справа №380/8556/20
02 грудня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.;
за участі:
секретар судового засідання Шийович Р.Я.,
від позивача Кісіль Р.-В.В.,
від відповідача не прибув,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказу.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач, ГУНП у Львівській області), в якій просить скасувати наказ відповідача №3000 від 01.10.2020 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника командира взводу №2 роти №2 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у формі накладенні догани.
В обґрунтування позову зазначено, що наведені в оскарженому наказі посилання на норми законодавства, які нібито порушив позивач, мають загальний декларативний характер, жодних об'єктивних ознак ймовірного дисциплінарного проступку не містять. Оскаржений наказ містить лише оціночні твердження. У ньому відсутні обов'язкові елементи: мотив, мета вчинення правопорушення, наслідки дисциплінарного правопорушення (шкода), протиправні дії чи бездіяльність, форма вини, попередня характеристика особи правопорушника. Такі факти, поруч з тотальною абстрактністю оскарженого наказу, свідчать про повний відступ відповідача від вимоги щодо індивідуалізації та обґрунтування заходів юридичної відповідальності. У діях позивача немає будь-яких обставин, які б у сукупності становили склад дисциплінарного правопорушення., що свідчить про незаконність наказу про накладення дисциплінарного стягнення. Відсутні ознаки порушення вимог чинного законодавства. У матеріалах службового розслідування відсутні будь-які вказівки на невиконання позивачем покладених на нього функціональних та службових обов'язків.
Також, позивачу достеменно невідомо чи призначалося і чи проводилося щодо нього службове розслідування, оскільки в оскарженому наказі не вказані підстави його винесення, строки проведення службового розслідування, немає посилань на висновки службового розслідування, дату їх затвердження.
Зі змісту оскарженого наказу не можна дійти висновку, які саме порушення допущені позивачем, що стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, не зазначено обставин, що характеризують тяжкість дисциплінарного проступку та не наведено негативних наслідків для інтересів служби, не визначено форму вини та не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між вказаними елементами об'єктивної сторони такого діяння. Ці факти свідчать про порушення вимог законодавства під час формування висновків за результатами службового розслідування, демонструють формальне ставлення перевіряючих до його проведення.
Звернув увагу суду, що позивач раніше не притягався до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою суду від 13.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому відзиві /арк.спр.24-28/. Позивач не дотримався службової дисципліни, що є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Старший лейтенант ОСОБА_1 порушив службову дисципліну, не прибув на службу 05.08.2020, про свою відсутність керівництву не доповів та обставини своєї хвороби пояснити не міг, жодних документів, якими підтверджується погіршення стану здоров'я не надав. Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани вважає підставним та обґрунтованим. Просив відмовити у задоволенні позову.
У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за наявними в ній належними та допустимими доказами та аргументами, з врахуванням висвітлених у відзиві обставин та доданих документів - без участі представника ГУНП у Львівській області. У задоволенні позову просив відмовити.
Суд заслухав вступне слово представника позивача, з'ясував підстави позову та відзиву, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи та, -
ОСОБА_1 перебуває на посаді заступника командира взводу №2 роти №2 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області у званні старшого лейтенанта поліції.
05.08.2020 ОСОБА_1 не прибув на службу.
05.08.2020 Комісія у складі: голова Комісії - капітан поліції ОСОБА_6., члени Комісії - капітан поліції ОСОБА_2 , старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , підполковник поліції ОСОБА_4 , склала Акт про невихід на службу стосовно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 /арк.спр.37/
Наказом від 07.08.2020 №2428 у зв'язку з надходженням рапорту т.в.о. командира БПСПОП «Львів» підполковника поліції ОСОБА_5 щодо можливого порушення службової дисципліни заступником командира взводу №2 роти №2 БПСПОП «Львів» ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , призначено службове розслідування, а наказом від 07.09.2020 №2697 продовжено термін проведення службового розслідування строком на один місяць, до 07.10.2020 /арк.спр.36, 43, 45/.
За фактом невиходу на службу заступника командира взводу №2 роти №2 БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта ОСОБА_1 проведено службове розслідування та складено висновок від 24.09.2020. Згідно з висновком встановлено, що ОСОБА_1 не прибув на службу 05.08.2020, не повідомив про своє неприбуття командира роти та командира батальйону, проявив нещирість у своєму поясненні, що підтверджується рапортами начальника штабу БПСПОП «Львів» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3., командира роти №2 БПСПОП «Львів» капітана поліції ОСОБА_6 та старшого оперативного чергового БПСПОП «Львів» капітана поліції ОСОБА_2 . Такими діями ОСОБА_1 грубо порушив службову дисципліну, зокрема ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої він, як працівник поліції, зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, ч.ч. 1. 3 ст. 1 та ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідно до яких він зобов'язаний виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати, та ч.ч. 1. 2 розділу ІІ «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, відповідно до яких він зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки.
На підставі викладеного, дисциплінарна комісія дійшла висновку про підтвердження відомостей, які стали підставою для призначення службового розслідування та про необхідність застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани, за порушення службової дисципліни /арк.спр.30-32/.
Наказом ГУНП у Львівській області від 01.10.2020 №3000 за порушення службової дисципліни, зокрема, основних обов'язків поліцейського, передбачених ч. 1.2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 розділу І «Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, п. 2 ч. 1 розділу ІІ «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179 до заступника командира взводу №2 роти №2 БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0061852), застосовано дисциплінарне стягнення - оголошено догану /арк.спр.7/.
Вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що порушує його права, позивач звернувся за їх захистом до суду.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до ст. 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 18 Закону №580-VIII визначено основні обов'язки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді (ч. 1).
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції (ч. 2).
Статтею 19 Закону № 580-VIII визначає види відповідальності поліцейських. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (ч. 1).
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч. 2).
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Частинами 1-3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень. Так до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено порядок накладання дисциплінарних стягнень. Згідно з частинами другою та третьою цієї статті з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018.
За ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно зі статтею сьомою цієї статті у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейського, які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з п. 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
З огляду на викладене, для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення необхідно встановити факт вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарний проступок полягає у конкретних діях чи бездіяльності, які вчинені поліцейським протиправно та умисно, в тому числі невиконання поліцейським конкретних службових обов'язків, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також вчинення дій, які підривають авторитет поліції.
Судом встановлено, що підставою для винесення оскарженого наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності слугував висновок службового розслідування, яким зафіксовано порушення позивачем законодавства, що регламентує проходження служби поліцейським, а саме невихід на службу 05.08.2020 та не повідомлення про своє неприбуття командиру роти та командиру батальйону. У поясненнях, на думку відповідача, був нещирим, що підтверджується рапортами начальника штабу, командира роти та старшого оперативного чергового БПСПОП «Львів».
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З пояснень наданих ОСОБА_1 під час службового розслідування судом з'ясовано, що позивач прокинувшись вранці 05.08.2020 відчув головний біль, підвищену температуру, кашель та втрату відчуттів нюху та смаку. Вирішив звернутися до ДУ ТМО МВС у Львівській області. Повідомив чергову частину БПСПОП «Львів» про те, що не зможе прибути на службу і відправився до поліклініки на вул. Замарстинівську у м. Львові. Прибув туди о 10.00 год. і у зв'язку з високою кількістю хворих очікував прийому лікаря до 13.30 год. Під час очікування у черзі до нього телефонував безпосередній командир ОСОБА_6 , якому позивач сказав, що попередив чергову частину підрозділу про свою відсутність, та планував попередити командира після завершення прийому в лікаря. Як тільки вийшов з кабінету лікаря, негайно телефоном повідомив безпосереднього керівника ОСОБА_6 про відкритий лікарняний листок. Також, зателефонував до начальника штабу підрозділу старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та повідомив про хворобу та перебування на амбулаторному лікуванні /арк.спр.31/.
Згідно з Висновком службового розслідування 05.08.2020 о 08.53 год. під час телефонної розмови з капітаном поліції ОСОБА_2 , старшим інспектором чергової частини БПСПОП «Львів» ОСОБА_1 повідомив, що не має можливості прибути на службу та про причини не повідомив /арк.спр.26-27/.
Командир роти №2 БПСПОП «Львів» капітан поліції ОСОБА_6 у рапорті від 06.08.2020 повідомив, що з'ясовував причини відсутності на роботі ОСОБА_1 , з цією метою звернувся до поліклініки ГУНП у Львівській області; чергова лікар повідомила, що до неї близько обіду звертався старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з підозрою «для встановлення ЛПР тест»; того ж дня ОСОБА_1 передзвонив їй увечері і попросив відкрити лікарняний; лікар повідомила, що лікарняний було відкрито /арк.спр.34/.
Начальник штабу БПСПОП «Львів» ОСОБА_3 у рапорті від 07.08.2020 повідомив, що 05.08.2020 близько 17.00 з невідомого номеру зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що щойно «відкрив лікарняне в поліклініці МВС м. Львів, тому не вийшов на службу, а також буде відсутній на роботі до 07.08.2020» /арк.спр.35/.
З врахуванням викладеного судом з'ясовано, що пояснення ОСОБА_1 надані під час службового розслідування знайшли підтвердження в поясненнях капітана поліції ОСОБА_2 , чергового лікаря ОСОБА_8 , капітана поліції ОСОБА_6, начальника штабу ОСОБА_3 .
Про неможливість з'явитися 05.08.2020 на службу ОСОБА_1 повідомив старшого інспектора - чергового чергової частини штабу БПСПОП «Львів» ОСОБА_2 . Той у свою чергу повідомив ОСОБА_6 , який телефонував позивачу з метою з'ясувати причини неможливості з'явитися на службу та теж повідомлений позивачем про відвідування поліклініки. Тому, покликання відповідача на не повідомлення керівництва про причини невиходу на службу не знайшли свого підтвердження доказами у справі.
Покликання керівництва на незрозумілість причин не виходу на службу ОСОБА_1 спростовуються відвідуванням поліклініки позивачем та довідкою про тимчасову непрацездатність поліцейського, згідно з якою ОСОБА_1 призначено амбулаторний режим лікування; звільнений від служби з 05.08.2020 по 10.08.2020 /арк.спр.8/. Таким чином, причини невиходу на службу ОСОБА_1 05.08.2020 зафіксовані у довідці про тимчасову непрацездатність поліцейського, а тому суд не бере до уваги покликання відповідача у цій частині.
Представник відповідача в судовому засіданні не пояснив, які ще факти повинен був повідомити позивач черговому чергової частини, окрім повідомлення про неможливість з'явитися на службу та відвідування поліклініки.
Слід зауважити, що у висновку службового розслідування та оскарженому наказі не зазначено обставин, що характеризують тяжкість дисциплінарного проступку та не визначено негативних наслідків для інтересів служби за результатами таких дій позивача.
Тому, суд вважає недоведеним та необґрунтованим висновок службового розслідування про порушення позивачем службової дисципліни, які лягли в основу винесення наказу ГУНП у Львівській області від 01.10.2020 №3000 про грубе порушення дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки відповідач не довів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а висновки дисциплінарного провадження не знайшли свого підтвердження у письмових доказах, долучених до матеріалів справи, рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани є протиправним, а тому слід скасувати.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, а тому позов слід задовольнити повністю.
З врахуванням приписів ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 01.10.2020 №3000 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника командира взводу №2 роти №2 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у виді оголошення догани.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; ЄДРПОУ 40108833) судові витрати у виді судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2020.
Суддя Кравців О.Р.