм телефоном під час руху. Суд вважає, що до хибних показань цього свідка призвела неуважність та відволікання на телефон в момент переходу вулиці.

Свідок ОСОБА_31 також розмовляв по телефону в момент ДТП, а відтак суд ставить під сумнів його об'єктивне сприйняття події ДТП.

Крім того, покази ОСОБА_15 , ОСОБА_32 та ОСОБА_16 спростовуються поясненнями інших свідків та письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Такі помилки у сприйнятті фактичних обставин справи не впливають на рішення суду про винуватість ОСОБА_4 , оскільки останній підтвердив в судовому засіданні саму подію ДТП, а його винуватість підтверджена сукупністю досліджених згідно КПК належних і допустимих доказів.

Посилання сторони захисту у клопотанні від 20 серпня 2020 року (т.3,а.с.126-133) на недопустимість як доказів висновків експертизи № 2960 від 09 жовтня 2018 року та № 2961/4309 від 05 жовтня 2018 року, складених експертами Львівського НДІ судових експертиз є необґрунтованими та відхиляються судом з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно норм статті 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Стверджуючи, що висновки експертиз мають бути визнані недопустимими доказами, сторона захисту вказує, що у протоколі слідчого експерименту від 03 травня 2018 року була досліджена робота світлофорів у період з 14 години до 15 години, що також впливає на об'єктивність результату експерименту, оскільки у вечірній час могла пройти зміна програми роботи світлофорів. Однак, на думку суду це є припущенням захисників, належних та допустимих доказів вказаного факту зміни програми роботи світлофорів суду надано не було.

Під час судового розгляду захисники зазначали, що не досліджено співвідношення циклів роботи світлофору, розташованого на перехресті пр.Чорновала - вул.Під Дубом та на пішохідному переході, де відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_11 . Цей недолік був усунений в суді стороною захисту, шляхом надання суду інформації, отриманої від ЛКП «Львівавтодор» № 286 від 22 лютого 2019 року. Однак, стороною захисту не врахований той факт, що корегування світлофорних об'єктів відбулося вже значно пізніше, в тому числі з урахуванням ДТП, що є предметом розгляду. Про це свідчать і письмові докази, і пояснення спеціаліста ОСОБА_18 .

Сторона захисту не погоджується також з фактом проїзду автомобіля обвинуваченого на заборонний червоний сигнал світлофора, встановленого біля СШ №53 адмінбудівлі банку «Восток». Однак, відео з камер спостереження, досліджене в судовому засіданні, має прив'язку до часу за який воно зроблене, захоплює значний час до і після події ДТП, а відтак дає змогу проаналізувати та встановити які автомобілі рухалися по пр.Чорновола. Крім того, під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 факт події ДТП за його участі не заперечував, однак вважав винуватою у ній пішохода ОСОБА_11 .

Оскільки вказані висновки експертиз складено атестованими судовими експертами Львівського НДІ судових експертиз, попередженими про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, а їх висновки узгоджуються з іншими доказами у справі, то суд має достатні підстави вважати зазначені висновки об'єктивними.

З метою забезпечення дотримання принципу змагальності сторін за клопотанням сторони захисту до матеріалів кримінального провадження було долучено висновок експертного автотехнічного дослідження № 380/19, виконаного приватною установою «Науково-дослідний інститут судових експертиз та права» за заявою захисника - адвоката ОСОБА_5 та допитано експерта ОСОБА_33 .

Відповідно до тексту вказаного висновку, з технічної точки зору при завданих вихідних даних із моменту виникнення небезпеки для руху водій автомобіля Фольцваген ОСОБА_4 у всіх розрахункових варіантах не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування. Пішохід ОСОБА_11 у відповідності до вимог п. 4.9, 8.7.7, 4.14, 4.10 ПДР повинна була керуватися сигналами пішохідного світлофора і не розпочинати рух на червоний сигнал. Перед виходом на проїзну частину дороги пішохід повинна була упевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються, та не створювати своїми діями небезпеки для руху. Версія розвитку дорожньої ситуації, запропонованої водієм ОСОБА_4 в частині того, що лінію транспортного світлофора на перехресті просп. Чорновола та вул. Під Дубом він проїхав на зелений сигнал світлофора - можна рахувати технічно спроможною.

Суд критично оцінює висновки наведеного експертного дослідження з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 101 КПК України визначено, що висновок експерта, як доказ, - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

У той же час, в основу даного експертного дослідження, як вихідні дані, були взяті показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , об'єктивність яких взята судом під сумнів, про що зазначено судом раніше у тексті вироку.

Крім того, при розрахунку обидвох варіантів розвитку події ДТП (п.п. 2.2, 5.1 дослідницької частини висновку) експертом взято до уваги розгорнуту циклограму сигналів пішохідного та транспортного світлофорів на згаданому перехресті, які надані ЛКП «Львівавтодор» з листом від 22 лютого 2019 року № 286 адвокату ОСОБА_5 (т.1,а.с. 120-128). Однак, слід зазначити, що дані схеми пофазних роз'їздів на світлофорному об'єкті та циклограма введені в дію лише 21 вересня 2018 року, тобто через п'ять місяців після ДТП (про вказане свідчать примітки у нижньому лівому куті документів). У самому листі ЛКП «Львівавтодор» зазначено, що після ДТП 24 квітня 2018 року було здійснене коригування схеми дії світлофорів на перехресті просп. Чорновола та вул. Під Дубом. Про вказаний факт повідомляв у судовому засіданні і допитаний у якості спеціаліста ОСОБА_18 . Крім того, експерт у вихідних даних послався на протокол слідчого експерименту з водієм ОСОБА_34 , де останній зазначав що проїхав перехрестя на зелений сигнал, який працював у режимі миготіння. Можливо у момент перетину лінії світлофора, увімкнувся жовтий сигнал. В той же час, вищезазначений аналіз доказів, свідчить що обвинувачений проїхав на заборонні (червоні) сигнали двох транспортних світлофорів. Так, згідно відео з камер спостереження, висновків експертиз № 2960 -2961 водій ОСОБА_4 проїхав світлофорний об*єкт по пр.Чорновола біля СШ №53 - на ввімкнене на протязі декількох секунд червоне світло. Це вказує на помилковість вихідних даних експертного дослідження сторони захисту, що викликає обґрунтовані сумніви та виключає правильність висновку такого. З наведених підстав висновки цього дослідження не враховуються судом.

Суд вважає необґрунтованими твердження сторони захисту щодо відсутності технічної можливості обвинуваченим уникнути пригоди, перехід потерпілої проїжджої частини на заборонений сигнал світлофора, що прямо спростовується дослідженою сукупністю доказів. Зокрема, з наведених доказів вбачається, що потерпіла переходила проїжджу частину на регульованому пішохідному переходу на дозволений сигнал світлофора, а засуджений мав технічну можливість уникнути наїзд на потерпілу при умові дотримання вимог Правил дорожнього руху.

Не можуть бути взяті судом як належні докази і показання свідка ОСОБА_35 , яка пояснила, що 26 квітня 2018 року вона перебувала на передньому пасажирському сидінні в автомобілі ОСОБА_4 на момент ДТП. Вони рухались по просп. Чорновола від оперного театру (центр міста) зі швидкістю приблизно 50 км/год. Наскільки вона пам'ятає, вони проїжджали саме на зелений сигнал світлофора. Вказує, що удар прийшовся на капот зі сторони пасажира (з її боку). Оскільки, як зазначила свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні, з обвинуваченим вона перебуває у дружніх відносинах, - це викликає обґрунтовані сумніви у правильності та правдивості її показів. Крім того, такі показання (щодо швидкості руху та фактом проїзду обвинуваченим світлофора на зелений сигнал світлофора) спростовуються іншими дослідженими судом доказами, у тому числі і свідченнями самого ОСОБА_4 під час проведення слідчого експерименту, де він з великою ймовірністю допускав факт проїзду світлофора на жовтий (забороняючий) сигнал. А згідно висновку експертизи, фактично проїхав на червоний сигнал світлофора, чим грубо порушив Правила дорожнього руху.

Згідно з положеннями ч. 1-2 ст. 22 КПК України принцип змагальності передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд вважає безпідставним посилання захисників обвинуваченого щодо порушення принципу змагальності сторін під час розгляду справи.

Так, в ході судового провадження були задоволені наступні клопотання сторони захисту: 1) про допит ОСОБА_32 та ОСОБА_36 у якості свідків; 2) про виклик та допити у якості спеціаліста відповідної посадової особи ЛКП «Львівавтодор» щодо роз'яснення принципу роботи світлофорних об'єктів; 3) про долучення до матеріалів справи доказів сторони захисту (письмових доказів, висновку експертного дослідження).

Отже, судом забезпечено як стороні обвинувачення, так і стороні захисту всі можливості щодо реалізації своїх процесуальних прав щодо збирання та представлення доказів в суді. Обґрунтовані клопотання захисників ОСОБА_4 були задоволені судом, а надані ними докази ретельно досліджені.

При цьому, суд не вважає порушенням принципу змагальності факти відмови у задоволенні частини клопотань адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Так, відмова у призначенні судової автотехнічної експертизи мотивована судом в ухвалі від 20 серпня 2020 року та обґрунтована відсутністю підстав для проведення такого дослідження. В основу рішення про відмову у задоволенні клопотання про допит у якості свідка ОСОБА_37 покладено той факт, що останній не був очевидцем події ДТП, а тому не може надати суду свідчень про фактичні обставини кримінального правопорушення.

Отже, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_11 , що призвело до настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді настання смерті потерпілої, і тому суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, а саме - порушення правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої. Порушення з боку ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією та її наслідками у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_11 .

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, який Кримінальним законом віднесений до категорії тяжких злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту;

- особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, неодружений, на момент вчинення злочину був студентом Інституту нафтогазової інженерії Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, психічними розладами не страждає, за місцем навчання та проживання характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності за порушення ПДР раніше не притягувався (характеризуючі дані з висновку органу пробації), ставлення до наслідків, що настали у вигляді смерті потерпілої, характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, поведінку після вчинення злочину;

- висновки досудової доповіді Івано-Франківського міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області, відповідно до яких останній має низький рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення (т.1,а.с.87).

В силу статей 66, 67 Кримінального кодексу України, обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням суспільно небезпечних наслідків, які настали внаслідок вчиненого злочину, і того, що обвинувачений не вжив заходів щодо відшкодування завданої шкоди, суд призначає йому основне покарання у виді позбавлення волі і додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. При визначенні розміру призначеного покарання суд враховує молодий вік обвинуваченого та дані, що його характеризують, висновок органу пробації, і таке покарання призначає у мірі ближче до мінімальної межі санкції ч. 2 ст. 286 КК України, яке він повинен відбувати реально. Саме така міра покарання буде необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

Що стосується додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, то таке підлягає застосуванню у максимальному розмірі, адже воно покликане запобігти можливому вчиненню обвинуваченим злочинів у майбутньому і сприятиме його виправленню та перевихованню, як учасника дорожнього руху.

Під час розгляду кримінального провадження потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 подали до суду цивільна позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Так, ОСОБА_8 просить суд стягнути з ОСОБА_4 500000,00 грн у відшкодування моральної шкоди та 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; ОСОБА_7 - 80640,00 грн матеріальної шкоди, 500000,00 грн у відшкодування моральної шкоди та 51000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У відзиві на позовні заяви (т.2,а.с.87-88) обвинувачений заперечує проти задоволення вимог ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , оскільки вважає свою вину недоведеною.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно до положень ст.1166 ЦК України єдиною підставою для цивільно - правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди. Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Таким чином, ч. 2 ст. 1166 ЦК України передбачає, що вина заподіювача шкоди припускається, тобто обов'язок доведення відсутності вини покладається на нього самого, до цього часу він вважається винним; обсяг відшкодування шкоди не залежить від завдання шкоди умисно чи необережно, тобто береться до уваги тільки наявність вини, а не її форма. Тільки у випадках, встановлених законом, відповідач може бути звільнений від обов'язку відшкодовувати завдану шкоду за відсутності його вини, наприклад, в результаті непереборної сили, тобто надзвичайної і невідворотної зовнішньої події, яка повністю звільняє відповідача від відповідальності за заподіяну шкоду (це явища суспільного характеру і вибухи епідемій, епізоотій, стихійні лиха та інше).

Статтею 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

За нормами ч.2 ст.127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Як передбачено у ч.1 ст.128 КПК, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.5ст.128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Уп.7 ч.1 ст.368 КПК зазначено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Судовим розглядом встановлено, що дочка потерпілих ОСОБА_11 загинула внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, спричиненої порушенням ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху.

Крім вищезазначених доказів винності ОСОБА_4 у вчиненні ДТП, на підтвердження спричинення шкоди цивільним позивачем ОСОБА_7 суду надані документи, що підтверджують витрати на організацію поховання дочки на суму 68700,00 грн (т.1,а.с.54-56), а саме: купівлю труни, ритуальні послуги, оплату організації та проведення поховання (копання могили, транспортні послуги), виготовлення та встановлення пам'ятника.

При цьому суд враховує, що згідно з положеннями абзацу 1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні лише витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству. Наведене однозначно свідчить про те, що церемонія поминання не відноситься до поховання.

Більше того, зі змісту абзаців 8, 9 та 10 статті другої вказаного Закону випливає, що церемонія поминання та церемонія поховання є зовсім різними поняттями. Таким шляхом пішла і судова практика. Зокрема, Верховний Суд України в своїй ухвалі від 29 вересня 2010 року по справі № 6-35316св10 вказав, що понесені на організацію поминального обіду витрати не відносяться до витрат з поховання.

Відповідно до наданих потерпілим ОСОБА_7 рахунків вартість поминальних обідів складає 5980,00 грн + 5960,00 грн = 11940,00 грн.

У зв'язку з цим цивільний позов ОСОБА_7 в частині стягнення витрат у розмірі 11940,00 грн. на поминальні обіди не підлягає задоволенню. Таким чином, на відшкодування потерпілому вартості поховання дочки ОСОБА_11 слід стягнути 68700,00 грн.(80640,00-11940,00).

Вирішуючи цивільні позови потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує наступне.

Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із частинами третьою-п'ятою статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

За змістом статті 1167 ЦК України, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

У відповідності до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру заподіяних фізичних та душевних страждань, їх глибини та погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, а також інших негативних наслідків, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Як вбачається з пояснень потерпілих, отриманих в судовому засіданні, письмових доказів, останнім були спричинена тяжкі моральні травми. Останні втратили дитину, в результаті чого зазнали душевних страждань, що негативно відобразилося на їх подальшому способі життя, як родини. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину фізичних та душевних страждань, котрі зазнали потерпілі у зв'язку з втратою близької їм людини, істотність вимушених змін в організації життя, основоположних засад виваженості і справедливості. Суд погоджується з позицією потерпілих щодо спричинення їм душевного болю, наявності у них постійних негативних спогадів про подію загибелі дочки, необхідності постійного пояснення молодшим дітям причин смерті їх 16-річної сестри. Суд вважає вказані моральні страждання потерпілих тяжкими та доходить висновку про необхідність задоволення цивільних позовів в частині відшкодування моральної шкоди, стягнувши з ОСОБА_4 на користь кожного з потерпілих по 500 000 грн. Саме такі суми відшкодування, на думку суду, будуть еквівалентом завданим їм моральним стражданням.

Крім того, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги потерпілих ОСОБА_38 та ОСОБА_7 про стягнення з винної особи процесуальних витрат, зокрема, витрат на правову допомогу адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . При цьому, суд задовольняє частково дані вимоги позивачів, а саме в частині сум, оплата яких підтверджена належними доказами - прибутковими касовими ордерами: на користь ОСОБА_8 10000,00 грн, на користь ОСОБА_7 - 13000,00 грн.

На підставі вимог ст.ст. 124-126 КПК України, з ОСОБА_4 на користь держави слід стягнути витрати на проведення експертиз: судової інженерно-транспортної № 1/597 від 21 травня 2018 року у сумі 1430,00 грн, судової інженерно-транспортної № 1/596 від 27 серпня 2018 року у сумі 2145,00 грн, комплексної судової відео-, звукозапису і автотехнічної № 2961/4309 від 05 жовтня 2018 року - 8580,00 грн, судової автотехнічної № 2960 від 09 жовтня 2018 року - 5005,00 грн, всього - 17160,00 грн.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. Ухвалою від 03 травня 2018 року слідчим суддею Галицького районного суду міста Львова був накладений арешт на автомобіль «Фольцваген» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 . Оскільки судом прийнято рішення про задоволення цивільного позову у кримінальному провадженні, суд не вбачає підстав для його скасування.

Запобіжний захід ОСОБА_4 обраний не був.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку, передбаченому положеннями ч. 6 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, призначивши покарання у виді 05 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 03 (три) роки.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_8 у відшкодування моральної шкоди суму 500 000,00 грн, витрати на правову допомогу - 10 000,00 грн, всього 510 000 ( п'ятсот десять тисяч) грн 00 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди суму 68 700,00 грн, у відшкодування моральної шкоди суму 500 000,00 грн, витрати на правову допомогу - 13 000,00 грн, всього 581 700 (п'ятсот вісімдесят одна тисяча сімсот) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави вартість проведення криміналістичних експертиз в сумі 17 160,00 ( сімнадцять тисяч сто шістдесят) грн 00 коп.

Після набрання вироком законної сили речові докази: СD-R диск з відеозаписом камери з адміністративного будинку банку «Восток» по вул. Куліша у м. Львові та СD-R диск з відеозаписом камери з адміністративного будинку ТЦ «Форум Львів» - зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляції через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1