Іменем України
07 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4575/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 09.09.2020 ВП № 62770784,
23.11.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - позивач, Старобільське ОУПФУ) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати постанову відповідача від 09.09.2020 по виконавчому провадженню ВП № 62770784 про накладення на Фонд штрафу в сумі 5100,00 грн щодо виконання виконавчого листа № 360/544/20, виданого 07.08.2020 Луганським окружним адміністративним судом - протиправною, та скасувати її.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавчий лист № 360/544/20, виданий 07.08,2020 року Луганським окружним адміністративним судом, про зобов'язання управління нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неотриманої пенсії за віком за період з 01.03.2019 по 30.09.2019. Зазначений виконавчий лист видано у відповідності до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.03.2020.
Після отримання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 його було виконано в частині звернення до негайного виконання у межах виплати пенсії ОСОБА_1 за один місяць (за березень 2019), присуджена сума 12464,03 грн виплачена 25.04.2020, а після набрання судовим рішенням законної сили, 12.08.2020 управлінням проведено нарахування ОСОБА_1 заборгованості з неотриманої ним пенсії за віком за період з 01.04.2019 по 30.09.2019 у сумі 74850,51 грн на додаткову виплатну відомість («8 тип відомості»). Виплата відповідних коштів не була проведена у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування.
19.08.2020 на адресу управління надійшла постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП № 62770784 від 11.08.2020.
20.08.2020 Управлінням надано відповідь щодо подальшого виконання рішення суду в добровільному порядку, в якій зазначалося, що виплата відповідних коштів буде здійснена після отримання відповідного фінансування.
Відповідно до постанови Правління ПФУ від 13.12.2018 № 27-1 з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями ПФУ, тобто фінансування пенсійних виплат позивача здійснюється ГУ ПФУ в Луганській області, яке, в свою чергу, також не є розпорядником коштів Фонду, оскільки відповідно до ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розпорядником коштів Фонду є Пенсійний фонд України.
Тому позивач вважає, що ним було вчинено всі можливі та залежні від нього дії задля виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 по справі № 360/544/20.
11.09.2020 на адресу управління надійшла постанова відповідача від 09.09.2020 про накладення на Фонд штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Позивач вважає постанову необґрунтованою, протиправною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки рішення суду було виконано у найкоротші терміни, майже одночасно з надходженням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Державний виконавець перед застосуванням штрафних санкцій мав з'ясувати, зокрема, наявність або відсутність поважних причин невиконання рішення і обов'язку виконати певні дії. Встановлення факту відсутності поважних причин невиконання судового рішення може мати місце за умови, якщо боржник не виконує певних дій (щодо яких ухвалено судове рішення), а виконання таких дій або усунення перешкод до такого виконання цілком полягає у площині повноважень боржника і не залежить від обставин, які боржник не в змозі упередити або усунути.
Державним виконавцем не проведено об'єктивну перевірку правильності та повноти виконання судового рішення, чим порушено права позивача у виконавчому провадженні та норми ч. 1 та ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», що стало підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 27.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
03.12.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 32-36), в якому представник відповідача заперечує проти задоволення вимог з таких підстав.
10.08.2020 до відповідача надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 № 360/544/20 про зобов'язання Старобільське ОУПФУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неотриманої пенсії за віком за період з 01.03.2019 по 30.09.2019.
11.08.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62770784.
До державного виконавця надійшла відповідь від Старобільського ОУПФУ, з якої встановлено, що управлінням проведено нарахування пенсії з 01 квітня 2019 року по 30 вересня 2019 року в сумі 74850,51 грн та включено на додаткову відомість вересня 2020 року типу 8 борг за рішенням суду, яка буде виплачена після отримання фінансування на даний вид виплат.
Рішення суду щодо негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 12464,03 грн за період з 01 березня 2019 по 31 березня 2019 року виконано в квітні 2020 року.
Виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться щомісячно на рахунок, відкритий у публічному акціонерному товаристві "Державний Ощадний банк України".
Державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Таким чином, на думку відповідача, відсутність фінансування Старобільського ОУПФУ не доведена документально, не надано доказів вчинення будь-яких дій на отримання фінансування для виконання судового рішення на момент накладення штрафу на боржника.
Відтак, позивачем не було вжито всіх можливих та необхідних заходів для виконання судового рішення в повному обсязі.
Також відповідач зазначив, що відсутність коштів у Старобільського ОУПФУ не доводить поважність причин невиконання судового рішення.
Відповідач вважає свої дії правомірними та такими, які відповідають нормам Закону України «Про виконавче провадження», тому жодних законних підстав для задоволення адміністративного позову не існує, а обставини, на які посилається позивач, є необґрунтованими.
На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.
Представники сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, представник відповідача просив розглядати справу без його участі.
Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев'ята статті 205 КАС України).
З огляду на положення статті 205 КАС України справу розглянуто за відсутності сторін у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
На підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі № 360/544/20, яке набрало законної сили 07.08.2020, видано виконавчий лист № № 360/544/20 про зобов'язання Старобільського ОУПФУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неотриманої пенсії за віком з 01.03.2019 по 30.09.2019 (арк. спр. 39-40).
Постановою державного виконавця від 11.08.2020 відкрито виконавче провадження № 62770784, зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, копію постанови направлено боржнику листом від 11.08.2020 № 9827 (арк. спр. 41-42).
Листом від 20.08.2020 № 1240-32-8/2951 Старобільське ОУПФУ повідомило державного виконавця, зокрема, про те, що проведено нарахування пенсії з 01.04.2019 по 30.09.2019 в сумі 74850,51 грн та включено на додаткову відомість вересня 2020 року типу 8 - борг за рішенням суду, яка буде виплачена після отримання фінансування на даний вид виплат. Рішення суду щодо негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 12464,03 грн за період з 01.03.2019 по 31.03.2019 виконано в квітні 2020 року. Виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться щомісячно на рахунок, відкритий у публічному акціонерному товаристві "Державний Ощадний банк України" (арк. спр. 47-48).
До листа було додано копії відповідних документів (арк. спр. 49-55).
Державним виконавцем направлено боржнику вимогу від 14.09.2020 № 10615 про надання інформації щодо повного та фактичного виконання вказаного рішення суду (арк. спр. 115-116).
Державним виконавцем винесено постанову від 09.09.2020 про накладення штрафу на Старобільське ОУПФУ у розмірі 5100,00 грн, яку отримано позивачем 11.09.2020 (арк. спр. 12, 57).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною першою статті 255 КАС України визначено, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно з частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486 (далі - Положення), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до пункту 4 Положення управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 3); призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства (підпункт 7); забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 8).
Згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 "Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсій у 2019 році" фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України.
Судом з вищеописаних письмових доказів встановлено, що Старобільським ОУПФУ рішення суду у встановлений державним виконавцем строк не виконано.
Твердження Старобільського ОУПФУ, що на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ним рішення суду вже виконано, судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки без фактичної виплати стягувачу нарахованої пенсії за віком за період з 01.04.2019 по 30.09.2019 в сумі 74850,51 грн, доказів здійснення якої не надано ані державному виконавцю, ані суду, рішення суду у справі № 360/544/20 не може вважатися виконаним.
Як зазначає Старобільське ОУПФУ, часткове невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність відповідного фінансування від ГУПФУ в Луганській області, на підтвердження чого надає, зокрема, протокол, згідно з яким заборгованість з пенсії за період з 01.04.2019 по 30.09.2019 в сумі 74850,51 грн нарахована, але не виплачена; витяг з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, яким підтверджено виплату поточної пенсії за період з січня 2020 року по серпень 2020 року.
При цьому суд зауважує, що Старобільським ОУПФУ не надано ані державному виконавцю, ані до суду жодних доказів відсутності у боржника коштів на здійснення виплати стягувачу недоотриманої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.09.2019 в сумі 74850,51 грн, а також вжиття боржником будь-яких заходів для отримання коштів від ГУПФУ в Луганській області на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі № 360/544/20.
Відповідно, твердження боржника про відсутність фінансування за умови ненадання суду та державному виконавцю доказів, невжиття будь-яких заходів щодо отримання коштів від ГУПФУ в Луганській області (розпорядника коштів вищого рівня), не відповідають фактичним обставинам, не свідчать про неможливість виконання боржником рішення суду з поважних і незалежних від його волі причин.
Суд вважає також безпідставними доводи позивача щодо виконання рішення суду Старобільським ОУПФУ до надходження постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки виплата пенсії в сумі 12464,03 грн, в частині звернення рішення суду до негайного виконання у межах виплати пенсії ОСОБА_1 за один місяць (за березень 2019 року), та нарахування ОСОБА_1 заборгованості з неотриманої ним пенсії за віком за період з 01.04.2019 по 30.09.2019 у сумі 74850,51 грн не свідчить про фактичне виконання рішення суду. Окрім того, з наданого позивачем витягу з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, взагалі не вбачається, коли саме Старобільським ОУПФУ було нараховано вказану суму недоотриманої пенсії ОСОБА_1 .
На думку суду, така тривала бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду у повній мірі спростовує твердження Старобільського ОУПФУ, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду.
Також суд вважає, що вищеописані документи не підтверджують відсутність у боржника коштів на виконання рішення суду, тому твердження позивача в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи.
З викладених підстав є незастосовною до спірних правовідносин практика Верховного Суду, на яку посилається позивач, як така, що викладена в інших (не подібних) правовідносинах.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання в повному обсязі рішення судів, які набрали законної сили, щодо пенсійних виплат, позбавляють пенсіонерів права отримати заборгованість з перерахованої (нарахованої) пенсії на виконання рішень судів, що в свою чергу, позбавляє їх гарантованого Конституцією України (стаття 46) права на соціальний захист в повному обсязі.
Так, у рішенні ЄСПЛ від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу.
Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції (рішення у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 (№ 67534/01).
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця від 09.09.2020 ВП № 62770784.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2102,00 грн, понесені позивачем при зверненні до суду з цим адміністративним позовом, не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: Луганська область, місто Старобільськ, квартал Дружби, будинок 1А, код за ЄДРПОУ 41246506) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Єгорова, будинок 22, код за ЄДРПОУ 43315445) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 09.09.2020 ВП № 62770784 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.О. Свергун