Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
07 грудня 2020 року № 520/15253/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кухар М.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
-визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком як держслужбовцю згідно ст. 37 Закону України „Про державну службу" №3723 - XII;
-скасувати рішення №2000-0319-8/84055 від 28.10.2020 року відділу з питань перерахунку пенсій №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні пенсії державного службовця ОСОБА_1 ;
-зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати період служби в органах внутрішніх справ управління МВС України в Харківській області з 11.07.1983 року по 28.02.2005 року до стажу державної служби;
-зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком державного службовця відповідно до ст. 37 Закону «Про державну службу» № 3723-ХІІ з 20 жовтня 2020 року із розрахунку 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі довідок про складові заробітної плати від 16.10.2020 року № 42 та від 16.10.2020 року № 43, які видані головним Управлінням ДМС України в Харківській області.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що рішення пенсійного фонду прийнято необґрунтовано, відтак з метою захисту порушених прав звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження.
Запропоновано відповідачу подати до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали відзив на позов та докази на обґрунтування відзиву, а також докази направлення відзиву позивачу.
Відповідач надав до суду відзив згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити. Також вказав, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено, що 20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Чугуївського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про перехід з пенсії згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію за віком як держслужбовцю згідно ст.37 Закону України „Про державну службу" №3723 -XII.
Рішенням №2000-0319-8/84055 від 28.10.2020 року відділу з питань перерахунку пенсій №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області «Про відмову в перерахунку пенсії» відмовлено ОСОБА_1 в переході з пенсії згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової службу на пенсію за віком як держслужбовцю згідно ст.37 Закону України „Про державну службу".
Не погоджуючись з вказаним позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015.
Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889Л/ІІІ втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами, далі - Закон № 3723- ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII.
Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ст. 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Виходячи з системного аналізу вищевказаних положень Закону №889-VIII та ст. 37 Закону №3723-ХІІ суд дійшов до висновку, що із набранням чинності Закону №889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Разом із тим, законодавцем передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 року (день набрання чинності Законом № 889- VIII) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, або які мають не менш як 20 років стажу на таких посадах. Для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок (страхові внески).
Відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про державну службу" № 889 -VIII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (Закону України „Про державну службу"), призначається особам, які: досягли пенсійного віку; мають страховий стаж: чоловіки - 35 років, жінки - 30 років; не призначали пенсію відповідно до Закону України „Про державну службу" №3723-XII; на день набрання чинності Законом України „Про державну службу" №889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 -XII та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01 травня 2016 року.
Відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ № 622 від 14.09.2016 року, позивач має: 28.09.2017 року позивач досяг пенсійного віку - 62 роки, передбаченого Законом України „Про державну службу"; має страховий стаж 45 років, пенсія відповідно до Закону України „Про державну службу" № 3723 - XII не призначалась; на день набрання чинності Законом України „Про державну службу" № 889 -VIII має 25 років 04 місяці 17 днів стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 - XII та актами Кабінету Міністрів України, набутий до 01 травня 2016 року.
Щодо зарахування до стажу, що дає право на пенсію державного службовця періоду роботи позивача в органах внутрішніх справ з 11.07.1983 року по 28.02.2005 року - 21 рік 07 місяців 17 днів, судом встановлено наступне.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 року (чинного до 01.05.2016 року, тобто в період проходження служби в органах внутрішніх справ) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно ч. 2 вказаного Порядку, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 року по справі №539/18555/17, від 03.07.2018 року по справі № 586/965/16-а.
Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області і отримує пенсію за вислугу років призначену згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апарату, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України «Про державну службу».
Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.
Відповідно до Постанови КМУ від 12.08.1993 №637 із змінами і доповненнями основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до записів в трудовій книжці книжки позивач працював в органах внутрішніх справ з 11.07.1983 року по 28.02.2005 року управління МВС України в Харківській області.
Стаж державної служби обчислюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 №283, та додатку до нього.
Відповідно до пунктів 2 вказаного Порядку та Методики щодо зарахування (включення) до стажу державної служби періодів роботи (служби) колишніх працівників і осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Головдержслужби України, Міністерства праці та соціальної політики України від 12.10.07 №270/551 та постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.07 №18-10, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.11.07 за №1243/14501, за часів СРСР до стажу державної служби зараховуються періоди роботи (служби) на посадах керівних працівників і спеціалістів у центральному апараті Міністерства внутрішніх справ СРСР, УРСР та інших республік СРСР, а також в апараті управлінь (самостійних відділів і інших підрозділів) внутрішніх справ - самостійних структурних підрозділів виконавчих комітетів місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів та апараті управлінь (самостійних відділів і інших підрозділів) внутрішніх справ, які були місцевими органами державного управління Міністерства внутрішніх справ СРСР, УРСР та інших республік СРСР.
Позивач перебував на службі в Чугуївському РВ ГУМВС України Харківської області, в органах внутрішніх справ проходив службу на посадах середнього, старшого і начальницького складу, звільнений в запас з звання майора міліції, що підтверджується витягом з наказу від 28.02.2005 року.
Частиною 2 ст.35 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ передбачено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час служби у Збройних силах та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, органах внутрішніх справ та інших органах, під час проходження служби в яких присвоюються спеціальні звання (п.8).
Порядок обчислення стажу державної служби визначається Кабінетом Міністрів (ч.3 ст.35 закону №3723-ХІІ).
На виконання зазначеного положення закону Кабінет Міністрів затвердив порядок, п.3 якого установлено, що до стажу державної служби зараховується також час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ (абз.22 цього пункту).
За правилами пп.3.2 п.3 Методики до стажу державної служби включається час служби осіб, які перебували в кадрах МВС на посадах рядового чи начальницького складу і яким відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української PCP, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.91 №114, присвоєно спеціальні звання, установлені законодавством (як спеціальні звання міліції, так і внутрішньої служби).
На виконання Закону «Про державну службу» №23723-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 3 травня 1994 р. №283 «Про Порядок обчислення стажу державної служби». Відповідно до п. З Порядку, час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ; зараховується до стажу державної служби.
Отже, період служби в органах внутрішніх справ управління МВС України в Харківській області з 11.07.1983 року по 28.02.2005 року, що становить 21 рік 07 місяців 17 днів відповідачем не враховано безпідставно.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові від 03.07.2018 (справа № №569/350/17) Верховного Суду: «Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (чинний до 01.05.2016, тобто в період роботи позивача на державній службі) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно ч. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів апарату Національного банку України, Республіканського банку Криму, управління по місту Києву та Київській області, обласних управлінь Національного банку України.».
Отже, на день набрання чинності Законом України „Про державну службу" №889 - VIII на 01 травня 2016 року, позивач має 25 років 04 місяців стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Відповідні категорії посад державної служби, робота на яких зараховуються до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до умов Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ визначені статтею 25 цього Закону. Цією ж статтею передбачено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
Для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону №3723-ХІІ стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби".
Таким чином, відповідно Порядку № 283 період служби позивача в органах внутрішніх справ з 11.07.1983 року по 28.02.2005 року, (що становить 21 рік 07 місяців 17 днів) включено до переліку посад, служба на яких зараховується при обчисленні стажу державної служби.
Вказане вище свідчить про наявність у ОСОБА_1 стажу роботи на посадах державної служби більше 20 років, відтак останній має право на призначення пенсії згідно ст. 37 Закону №3723-ХІІ як особа, яка на день набрання чинності Законом №889-VIII має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених актами Кабінету Міністрів України, відповідно відмова відповідача в призначенні такої пенсії та рішення є протиправними.
За правилами положень пунктів 10 та 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII. Державні службовці зберігають право на призначення пенсії відповідно до законодавства чинного на час такого права.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 676/4235/17, від 22 листопада 2018 року по справі №500/6640/16.
Відносно частини позовних вимог зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи, що судом встановлено право позивача на зарахування спірного періоду до стажу державної служби, суд вважає з метою належного відновлення порушеного права особи слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком державного службовця відповідно до ст. 37 Закону «Про державну службу» № 3723-ХІІ з 20 жовтня 2020 року із розрахунку 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі довідок про складові заробітної плати від 16.10.2020 року № 42 та від 16.10.2020 року № 43, які видані головним Управлінням ДМС України в Харківській області.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 139, 241 - 247, 255, 257, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком як держслужбовцю згідно ст. 37 Закону України „Про державну службу" №3723 - XII.
Скасувати рішення №2000-0319-8/84055 від 28.10.2020 року відділу з питань перерахунку пенсій №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні пенсії державного службовця ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати період служби в органах внутрішніх справ управління МВС України в Харківській області з 11.07.1983 року по 28.02.2005 року до стажу державної служби.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком державного службовця відповідно до ст. 37 Закону «Про державну службу» № 3723-ХІІ з 20 жовтня 2020 року із розрахунку 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі довідок про складові заробітної плати від 16.10.2020 року № 42 та від 16.10.2020 року № 43, які видані головним Управлінням ДМС України в Харківській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 07 грудня 2020 року.
Суддя Кухар М.Д.