30 листопада 2020 року м. Ужгород№ 260/3283/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Гонтовий Ю.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 , представник позивача- адвокат Повідайчик О.І.
відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник Міськова Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області , яким просить:1. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, що полягають у відмові в видачі позивачу довідки про страховий стаж протиправними; 2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області видати ОСОБА_1 довідку про страховий стаж відповідно до його атестату, військового квитка та трудової книжки, згідно з додатком до Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, але не набула права на пенсійну виплату; 3. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Позиції сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30 липня 2020 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (управління застосування пенсійного законодавства, відділ з питань призначення та перерахунку №4 (смт. Воловець) із заявою про видачу йому довідки про наявний страховий стаж, відповідно до додатку до Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1098 (далі Порядок №1098). До заяви позивач додав копії: військового квитка, атестату та трудової книжки. Однак, Листом від 14.08.2020 № 1679 відповідач відмовив у наданні довідки посилаючись відсутність підстав, оскільки страховий стаж ОСОБА_1 менше 15 років. Позивач стверджує про наявність у нього страхового стажу понад 15 років. Відтак, зазначає, що дії відповідача є протиправними й такими, що порушують право позивача на соціальний захист.
26 жовтня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на даний адміністративний позов, відповідно до якого позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що тривалість страхового стажу позивача складає 11 років 10 місяців 26 дні , що є недостатнім для призначення пенсії. До стажу роботи не враховано періоди роботи з 10.06.1988 р. по 16.12.1988 р., з 01.04.1989 р. по 25.04.1990 р. та з 10.05.1990 р. по 20.04.1992 р., оскільки ОСОБА_1 не надано підтверджуючих довідок, а в трудовій книжці позивача не зазначено кількості відпрацьованих трудо-днів (або людино-днів) за вказаний період та не вбачається, що позивач виконував, або не виконував річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві, а отже самими записами в трудовій книжці колгоспника не можливо підтвердити періоди роботи ОСОБА_1 .
Обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що 09.06.2020р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою № 456 про призначення пенсії по віку додавши трудову книжку, атестат, довідку про проходження військової служби, довідки про підтвердження стажу та / заробітну плату.(а.с.20)
За результатом розглянутих документів рішенням Головного управління № 071950001699 від 11.06.2020р. ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки, страховий стаж роботи становить лише 11 років 10 місяців 26 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.
До стажу роботи не враховано періоди роботи з 10.06.1988 р. по 16.12.1988 р., з 01.04.1989 р. по 25,04.1990 р. та з 10.05.1990 р. по 20.04.1992 р. оскільки, ОСОБА_1 не надано підтверджуючих довідок, а в трудовій книжці позивача не зазначено кількості відпрацьованих трудо-днів (або людино-днів) за вказаний період та не вбачається, що позивач виконував, або не виконував річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві, а отже самими записами в трудовій книжці колгоспника не можливо підтвердити періоди роботи ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 30 липня 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (управління застосування пенсійного законодавства, відділ з питань призначення та перерахунку №4 (смт. Воловець) ( із заявою про видачу йому довідки про наявний страховий стаж, відповідно до додатку до Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1098 (далі Порядок №1098). До заяви позивач додав копії: військового квитка, атестату та трудової книжки. (а.с.9).
Листом від 14.08.2020 № 1679-1836/Б-02/8-0700/20 відповідач відмовив у наданні довідки посилаючись на відсутність підстав, оскільки згідно заяви поданої на призначення пенсії та доданих до неї документів страховий стаж ОСОБА_1 менше 15 років. Зі змісту листа вбачається, що за підрахунками Управління страховий стаж позивача складає 11 років 10 місяців і 26 днів. З того ж листа слідує, що до страхового стажу не було зараховано періоди роботи з 10.06.1988 по 16.12.1988 (б місяців 7 днів), з 01.04.1989 по 25.04.1990 ( 1 рік 25 днів) таз 10.05.1990 по 20.04.1990 (1 рік 11 місяців 11 днів). Всього ці період складають 3 роки 6 місяців 13 днів. (а.с.17-18).
Судом встановлено, що відповідно до атестата № 4183 від 19 липня 1976 року ОСОБА_1 навчався у професійно-технічному училищі в період з 01 вересня 1974 року по 19 липня 1976 року, що складає 1 рік 10 місяців 19 днів .
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 від 21.11.1977 позивач проходив військову службу в період з 21.11.1977 по 16.11.1979, що складає 1 рік 11 місяців 26 днів;
Згідно до трудової книжки № НОМЕР_2 позивач працював по трудовому договору в такі періоди (а.с.13-16):
- з 10.07.1976 по 20.11.1977-1 рік З місяці 11 днів;
- з 30.01.1980 по 10.04.1980 - 2 місяці 11 днів;
- з 12.04.1980 по 16.08.1980 - 4 місяці 5 днів;
- з 26.09.1980 по 13,11.1980 - 1 місяць 18 днів;
- з 02.02.1981 по 22.03.1982 - 1 рік 1 місяць 21 день;
-з 29.05.1982 по 17.12.1984-2.роки 6 місяців 19 днів;
-з 17.11.1984 по 30.04.1987 -2 роки 5 місяців 14 днів;
-з 04.06.1987 по 02.06.1988 - 11 місяців 29 днів;
- з 10.06.1988 по 16.12.1988 - 6 місяців 7 днів;
-з 01.04.1989 по 25.04.1990 - 1 рік 0 місяців 25 днів;
- з 10.05.1990 по 20.04.1992- 1 рік 11 місяців 11 днів;
- з 04.05.1993 по 02.09.1993 - 3 місяці 29 днів;
- з 22.02.1996 по 01.09.1996 - 6 місяців 10 днів;
3.14. з 22.02.1997 по 22.05.1997 - З місяці 1 день;
3.15. з 01.02.1998 по 22.05.1998 - З місяці 22 дні
Мотиви та норми права застосовані судом.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 26 Закону N 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що особи мають право на пенсію після досягнення 60-річного віку.
Цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Як встановлено судом, станом на день подання заяви про видачу довідки про наявний страховий стаж позивач досяг 60 річного віку.
Пунктом 5 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2007 установлено в період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року особам, які досягли віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та не набули страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті, за умови наявності у них не менше 15 років страхового стажу, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату та її виплати регламентований Порядком призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. N 1098 (далі - Порядок №1098).
Відповідно до пункту 3 Порядку №1098 під час досягнення пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особа звертається до органів Пенсійного фонду України із заявою про видачу довідки про наявний страховий стаж.
Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1098 довідка про наявний страховий стаж за формою згідно з додатком видається органами Пенсійного фонду України:
- за заявою особи, до якої додаються:
- копія трудової книжки
- та у разі потреби документи, що підтверджують трудовий стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637.
Обчислення страхового стажу проводиться відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою встановлено наступне:
- Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Органи Пенсійного фонду України надсилають (або надають під особистий підпис у журналі реєстрації видачі довідок) особі довідку про наявний страховий стаж у двох примірниках та пам'ятку про порядок призначення тимчасової допомоги у формі, затвердженій Мінсоцполітики, як правило, в день звернення, але не пізніше ніж через п'ять робочих днів. Копія трудової книжки, документи, що підтверджують трудовий стаж, подані особою органу Пенсійного фонду України, зберігаються в особовій справі до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває права на пенсійну виплату.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання такі документи:
заяву;
документ, що посвідчує особу;
інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання (адресу місця фактичного проживання);
документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це відмітку в паспорті);
довідку про наявний страховий стаж, видану органами Пенсійного фонду України;
декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї) за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги;
копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною).
Інформація про склад сім'ї особи, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги, зазначається в декларації про доходи та майновий стан.
Згідно п.9,10 Порядку рішення про призначення тимчасової допомоги або про відмову у призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального захисту населення протягом десяти календарних днів з дня звернення за призначенням такої допомоги.. Про відмову у призначенні тимчасової допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє особі, яка звернулася за її призначенням, у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення.
Як встановлено судом, відповідач відмовив позивачу у видачі довідки про наявний страховий стаж, посилаючись на рішення про відмову йому у призначенні пенсії та документи , які були подані позивачем 09.06.2020 року.
Однак, механізм призначення пенсії або відмова у її призначенні визначений Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якого у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до п. 1 якого підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Отже, відповідачем була розглянута заява позивача про видачу йому довідки про наявний страховий стаж фактично як заява про призначення пенсії. і лист-відмова відповідача про видачу довідки фактично грунтується на документах, які подані позивачем для призначення пенсії.
Однак, поняття "наявний" страховий стаж- це стаж, який є в наявності, тобто це стаж , який особа має на підставі наданої трудової книжки.
Отже, з аналізу вищевказаних законодавчих норм, слідує,що відповідач зобовязаний виданий довідку про наявний у позивача страховий стаж зазначений у трудовій книжці, а в разі невідповідності інформації про наявний страховий стаж вимогам пенсійного законодавства , пенсійний орган може винести рішення про відмову щодо призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. N 1098 (далі - Порядок №1098).
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п ягою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основопололсних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Веуеіег v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryslcbz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., , рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Суд перевіряє рішення відповідача на відповідність його критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАСУ , де вони визначені наступним чином:
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
. Частина 2 статті 245 КАСУ надає повноваження суду у разі задоволення позову прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, нарахування та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.
За таких обставин та з урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, що полягають у відмові у видачі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) довідки про наявний страховий стаж та зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , від 30 липня 2020 року про видачу довідки про наявний страховий стаж з врахуванням всіх документів, поданих ним до заяви про призначення пенсії від 09.06.2020 року та видати ОСОБА_1 довідку про наявний страховий стаж.
Керуючись статтями 246 КАС України, суд,
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область,88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2.Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область,88008, код ЄДРПОУ 20453063), що полягають у відмові у видачі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) довідки про наявний страховий стаж .
3.Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063 м. Ужгород, пл. Народна,4) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , (реєстраційний номер НОМЕР_3 ) АДРЕСА_1 від 30 липня 2020 року про видачу довідки про наявний страховий стаж з врахуванням всіх документів, поданих ним до заяви про призначення пенсії від 09.06.2020 року та видати ОСОБА_1 довідку про наявний страховий стаж.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл.Народна, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область,88008, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( реєстраційний номер НОМЕР_3 ) АДРЕСА_1 судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 коп.) грн. згідно квитанції №2350620024 від 06 жовтня 2020 року .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцйного адмінсуду через Закарпатський окружний адмінсуд.
СуддяЗ.Б.Плеханова
Повний текст рішення виготовлено та підписано 07 грудня 2020 року