Справа № 420/10226/20
07 грудня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру Одеської області про визнання протиправним та скасування Наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській Області від 04.09.2020 року № 15-12659/13-20-СГ про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, яким було відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтований розмір земельної ділянки 2,00 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, зобов'язання відповідача надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтованою площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов, відповідь на відзив обґрунтовані тим, що позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, однак наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 04.09.2020 року № 15-12659/13-20-СГ йому безпідставно відмовлено у наданні такого дозволу.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки позивачу відмовлено у наданні згоди на поділ земельної ділянки з підстав того, що бажана до відведення земельна ділянка перебуває в оренді за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, заперечення відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 21 липня 2020 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтованою площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).
До клопотання позивач додав копію паспорта громадянина України, копію ідентифікаційного коду, нотаріальну копію згоди землекористувача земельної ділянки з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 ФОП ОСОБА_1 , що перебуває у його користуванні відповідно до договору оренди землі №37 від 02.06.2020 року, укладеного з Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (державна реєстрація речового права (оренди) в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису 36808983 від 05.06.2020 року), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (про реєстрацію договору оренди землі кадастровий номер 5123782000:01:001:0099) та графічний матеріал на бажану земельну ділянку із зазначенням місця її розташування.
За результатами розгляду зазначеного клопотання, 04.09.2020 року Головне управління Держгеокадастру в Одеській області прийняло Наказ № 15-12659/13-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким відмовило гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), орієнтований розмір земельної ділянки 2,00 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, з таких підстав: бажана до відведення земельна ділянка перебуває в оренді за цільовим призначенням - для ведення товарного сількогосподарського виробництва, що і стало підставою для звернення позивачки до суду із цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.
Згідно із п. «б» ч.1 ст.81, п. «а» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.
Відповідно до ч. 6, ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
При цьому, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, для отримання земельної ділянки безоплатно у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого компетентним органом приймається рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в наданні такого дозволу, яка має бути вмотивованою.
При цьому, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Таким чином, Земельним Кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі №813/481/17, від 18.10.2018 року у справі №527/43/17, від 25.02.2019 року у справі №347/964/17 та від 22.04.2019 року у справі №263/16221/17.
При цьому чинним законодавством не передбачено права суб'єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 Земельного Кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 р. у справі №545/808/17.
Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Проте, Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 04.09.2020 року № 15-12659/13-20-СГ про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, яким було відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтований розмір земельної ділянки 2,00 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, оскільки бажана земельна ділянка перебуває в оренді за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Враховуючи зазначені обставини, наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 04.09.2020 року № 15-12659/13-20-СГ про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд також звертає увагу, що позивач звертався із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, а не із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Так, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.
Згідно з положеннями Земельного кодексу України способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже частина 2 статті 79 Земельного кодексу України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.
Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об'єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки
Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України, яка встановлює, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.10.2020 по справі №802/1535/17-а.
Таким чином, керуючись положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України, які передбачають можливість виходу за межі позовних вимог для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в порядку, визначеному Земельним кодексом України.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, з метою належного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 21.07.2020 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтованою площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду, слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є засобом судового контролю за виконанням судового рішення, який застосовується судом за власною ініціативою та розсудом і не може бути предметом позовних вимог, проте в даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю.
Щодо судового збору, він маж бути стягнутий з відповідача у відповідності до ст. 139 КАС України.
Щодо заяви представника позивача про стягнення з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24000 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача наданий до суду договір про надання правової допомоги від 01.06.2020 року №193/1-01/06/2020, укладений між адвокатом Осіпенко Ігорем Валерійовичем та ОСОБА_1 , опис юридичних послуг від 06.10.2020 року, додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 01.06.2020 року №18-8 - акт прийому-передачі юридичних послуг від 06.10.2020 року на суму 19 000 грн., квитанція до прибуткового касового ордеру №193/1 від 01.06.2020 року на суму 19000 грн., додаток №2 до договору про надання правової допомоги від 01.06.2020 року №193/1-01/06/2020- акт прийому-передачі юридичних послуг від 28.10.2020 року на суму 5000 грн., прибутковий касовий ордер №193/1-01/06/2020 від 28.10.2020 року на суму 5000 грн.
З додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 01.06.2020 року №193/1-01/06/2020 - акту прийому-передачі юридичних послуг від 06.10.2020 року вбачається найменування наданих послуг: зустріч та усна консультація з клієнтом - 1 година 1000 грн., складання та підготовка клопотання від 21.07.2020 року, запиту до ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 31.08.2020 року - 2 години 2000 грн., написання позовної заяви - 5 годин 15000 грн., написання клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - 1 година 1000 грн., всього 19000 грн.
З додатку №2 до договору про надання правової допомоги від 01.06.2020 року №193/1-01/06/2020- акту прийому-передачі юридичних послуг від 28.10.2020 року вбачається найменування наданих послуг: написання відповіді на відзив по справі - 2 години 4000 грн., написання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу 1 година - 1000 грн., всього 5000 грн.
На адресу суду надійшли заперечення відповідача на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в яких відповідач просить відмовити у зазначеній заяві, оскільки у доданих до заяви документах представником позивача не належним чином враховано витрачений ним час на вчинення вказаних дій, пов'язаних з підготовкою та розглядом справи.
Суд звертає увагу, що ця справа є справою незначної складності, яка розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, вона не містить великої кількості документів, які потребують вивчення та їх аналізу.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування Наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській Області від 04.09.2020 року № 15-12659/13-20-СГ, визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо не розгляду клопотання позивача від 21.07.2020 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтованою площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивачки надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, а в іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 139, 134, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру Одеської області (вул. Канатна, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 39765871) про визнання протиправним та скасування Наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській Області від 04.09.2020 року № 15-12659/13-20-СГ про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, яким було відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтований розмір земельної ділянки 2,00 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, зобов'язання відповідача надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтованою площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру Одеської області від 04.09.2020 року № 15-12659/13-20-СГ.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру Одеської області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 21.07.2020 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру Одеської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21.07.2020 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру Одеської області (вул. Канатна, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 39765871) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру Одеської області (вул. Канатна, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 39765871) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.І. Свида
.