Справа № 683/3342/19
Провадження № 22-ц/4820/1660/20
Категорія 2
23 листопада 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд в складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І.
секретар судового засідання Садік Н.Д.
за участю представників учасників справи
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №683/3342/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в інтересах ОСОБА_2 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 липня 2020 року (повне судове рішення складено 23 липня 2020 року, суддя Бондарчук Л.А.) у справі за позовом Фермерського господарства «Бачука Миколи Григоровича» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
Звертаючись в грудні 2020 року до суду із позовом Фермерське господарство «Бачука Миколи Григоровича» (далі ФГ «Бачука Миколи Григоровича») зазначало, що господарству на праві приватної власності належить нежитлова будівля складу зернотоку, яка знаходиться по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26 жовтня 2010 року. Позивач вказував, що не визнаючи його право на частину приміщення, а саме частину складу зернотоку, що, на думку ОСОБА_2 належить його дружині ОСОБА_3 , відповідач продовжує користуватися цим приміщенням. ФГ «Бачука Миколи Григоровича» зазначає, що в серпні 2019 року ним направлено на адресу відповідача претензію-вимогу про звільнення неправомірно зайнятого приміщення і рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20.09.2017, що набрало законної сили 09.11.2017 в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 та інших до ФГ «Бачука Миколи Григоровича», Сербинівської сільської ради, СГК «Левківський» про визнання недійсним та скасування рішення виконкому Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району №47 від 19.08.2010 року «Про оформлення права власності» за СГК «Левківський» на зерносклад за адресою АДРЕСА_1 та виданого на його підставі свідоцтва про право власності СГК «Левківський» на вказаний зерносклад; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі зерноскладу за адресою АДРЕСА_1 , укладеного 26 жовтня 2010 року між СГК «Левківський» та ФГ «Бачука Миколи Григоровича» було відмовлено.
Однак ОСОБА_2 і надалі продовжує неправомірно використовувати приміщення будівлі складу зернотоку, яке йому не належить, чим створює позивачу перешкоди у користуванні його правом власності. Тому позивач просив зобов'язати відповідача звільнити приміщення будівлі складу зернотоку, площею 123,2 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 липня 2020 року позову задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 звільнити приміщення будівлі складу зернотоку, площею 123,2 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (позначене в плані технічного паспорту будівлі складу зернотоку під №3).
Додатковим рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФГ «Бачука Миколи Григоровича» судовий збір в розмірі 1921 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду від 16 липня 2020 року, ОСОБА_1 , діючи в інтересах ОСОБА_2 , оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, не доведення обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення судом норм процесуального та матеріального права. Апелянтка зазначає, що позивачем не було надано доказів на підтвердження обставин, що викладені у позові, натомість, суд першої інстанції в порушення норм процесуального права не перевіривши ці обставини належними доказами, встановив факт здійснення відповідачем перешкод позивачу у вільному володінні та користуванні спірною будівлею складу зернотоку. Також апелянт вважає, що судом необґрунтовано взято до уваги за належний доказ Акт обстеження комісії Сербинівської сільської ради від 22.11.2019 року, оскільки такий був складений не уповноваженими працівниками сільської ради, про що підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , який не зміг повідомити суд яким чином ОСОБА_2 чинив перешкоди позивачу та у чому це виражалось.
Апелянт посилається на те, що факт вчинення позивачу перешкод у користуванні майном саме відповідачем є недоведеним, адже з 10.06.2016 по даний час ОСОБА_2 постійно проживає та працює в м. Києві в ТОВ «Кийтранс» та свідки, які допитані під час розгляду справи не могли повідомити суду факт чинення відповідачем перешкод позивачу у користуванні приміщенням зерноскладу. Враховуючи те, що спірним приміщенням складу зернотоку користується дружина ОСОБА_2 , що визнавалось позивачем у позові, вважає, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ФГ «Бачука Миколи Григоровича» погоджується із висновками суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Так, позивач вважає Акт обстеження комісії Сербинівської сільської ради від 22.11.2019 належним та допустимим доказом у справі, оскільки він був складений у присутності ОСОБА_2 , який зазначив, що приміщення належить на основі рішення майнової комісії від 27.03.2007, що також у судовому засіданні визнав відповідач. Вважає, що усі докази судом першої інстанції оцінені з точки зору достатності, належності та допустимості.
Представник відповідача ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги та просить її задовольнити.
Представник ФГ «Бачука Миколи Григоровича» Андрощук Л.С. апеляційну скаргу не визнала і просить її відхилити, залишивши оскаржуване судове рішення без змін.
ОСОБА_2 до суду не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї (1952 року) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ФГ «Бачука Миколи Григоровича» на праві приватної власності належить нежитлова будівля складу зернотоку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 26 жовтня 2010 року, посвідченим приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Сарело Т.П., реєстраційний номер №2517; витягом з Державного реєстру правочинів №9166816 від 26.10.2010; витягом про державну реєстрацію прав №28867599 від 02.02.2011; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №28964261 від 04.11.2014 та технічним паспортом будівлі складу зернотоку (а.с. 7-14).
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Положеннями статті 321 ЦК України встановлено принцип непорушності права власності, відповідно до якого ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2019 року у справі № 309/2477/16-ц.
Встановивши, що позивач є власником нежитлової будівлі складу зернотоку по АДРЕСА_1 , а відповідач чинить йому перешкоди у користуванні його власністю, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкод позивачу у здійсненні ним права користування та розпорядження своєю власністю шляхом звільнення приміщення будівлі складу зернотоку.
Дійшовши такого висновку, суд обґрунтовано посилався на відповідні норми матеріального і процесуального права та надав відповідну правову оцінку усім фактичним обставинам справи і доказам, що надані учасниками справи та їх представниками.
Обраний позивачем спосіб захисту є ефективним і таким, що відповідає нормам діючого законодавства, так як усунення позивачу перешкод у користуванні нежитловим приміщенням - складом зернотоку шляхом звільнення відповідачем приміщення будівлі призведе до відновлення його права власності, що включає в себе права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи.
Аргументи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази факту чинення саме ОСОБА_2 перешкод позивачу в користуванні та розпоряджанні спірним приміщенням складу зернотоку не заслуговують на увагу.
Так, згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Суд першої інстанції, оцінивши надані учасниками справи докази, прийшов до вірного висновку, що факт чинення ОСОБА_2 перешкод позивачу в користуванні та розпоряджанні спірним приміщенням складу зернотоку підтверджується актом обстеження комісії Сербинівської сільської ради від 22.11.2019 будівлі складу зернотоку по АДРЕСА_1 ; претензією-вимогою ФГ «Бачука Миколи Григоровича» вих.№12.2019, що адресована ОСОБА_2 14.08.2019 та показами свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (а.с.16,17).
На спростування зазначеного, будь-яких доказів відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 81 ЦПК України суду надано не було.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції невірно оцінив наданий позивачем акт обстеження комісії Сербинівської сільської ради від 22.11.2019 та надав невірну оцінку показам свідка ОСОБА_4 , судова колегія вважає їх голослівними, адже суд у відповідності із вимогами ст. 89 ЦПК України дав оцінку цим доказам і ці доводи апеляції зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди апелянта з висновками суду по їх оцінці.
Крім того, згідно ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Доказів незаконності зазначеного акту ОСОБА_2 суду не надав, а тому суд вірно оцінив зазначений Акт, як письмовий доказ у сукупності із іншими доказами, що надавалися учасниками справи.
Аргументи апеляційної скарги в тій частині, що спірним приміщенням складу зернотоку користується дружина відповідача, тому ОСОБА_2 є неналежним відповідачем не заслуговують на увагу, адже показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підтверджено факт користування відповідачем спірним приміщенням та чинення саме ОСОБА_2 перешкод позивачу у користуванні цим майном.
Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, які ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Процесуальні порушення, що були б підставою для скасування оскаржуваного рішення суду відсутні.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 грудня 2020 року.
Судді А.П. Корніюк
І.В. П'єнта
О.І. Талалай