02 грудня 2020 р.Справа № 480/2448/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Шевченко, м. Суми, повний текст складено 02.06.20 року по справі №480/2448/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій просив суд першої інстанції:
- визнати протиправною та скасувати відмову ГУ Держгеокадастру у Сумській області у наданні дозволу громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Червленівської сільської ради Лебединського району Сумської області, викладену у наказі про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою від 08.04.2020 №18-14517/16-20-СГ;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Червленівської сільської ради Лебединського району Сумської області.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, буд.25, код ЄДРПОУ 39765885) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 08.04.2020 №18-14517/16-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Червленівської сільської ради Лебединського району Сумської області.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.03.2020, зареєстровану в Головному управлінні Держгеокадастру у Сумській області 13.03.2020 за №Д-12097/0/94-20 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Червленівської сільської ради Лебединського району Сумської області, та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням висновків суду.
Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, буд.25, код ЄДРПОУ 39765885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок повернення сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80коп.
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 року по справі №480/2448/20 та прийняти рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з їх необґрунтованістю.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов висновків, що не відповідають дійсним обставинам справи, а також судом невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Так, зазначає, що Головним управлінням під час розгляду заяви позивача було встановлено, що відповідно до наявної в Головному управлінні інформації, бажана до відведення земельна ділянка накладається на масив, який включений до переліку земельних ділянок, які будуть виставлені на земельні торги. Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Зауважує, що положеннями ЗК України чітко передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Водночас, виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечує саме організатор земельних торгів, яким у спірних відносинах є відповідач, що здійснює реалізацію права державної власності на спірну земельну ділянку. Посилається, що аналогічну правову позицію виклав Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 28.02.2019 за результатами розгляду справи № 1840/3627/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку, та Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.10.2018 по справі № 806/3708/15.
ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до ст.304 КАС України.
Учасники по справі про дату час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ч.4 ст.229 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач 13.03.2020 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 09.03.2020 щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Червленівської сільської ради Лебединського району Сумської області (а.с.10,20). До заяви було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, а також копія паспорту та РНОКПП (а.с.7-8,11, зворот а.с.20).
Наказом від 08.04.2020 №18-14517/16-20-СГ (а.с.9) відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що бажана до відведення земельна ділянка згідно наявної інформації входить до масиву, який включений до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги. Згідно частини третьої статті 136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Червленівської сільської ради Лебединського району Сумської області, викладену у наказі про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою від 08.04.2020 №18-14517/16-20-СГ, звернувся до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи позивачу наказом в задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, не дотримався вимог Земельного кодексу України, а тому вказаний наказ підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України).
За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. (ч.2 ст.116 ЗК України).
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. (ч.3 ст. 116 ЗК України).
Згідно з п. «б» ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч.1 ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Приписами частини 6 та 7 статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавством встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Колегія суддів зауважує, що відповідач, розглядаючи заяву позивача повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.
При цьому, колегія суддів зауважує, що перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначений ст.118 КАС України.
Як вбачається з матеріалів даної справи, за наслідками розгляду заяви позивача, відповідач наказом від 08.04.2020 №18-14517/16-20-СГ відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що бажана до відведення земельна ділянка згідно наявної інформації входить до масиву, який включений до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги. Згідно частини третьої статті 136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Колегія суддів зауважує, що наведена вище підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не міститься в ст.118 ЗК України.
Разом з тим, відповідно до ч.6 ст.136 КАС України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Колегія суддів вважає, що в даному випадку посилання відповідача в оскаржуваному наказі, в якості підстави для відмови у наданні на приписи ст.136 ЗК України, є помилковим та необґрунтованим, оскільки як вбачається з Наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 15.10.2019 №18-12330/16-19-СГ, який міститься в матеріалах даної справи, зазначений наказом було лише включено 2127 земельних ділянок площею 17800, 3928 га в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах з додатком, тобто лише затверджено перелік вільних ділянок, які пропонуються до продажу на земельних торгах, а не перелік земельних ділянок, права на продаж яких вже виставлено на торги.
Тобто, сам факт затвердження переліку земельних ділянок, які лише пропонуються до продажу на земельних торгах, не може бути обґрунтованою підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Червленівської сільської ради Лебединського району Сумської області.
Щодо посилання скаржника правову позицію Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 02.10.2018 р. по справі №806/3708/15, то колегія суддів зауважує, що вказана правова позиції не підлягає врахуванню при розгляді даної справи, оскільки спірні правовідносини по даній справі не є тотожними тим, які склалися по справі, що розглядалася судом касаційної інстанції, оскільки в межах даної справи затверджено лише перелік вільних ділянок, які тільки пропонується до продажу на земельних торгах. Тобто, в даній справі відсутні докази того, що у відповідності до вимог ч.6 ст.136 КАС України земельні ділянки виставлені на земельні торги.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зі змісту Наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 15.10.2019 №18-12330/16-19-СГ не вбачається, що 2127 земельних ділянок площею 17800, 3928 га виставлені саме на торги. Апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів протилежного.
Інших належних доказів, що свідчили б, що наведені вище земельні ділянки було б виставлено на земельні торги до матеріалів справи не надано.
Стосовно посилання скаржника на правову позицію Другого апеляційного адміністративного суду, яка була викладена в постанові від 28.02.2019 по справі №1840/3627/18, то колегія суддів зауважує, що з урахуванням ч.5 ст. 242 КАС України правова позиція суду апеляційної інстанції не є обов'язковою для врахування при розгляді даної справи.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачем ще не ставиться питання про відчуження, передачу земельної ділянки в заставу, надання її у користування.
Також, з інформаційної довідки відділу у Лебединському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 23.03.2020 вбачається, що спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, форма власності - державна та не порушуватиме вимог раціональної організації території, земельна ділянка не була сформована, в ній також зазначено, що спірна земельна ділянка лише включена до переліку вільних земель, які є інвестиційно привабливими для продажу права оренди (а.с.21).
Таким чином, колегія суддів вважає, що відмовляючи позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області діяло не на підставі та не у спосіб, що передбачені ЗК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства є протиправною, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 08.04.2020 №18-14517/16-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Червленівської сільської ради Лебединського району Сумської області та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.03.2020, зареєстровану в Головному управлінні Держгеокадастру у Сумській області 13.03.2020 за №Д-12097/0/94-20 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00га за рахунок земель сільського сподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Червленівської сільської ради Лебединського району Сумської області, та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням висновків суду.
При цьому колегія суддів зазначає, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою є першою стадією земельно-правової процедури щодо безоплатного отримання земельних ділянок. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою не означає позитивного висновку щодо надання відповідної земельної ділянки саме цій особі.
Наявність документів, які дають право на розробку проекту землеустрою, не виключають того, що під час виконання даної проектної документації не будуть встановлені обставини, які будуть унеможливлювати надання позивачу даної земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 ст.9 КАС визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення про часткове задоволення позову.
Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
З огляду на приписи п.10 ч.6 ст.12 КАС України, відповідно до якого справами незначної складності є інші справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, дана справа відноситься до справ незначної складності і відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 року по справі №480/2448/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 07.12.2020 року