07 грудня 2020 року Справа № 280/6786/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 158-6, код ЄДРПОУ № 20490012) про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки з 27 серпня 2020 року із урахуванням різниці, що вже була виплачена.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 13 квітня 2007 ОСОБА_1 було призначено пенсію по вислузі років згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику в галузі охорони здоров'я. Зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу виповнилось 59 років 6 місяців і на цей час вона мала понад 30 років загального стажу, тобто набула право на призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із чим 27 серпня 2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за її призначенням. Проте, пенсію було призначено не із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки, а із застосуванням показника за 2014-2016 роки - 3764,40 грн., перерахованого відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» та від 01 квітня 2020 № 251 «Питання проведення індексацій у 2020 році» (3640,40 * 1,17 = 4404,35 грн. * 11% = 4888,83 грн.). У відповідь на адвокатський запит представника позивача відповідачем було надано лист із додатком від 18 вересня 2020 року №0800-0203-8/48027, де в обґрунтування правомірності своїх дій відповідач повідомив, що позивачу було проведено переведення з пенсії за вислугою років на пенсію за віком відповідно до статей 26, 40 та пункту 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника за 2014-2016 роки - 3764,40 грн., перерахованого відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» та від 01 квітня 2020 року №251 «Питання проведення індексації пенсій у 2020 році». Позивач, з метою належного перерахунку розміру її пенсії, звернувся через свого представника до суду.
Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 30 вересня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, а справу призначено до розгляду на 28 жовтня 2020 року.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 28 жовтня 2020 року надав до суду відзив на позовну заяву (вхідний №51724), в якому зазначає, що пенсія за вислугу років позивачу призначалась в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії за віком, а право на зазначену пенсію визначалось згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення». Враховуючи викладене, при призначенні пенсії за вислугу років позивачу вже обраховано пенсію з урахуванням вимог статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та для обрахунку взята середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, а саме 928,81 грн. (середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2006 рік). Разом з тим, 11 жовтня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII, яким внесено зміни до низки законів, що регулюють питання пенсійного забезпечення громадян. Так, з 01 жовтня 2017 року перераховано пенсії, призначені до цієї дати, при цьому перерахунок здійснено із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показника за 2014-2016 роки, і величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Крім того, на виконання вимог постанов Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсії у 2019 році» та №251 від 01 квітня 2020 року «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» пенсійний органом здійснено перерахунки розміру пенсії позивача із збільшення показника середньої заробітної плати. За таких обставин, при перерахунку пенсії позивачу з 01 вересня 2020 року у відповідача відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати за останні три роки, що передують року звернення.
Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 13 квітня 2007 року було призначено пенсію по вислузі років згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику в галузі охорони здоров'я.
Після призначення пенсії ОСОБА_1 з 24 квітня 2007 почала працювати за спеціальністю, у зв'язку із чим виплата пенсії була призупинена.
Досягнувши 07 серпня 2020 року віку 59 років 6 місяців та враховуючи загальний стаж понад 30 років, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії від 27 серпня 2020 року.
З 27 серпня 2020 позивачу призначено пенсію за віком, розмір пенсії визначено згідно частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
На адвокатський запит представника позивача щодо отримання копій документів з пенсійної справи ОСОБА_1 , відповідачем надано лист «Про надання інформації» від 18 вересня 2020 року №0800-0203-8/48027, в якому зазначено, що застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки не має підстав, так як відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» середня заробітна плата (дохід) в країні, з якої сплачено страхові внески, визначена за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, застосовується тільки для первинного призначення пенсії.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та з вимогою вчинити певні дії, позивач через свого представника звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що з 13 квітня 2007 року позивачу призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд зазначає, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 9 Закон №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно частини другої статті 40 Закон №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, за загальним правилом передбаченим частиною другою статті 40 Закону №1058-IV, при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки.
Суд звертає увагу, що позивачу первісно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком, відповідно до Закону №1058-IV, позивач звернулася вперше 27 серпня 2020 року.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.
Статтею 7 Закону №1788 передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 квітня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788.
При цьому, статтею 9 Закону №1058-IV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, частиною третьою статті 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17, а також викладена у постанові Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 514/1675/16-а.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно було відмовлено у перерахунку пенсії позивача із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 158-6, код ЄДРПОУ № 20490012) про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки з 27 серпня 2020 року із урахуванням різниці, що вже була виплачена.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення у повному обсязі складено та підписано 07 грудня 2020 року.
Суддя Д.В. Татаринов