01 грудня 2020 року Справа № 160/11685/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кучми К.С.
при секретарі судового засідання - Ткаченко Ю.А.
за участю:
представника позивача - Ховрич О.А.
представника відповідача - Якименко Є.П.
третьої особи - ОСОБА_1
представника третьої особи-2 - Шаровського С.А.
розглянувши у підготовчому засіданні у м.Дніпрі клопотання ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовною заявою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії.
В судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування даного клопотання представник відповідача зазначив, що позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю ДМР до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії та виконати припис від 03.07.2019 року подано з пропуском тримісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.2 ст.122 КАС України. Так, як в приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.07.2019 року, про зобов'язання відповідача виконати який просить позивач, встановлено строк його виконання до 07 серпня 2019 року, тобто право на звернення до суду у відповідача виникло 08.08.2019 р. Проте Управління державного архітектурно-будівельного контролю ДМР звернулося до суду лише 21.11.2019 року, чим порушено встановлений ч.2 ст.122 КАС України строк звернення до суду з даним позовом. Не скориставшись своєчасно своїм правом на звернення до суду, позивач виніс новий припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14 серпня 2019 року з вимогою про виконання вимог припису від 03 липня 2019 року, а саме: привести об'єкт у відповідність до вимог чинного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил шляхом перебудови будівлі з терміном дії до 14 вересня 2019 року. З огляду на наведене, представник відповідача просив суд залишити дану позовну заяву без розгляду.
Під час судового засідання представник позивача заперечувала проти залишення даної позовної заяви без розгляду, оскільки термін виконання припису про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.08.2019 р. встановлено ОСОБА_2 до 16.09.2019 р., то тримісячний термін в розумінні ст.122 КАС України спливає 16 грудня 2019 року. Правопорушення, вчинене відповідачем, носить характер триваючого, оскільки ним не було виконано припис позивача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.07.2019 р., яким вимагалося до 07.08.2019 р. усунути порушення містобудівного законодавства шляхом усунення порушення ДБН Б.2.2-12-2018 «Планування і забудова територій», привести об'єкт у відповідність до вимог чинного законодавства. Цей припис не було виконано ні протягом наданого строку (до 07.08.2019 р.), ні після спливу цього строку. Порушення триває і на момент подання даного позову. З огляду на те, що правопорушення, вчинене відповідачем, носить характер триваючого, встановити граничний строк для звернення до адміністративного суду немає можливості. Крім того, відповідач по суті свого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, намагається оскаржити у даній адміністративній справі постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 р., яка 04.06.2020 р. набрала законної сили та оскарженню не підлягає, чим порушує норми процесуального права. За таких обставин, представник позивача просила суд у задоволенні даного клопотання відмовити.
В судовому засіданні третя особа-1 та представник третьої особи-2 зазначили, що відповідач не надав докази, що ним виконані вимоги, зазначені у приписі від 03.07.2019 р., однак позаплановою перевіркою від 14.08.2019 р. було підтверджено, що вимоги припису не виконанні. Посилання відповідача на адміністративний позов, який було подано до суду у вересні 2019 року про визнання протиправним та скасування припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 14.09.2019 р. прийнятий УДАБК ДМР з приводу того, що позивач достеменно знав про те, що ОСОБА_2 не виконав вимоги цього припису, є необґрунтованим, оскільки як вже було доведено у суді довготривале невиконання даного припису відповідачем є триваючим правопорушенням. Більше того, по даному адміністративному позову у справі №160/9483/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд виніс рішення 02.04.2020 р., яким відмовив у задоволенні даного позову відповідача.
Також є необґрунтованим і посилання відповідача на пункт 32 Постанови Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду №0440/6595/18 від 30.09.2019 р. за позовом ОСОБА_2 до Головного спеціаліста-інспектора Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мокрого Юрія Олексійовича про визнання протиправним та скасування припису від 17.07.2018 р., стосовно того, що судові інстанції начебто дослухалися до доводів ОСОБА_2 щодо строку дії припису. У п.32 вказаної постанови йдеться мова про строк виконання умов припису, а не про строк дії припису. Тим самим відповідач у даній справі намагається ввести в оману суд. Крім того, відповідач по суті свого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду порушує питання, яке вже вирішено судом, більше того - було предметом перегляду судом в апеляційному порядку. Таким чином, відповідач фактично намагається оскаржити у даній адміністративній справі постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 р., яка 04.06.2020 р. набрала законної сили та оскарженню не підлягає, чим затягує розгляд справи по суті позовних вимог. Враховуючи викладене, третя особа-1 та представник третьої особи-2 просили суд у задоволенні даної заяви також відмовити.
Так, ч.1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до положень п.7 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, для посадових осіб відповідача не встановлено будь-яких обмежень щодо строків перевірки виконання суб'єктом містобудування приписів про усунення порушень. Тобто законодавством не встановлено обов'язку відповідача здійснити перевірку виконання свого припису протягом якогось певного обмеженого строку.
В даному випадку, правопорушення, вчинене відповідачем, носить характер триваючого, оскільки ним не було виконано припис позивача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалося до 07.08.2019 р. усунути порушення містобудівного законодавства шляхом усунення порушення ДБН Б. 2.2.-12-2018 «Планування і забудова території», привести об'єкт у відповідність до вимог чинного законодавства. Цей припис не було виконано ні протягом наданого строку (до 07.08.2019 р.), ні після цього строку.
Відповідач так і не надав докази, що ним виконані вимоги, зазначені у приписі від 03.07.2019 р., однак позаплановою перевіркою від 14.08.2019 р. було підтверджено, що вимоги припису не виконанні.
Триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом.
Таким чином, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Подібна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17.
Крім того, суд враховує той факт, що відповідачем фактично було заявлено аналогічне клопотання про залишення без розгляду даної позовної заяви, яке було задоволено ухвалою суду від 03.03.2020 року, а в подальшому постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 року дана суду була скасована, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Також суд звертає увагу відповідача, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 року по адміністративній справі №160/9483/19 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 року за позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування припису було залишено без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_2 - без задоволення.
З огляду на викладене суд доходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення даного клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, з викладених вище підстав.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.121, 122, 243, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 07.12.2020 року.
Суддя К.С. Кучма