про залишення позовної заяви без руху
04 грудня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/4672/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали позовної заяви представника позивача Бірюкова Ігоря Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, в якій позивач просив суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області від 02 березня 2020 року № 1861/03-23 року про відмову ОСОБА_1 в зарахуванні періоду роботи з 20.11.1998 по 31.05.2014 для призначення пенсії за віком за Списком № 1 та не зарахування періоду роботи з 20.05.1993 по 20.09.1993 та з 06.03.1995 по 19.11.1998 до загального стажу для нарахування пенсій;
- зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 період його роботи з 06.09.1995 по 31.05.2014 для призначення пенсії за віком за Списком № 1 відповідно до пункту 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 20.05.1993 по 20.09.1993, з 06.03.1995 по 19.11.1998 до загального стажу для нарахування пенсії.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що позивач вчасно не мав можливості звернутись до суду, оскільки відповідно до Постанови КМУ від 11.03.2020 № 211 були запроваджені карантинні заходи, одним з заходів була заборона перетину лінії зіткнення, в результаті чого позивач не мав можливості вчасно звернутись до суду з адміністративним позовом, оскільки перебував на тимчасово окупованій території України.
Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем в позовній заяві причини пропуску строку звернення до суду, є неповажними з огляду на таке.
Дійсно, відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Проте, позивач не навів жодної обставини пропуску строку звернення до суду, зумовлену обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Також суд не приймає до уваги посилання позивача на ту обставину, що відповідач не мав можливості звернутись до суду через заборони пересування, запроваджені Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211, оскільки позивач не був обмежений щодо надсилання процесуальних документів до Луганського окружного адміністративного суду в електронній формі з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеному за покликанням: https://id.court.gov.ua/, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного кваліфікованого електронного підпису.
Тобто альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми «Електронний суд».
Крім того, суддя зазначає, що згідно про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.02.2019 № 905-5000033689, фактичним місцем проживання/перебування позивача є саме: АДРЕСА_1 .
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про судовий збір”, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем на підтвердження сплати судового збору надано платіжне доручення від 18.11.2020 № 36055 на суму 840,80 грн.
При цьому, під час перевірки зарахування судового збору, судом отримано інформацію, що судовий збір, сплачений за платіжним дорученням від від 18.11.2020 № 36055 у розмірі 840,80 грн., врахований по справі 360/4551/20 за позовом представника позивача Бірюкова Ігоря Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
Ухвалою суду від 27.11.2020 у справі 360/4551/20 позовну заяву представника позивача Бірюкова Ігоря Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 повернуто позивачеві.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Натомість частиною п'ятою статті 6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на викладене, застосовуючи аналогію закону, суд дійшов висновку, що судовий збір, сплачений за позовною заявою, яка подана до суду раніше, не вважається його сплатою за повторно поданою позовною заявою.
Таким чином судом установлено, що у справі № 360/4672/20 судовий збір у визначеному законодавством порядку не сплачений.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із пунктом 3 частини другої статті 5 Закону України “Про судовий збір” ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 2102 гривень з 01 січня 2020 року.
Позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, тобто ставка судового збору становить в даному випадку 840,80 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 840,80 грн за наступними реквізитами: 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» державного бюджету: Отримувач: УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101; Рахунок отримувача: UA218999980313141206084012080; Код ЕДРПОУ: 37944909; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Відомча ознака: "84" Окружні адміністративні суди.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву представника позивача Бірюкова Ігоря Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати ОСОБА_1 протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності інших причин пропуску строку звернення до суду та доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду;
- документу про доплату судового збору в дохід Державного бюджету України в розмірі 840,80 грн. на вказані реквізити.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяЄ.О. Кисельова