27 листопада 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1568/20
10год. 19хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника відповдіача Кравченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення від 27.05.2020 року № 04 про накладення штрафу,
встановив:
Приватне підприємство "Херсонтеплогенерація" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області (відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 27.05.2020 року № 04 про накладення на приватне підприємство "Херсонтеплогенерація" штрафу у розмірі 34000 грн. за порушення вимог абз. 4 ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", п. 1, 2, 3 ч. 1 ст.18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" і відповідно до п. 4 ч. І Закону України "Про ціни і ціноутворення". Позивач не згодний з вищезгаданим рішенням відповідача, вважає його незаконним, протиправним і таким що підлягає скасуванню. Зазначає, що 12 лютого 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області було складено припис №02 від 12.02.2020, згідно якого відповідачем висувалась вимога ПП "Херсонтеплогенерація" щодо розроблення в 2-х місячний термін річного плану ліцензованої діяльності на підставі фактичних за останні п'ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання теплової енергії з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, відповідно до річного плану ліцензованої діяльності розробити розрахунок тарифу на послуги теплопостачання та провести процедуру встановлення тарифу відповідно до вимог діючого законодавства та зобов'язано повідомити про виконання відповідача. ПП "Херсонтеплогенерація" на припис №02 від 12.02.2020 на адресу ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області надало повну інформацію за вих. №59/01 від 05.03.2020, яка свідчить про відсутність зазначеного правопорушення - порушення порядку формування та застосування цін і тарифів і відповідно про виконання припису №02 від 12.02.2020, а саме: було надіслано дані про реалізацію теплової енергій на опалення за 2013-2017 роки та зведений план реалізації теплової енергії станом на 2018 рік. Наказом директора ПП "Херсонтеплогенерація" № 21 від 24.03.2020 у зв'язку з введеним на території України карантином і введеними обмеженнями через пандемію СОVID-19 відповідно до Постанови КМУ від 11.03.2020 р. №211 на ПП "Херсонтеплогенерація" з 24.03.2020 було введено режим карантину до його скасування, більша частина працівників (крім операторів котелень) знаходились у відпустках за свій рахунок для дотримання режиму самоізоляції або працювали дистанційно. Про це було повідомлено посадовим особам ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області. Однак, ними було складено акт №15 перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін щодо виконання припису № 02 від 12.02.2020. Створення будь-яких перешкод у виконання функцій посадовим особам сектору контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області з боку ПП "Херсонтеплогенерація" відсутнє. Відомості щодо виконання припису №02 від 12.02.2020 відповідачеві було надано ще 05.03.2020. Окремо зазначає, що з боку ПП "Херсонтеплогенерація" порушень законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін допущено не було, тариф на послугу з централізованого опалення, що надається населенню, теплову енергію для потреб бюджетних установ, інших споживачів м. Херсона з 01.11.2018 було встановлено згідно Рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради №377 від 21.11.2018 і дане рішення виконується підприємством, тому твердження про порушення терміну застосування тарифу підприємством з боку відповідача є упередженим та безпідставним. Обгрунтовуючи нормами порядок формування тарифу, відповідач посилається на редакцію Постанови КМУ від 03.04.2019 року №291, яка була прийнята пізніше ніж тариф було затверджено та виникли дані правовідносини, а тому посилання на неї є помилковим та некоректним. Відповідач у рішенні про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №04 від 27 травня 2020 року визнає, що річний план ліцензованої діяльності (відсутність якого він зазначає як порушення з боку позивача) йому все-таки було надано 11.02.2020 ПП "Херсонтеплогенерація".
Ухвалою від 01.07 2020 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в спрощеному провадженні без повідомлення сторін.
24.07.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що під час проведення в лютому 2020 року позапланової перевірки встановлено, що на підприємстві відсутній план ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, складений на підставі фактичних за останні п'ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання теплової енергії з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, а саме: порушено Порядок формування тарифів на теплу енергію, її виробництво, транспортування постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869. За результатами проведеного заходу Головним управління складено акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 12 лютого 2020 року № 03, припис від 12 лютого 2020 року № 02, протокол про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2020 року № 2 та постанову по справі про адміністративне правопорушення від 21 лютого 2020 року №02. В подальшому з метою виконання вимог припису від 12 лютого 2020 року № 02 Головним управлінням 29 квітня 2020 року проведено позаплановий захід під час якого суб'єктом господарювання (ПП "Херсонтеплогенерація") були створені перешкоди посадовим особам державного нагляду (контролю) для виконання покладених на них функцій щодо проведення перевірки виконання вимог вищезазначеного припису. За результатами даного заходу Головним управлінням складено акт № 15 від 28 квітня 2020 року та винесено рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування встановлення та застосування державних регульованих цін № 04 від 27 травня 2020 року. Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про ціни та ціноутворення" до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідач вважає твердження позивача щодо виконання ним вимог припису від 12 лютого 220 року № 02, про що повідомлено листом від 05 березня 2020 року № 59/01, є помилковим та не обґрунтованим, плани ліцензованої діяльності складаються у розрізі територіальних громад, у межах яких ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, відповідно до вимог державних та галузевих нормативів витрат і втрат теплової енергії з урахуванням встановлених уповноваженим органом методик (порядків), техніко-економічних розрахунків та з урахуванням фактичних за останні п'ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання теплової енергії, укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, зокрема: - зміни обсягів виробництва, транспортування, постачання теплової енергії в результаті економічного розвитку територіальної громади або приймання (передавання) об'єктів у сфері теплопостачання, приєднання (від'єднання) тепловикористальних установок споживачів; - здійснення заходів щодо зменшення обсягу витрат на технологічні потреби втрат теплової енергії у процесі її виробництва, транспортування та постачання; - удосконалення технологічних процесів виробництва, транспортування та постачання теплової енергії в результаті автоматизації та механізації виробництва, заміни мереж і обладнання, застосування енергозберігаючих технологій, оснащення вузлами обліку обсягів виробництва, транспортування та споживання теплової енергії; - підвищення рівня організації виробництва та поліпшення умов праці у зв'язку з удосконаленням операційно-виробничого планування, систем управління, поліпшенням матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності та вимог щодо економії паливно-енергетичних ресурсів. У річних планах ліцензованої діяльності окремо зазначаються плановані обсяги виробництва теплової енергії для використання в: центральних теплових пунктах з метою надання послуги з постачання теплової енергії, центральних теплових пунктах з метою надання послуги з постачання гарячої води, індивідуальних теплових пунктах з метою надання послуги з постачання теплової енергії у багатоквартирних житлових будинках, індивідуальних теплових пунктах з метою надання послуги з постачання гарячої води у багатоквартирних житлових будинках, плановані обсяги виробництва теплової енергії за допомогою системи автономного опалення, що перебувають у власності та/або користуванні ліцензіата, обсяг втрат теплової енергії у мережах. Враховуючи той факт, що план ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії відсутній, сформувати та застосувати ціну і тарифи на опалювальний рік не можливо, оскільки план ліцензованої діяльності є невід'ємною частиною при формуванні планованих витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання. На думку відповідача, позивач водить суд в оману, надаючи копії зведеного плану реалізації теплової енергії на 2018 рік та дані реалізації теплової енергії на опалення за 2013-2017, оскільки формування планованих витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання здійснюється на підставі плану ліцензованої діяльності з додаванням пояснювальної записки і всіх вихідних даних та розрахунків встановлених пунктом 16 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги" від 01 червня 2011 року № 869, що в свою чергу не було зроблено позивачем та не надано Головному управлінню для встановлення достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Відповідно до таблиці реалізації теплової енергії на опалення за 2013-2017 рік, яку подає позивач, в останній колонці зазначено, що план розроблений на 2019 рік, однак в своїх позовних вимогах стверджує, що дані розроблені на 2018 рік, чим ставить під сумнів законності наданих документів.
Ухвалою від 02.09.2020 суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Розгляд справи призначено на 21.09.2020, в подальшому судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача на 05.10.2020.
Справа розглядалась в судових засіданнях за участю представників сторін 05.10.2020, 19.10.2020. Ухвалою від 19.10.2020 суд вирішив подальший розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 19.10.2020.
28.10.2020 в судовому засіданні за участю представників сторін протокольною ухвалою судом закрито підготовче засідання, та за заявами представників сторін розпочато розгляд справи по суті. Оголошено перерву до 13.11.2020 для надання відеозапису перевірки, оскільки на наданому диску був відсутній звук.
27.11.2020 в судове засідання прибув представник відповідача. Просить відмовити в задоволені позову. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі, на задоволенні позову наполягає .
27.1.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши аргументи сторін, викладені в позовній заяві, відзивах та відповіді на відзив, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.
22 січня 2020 року до Головного управління надійшло звернення громадянки ОСОБА_1 щодо порушення законодавства про ціни та ціноутворення з боку приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" при наданні послуг теплопостачання по АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставою для здійснення позапланового заходу є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У подальшому, після отримання погодження від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України стосовно проведення позапланового заходу відносно приватного підприємства "Херсонтеплогенерація", Головним управлінням проведено позаплановий захід в частині дотримання законодавства про ціни та ціноутворення при наданні послуг теплопостачання. Під час проведення позапланової перевірки встановлено, що на підприємстві відсутній план ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, складений на підставі фактичних за останні п'ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання теплової енергії з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, а саме: порушено Порядок формування тарифів на теплу енергію, її виробництво, транспортування постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869.
За результатами проведеного заходу Головним управління складено акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 12 лютого 2020 року № 03, припис від 12 лютого 2020 року № 02, протокол про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2020 року № 2 та постанову по справі про адміністративне правопорушення від 21 лютого 2020 року №02.
Позивача щодо виконання ним вимог припису від 12 лютого 220 року № 02, про що повідомлено листом від 05 березня 2020 року № 59/01
В подальшому з метою виконання вимог припису від 12 лютого 2020 року № 02 Головним управлінням 29 квітня 2020 року проведено позаплановий захід, під час якого суб'єктом господарювання (ПП "Херсонтеплогенерація") були створені перешкоди посадовим особам державного нагляду (контролю) для виконання покладених на них функцій щодо проведення перевірки виконання вимог вищезазначеного припису.
За результатами даного заходу Головним управлінням складено акт № 15 від 28 квітня 2020 року та винесено рішення про застосування до позивача штрафу в сумі 34000 грн. за порушення вимог абз.4 ст.11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", п.1,2,3 ч. І ст. 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" та керуючись п.4 ч.І ст. 18 та п. 4 ч.1 ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" .
Позивач звернувся до суду , оскільки вважає висновки перевірки та рішення про застосування штрафних санкцій такими, що прийняті неправомірно, з порушенням вимог законодавства та його прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Спірні відносини між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 № 5007-VІ, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V.
Постановою Кабінетом Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" зобов'язано утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів. Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі державного контролю за цінами та ціноутворенням.
Згідно з пп.пп. 6, 11 п. 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань: у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону; накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів; передає матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування; у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Отже, саме до компетенції Держпродспоживслужби належить питання проведення перевірок у сферах здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів та дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Згідно ст. 2 Закону України "Про ціни і ціноутворення" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Реалізація державної цінової політики, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін, розроблення та внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну цінову політику (ч.1 ст. 7 Закону). Органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.(ч.1 ст. 16 Закону).
Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877). У свою чергу, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 877, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону № 877 однією з підстав для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю). Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (ч.3 ст. 6 Закону).
Стаття 7 Закону № 877 передбачає, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.1). На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою (ч.2) У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею (ч.5 ст. 7 Закону № 877 ).
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).(ч.6 ст.7 Закону № 877 ). На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. (ч.7 ст. 7 Закону № 877 ). Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Стаття 8 Закону № 877 передбачає, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом. Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема, повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; утримуватися від неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб'єктів господарювання; ознайомити керівника суб'єкта господарювання - юридичної особи, з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом; у межах своєї компетенції надавати суб'єкту господарювання консультаційну підтримку з питань здійснення державного нагляду (контролю); дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Крім того, відповідно до ст. 10 Закону № 877 суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, бути поінформованим про свої права та обов'язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта. Аналогічні положення містить ст. 18 Закону України "Про ціни і цінутворення", зокрема, уповноважені органи мають право проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на їх вимогу; вимагати від суб'єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
П.4 ч.1 ст. 20 Закону "Про ціни і ціноутворення" передбачає, що до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оцінюючи правомірність рішення про застосування до позивача штрафних санкцій, суд виходить з наступного. Припис Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області №02 від 12.02.2020 , згідно якого відповідачем висувалась вимога ПП "Херсонтеплогенерація" щодо розроблення в 2-х місячний термін річного плану ліцензованої діяльності на підставі фактичних за останні п'ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання теплової енергії з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, та розроблення розрахунку тарифу на послуги теплопостачання та проведення процедури встановлення тарифу відповідно до вимог діючого законодавства, позивачем не оскаржено, судом не визнано неправомірним, тому цей припис позивач мав виконати.
Той факт, що в судовому порядку скасовано постанову про притягнення керівника ПП "Херсонтеплогенерація" до адміністративної відповідальності за ст. 165-2 КУпАП, не скасовує автоматично припис № 02 від 12.02.2020, адресований підприємству.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону № 877 однією з підстав для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів. Направлення на проведення позапланової перевірки було пред'явлено керівнику ПП "Херсонтеплогенерація", про що на самому направленні є підпис керівника ОСОБА_2 про ознайомлення від 28.04.2020. Також ОСОБА_2 написав власноручно, що у зв'язку з карантином на підприємстві робота неможлива. Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив факт ознайомлення його з направленням на перевірку, та пояснив, що працівник, який був відповідальний за виконання припису, у зв'язку з карантинними заходами працював дистанційно, тому надати необхідні для перевірки документи посадовим особам Держпродспоживслужби було неможливим.
Позивач не надав суду ніяких доказів неможливості проведення перевірки на приватному підприємстві "Херсонтеплогенерація", а також доказів того, що підприємство не працювало 28.04.2020. Наказ від 24.03.2020 № 21 вводить на підприємстві режим роботи в умовах карантину, разом з тим даний наказ не є перешкодою для проведення позапланових перевірок органами Держпродспоживслужби, до того ж позивач не наділений компетенцією забороняти проведення таких перевірок.
Отже, підстав не допускати до перевірки посадових осіб Держпродспоживслужби у позивача не було.
Відсутність на роботі працівника, який був компетентний щодо надання посадовим особам документальне підтвердження виконання припису від № 02 від 12.02.2020, також не є підставою для недопущення до перевірки, оскільки підприємство працювало, працівники виконували службові обов'язки, керівник підприємства мав викликати необхідного працівника на службове місце роботи.
Посилання позивача на те, що про виконання припису було повідомлено листом від 05.03.2020 в 2-х місячний термін відповідача шляхом направлення зведеного плану реалізації теплової енергії за 2018 рік та даних про реалізацію теплової енергії за опалення за 2013-2017 роки, не позбавляє орган Держпродспоживслужби право перевірити виконання припису на місці. Крім того, за твердженням завідувача сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області ОСОБА_3 (допитана в судовому засіданні як свідок) надані листом від 05.03.2020 не є доказом виконання припису, оскільки відсутня пояснювальна записка і всі вихідні данні та розрахунки, на підставі яких позивач формував планові витрати, що включаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання.
Разом з тим, суд дійшов висновку про порушення відповідачем порядку застосування штрафних санкцій.
Два примірники акта в останній день перевірки підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом (абз.1-9 ч.6 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис (абз.12 ч.6 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"). Акт перевірки від 29.04.2020 № 15 містить запис про відмову директора ПП "Херсонтеплогенерація" ОСОБА_2 від підписання та отримання акту, та про направлення акту поштою. Разом з тим, свідок ОСОБА_3 пояснила, що на підприємство спеціалісти відповідача виходили тільки 28.04.2020. Акт був складений 29.04.2020 за місцезнаходженням Головного управління Держпродспожислужби в Херсонській області, не був пред'явлений на ознайомлення та підписання директору ПП "Херсонтеплогенерація" взагалі, оскільки 29.04.2020 спеціалісти відповідача не виходили на підприємство. Сторони не надали суду доказів дати відправлення акту перевірки поштою та дати отримання позивачем вказаного акту.
Також, оглянувши відеозапис перевірки в судовому засіданні, суд встановив, що дії інспектора відповідача 28.04.2020 записані без звука, 29.04.2020 відеозапис не здійснювався. Такий відеозапис не є належним доказом у справі, оскільки не несе об'єктивної інформації..
Викладене свідчить про прийняття рішення про застосування штрафних санкцій за висновками складеного в односторонньому порядку акту перевірки, без надання можливості підприємству викласти в акті свої зауваження та заперечення. До акту перевірки внесені неправдиві відомості про відмову директора підприємства з ознайомленням та підписанням.
З урахуванням всього викладеного вище, суд дійшов до висновку про протиправність рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Херсонській області № 04 від 27.05.2020 про накладення стягнення у вигляді штрафу на позивача та скасування останнього.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, на якого процесуальним законодавством покладено обов'язок аргументовано довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, не надав суду будь-яких пояснень з приводу правомірності проведення перевірки саме у спосіб здійснений відповідачем.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Жодним з цих приписів та принципів оскаржуване рішення не відповідає, а відтак не ґрунтується на законі, а тому є протиправним.
За таких обставин адміністративний позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов повністю задоволено, то позивачу належить відшкодувати сплачений судовий збір в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Задовольнити позов приватного підприємства "Херсонтеплогенерація".
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 27.05.2020 № 04 про накладення на приватне підприємство "Херсонтеплогенерація" штрафу у розмірі 34000 грн.
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області (вул. Перекопська, 17, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 40408678) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" (пр. Кутузова, 2а, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 34458071) судові витрати в сумі 2102 грн. .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07 грудня 2020 р.
Суддя В.В. Хом'якова
кат. 108020200