04 грудня 2020 року Справа № 160/10127/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С. розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальність «АЛСО ІНГУЛЕЦЬ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, зобов'язання вчинити певні дії, -
26.08.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛСО ІНГУЛЕЦЬ УКРАЇНА» (надалі - позивач) до Державної податкової служби України (надалі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (надалі - відповідач 2), в якій позивач просить суд (з урахуванням уточнень від 17.09.2020 р.):
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- від 29.07.2020 № 1779976/36729451 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 05.07.2020;
- від 29.07.2020 № 1779978/36729451 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 06.07.2020;
- від 29.07.2020 № 1779977/36729451 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 07.07.2020;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні ТОВ «АЛСО ІНГУЛЕЦЬ УКРАЇНА»:
- від 05.07.2020 р. №9 датою її фактичного подання - 17.07.2020 р.
- від 06.07.2020 р. №10 датою її фактичного подання - 17.07.2020 р.
- від 07.07.2020 р. №11 датою її фактичного подання - 17.07.2020 р.
В обґрунтування вимог позову вказано, що рішення контролюючого органу №1779976/36729451 від 29.07.2020 р. про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «АЛСО ІНГУЛЕЦЬ УКРАЇНА» №9 від 05.07.2020 р., №1779978/36729451 від 29.07.2020 р. про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «АЛСО ІНГУЛЕЦЬ УКРАЇНА» №10 від 06.07.2020 р. та №1779977/36729451 від 29.07.2020 р. про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «АЛСО ІНГУЛЕЦЬ УКРАЇНА» №11 від 07.07.2020 р. не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: ненадання платником податку копій документів, які є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної. Проте, в рішеннях не зазначено яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. Позивач вважає, що наявні усі підстави для скасування оскаржуваних рішень та реєстрації ПН датою їх подання.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/10127/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 27.08.2020 р.
Частиною 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 р. позовну заяву було залишено без руху та надано час для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом учасників справи у судове засідання, яке призначено на 19.10.2020 р. о 10:30 год.
У судове засідання 19.10.2020 р. представники відповідачів не прибули. Від відповідача 2 надійшло клопотання про продовження строку для надання відзиву по справі.
Розгляд справи відкладено до 13:40 год. 28.10.2020 р.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, розгляд справи 28.10.2020 р. перенесено на 09.11.2020 р. об 11:10 год.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, розгляд справи 09.11.2020 р. перенесено на 23.11.2020 р. на 11:00 год.
20.11.2020 р. засобами електронного зв'язку до суду від ГУ ДПС у Дніпропетровській області був надісланий відзив на позовну заяву, згідно якого останній не погоджується з вимогами позову у зв'язку із наступним. Реєстрацію податкових накладних від 07.07.2020 р. №11, 06.07.2020 р. №10, від 07.07.2020 р. №11 зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1205, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником з Повідомленням від 21.07.2020 року №2 до податкових накладних від 07.07.2020 р. №11, 06.07.2020 р. №10, від 07.07.2020 р. №11 винесені Рішення від 29.07.2020 № 1779976/36729451, від 29.07.2020 № 1779978/36729451, від 29.07.2020 № 1779977/36729451 про відмову в реєстрації зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з причин ненадання платником податку копій первинних документів щодо транспортування товару від постачальників (посівний матеріал, засоби захисту рослин, добрива) та інформації про збирання врожаю сільськогосподарських культур). Крім того, відповідач 1 у відзиві повідомив, що ТОВ «АЛСО ІНГУЛЕЦЬ УКРАЇНА» не включалося до переліку ризикових платників. За таких обставин, податковий орган вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
У судове засідання 23.11.2020 р. прибули уповноважені представники позивача та відповідача 1. Для надання позивачем письмових пояснень по справі, розгляд справи було відкладено до 11:00 год. 04.12.2020 р.
30.11.2020 р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач наполягає на своїй правовій позиції та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Також, позивачем вказано, що відповідач-1 пропустив строки подачі відзиву по даній справі, який було встановлено ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 р.
У судове засідання 04.12.2020 р. з'явився представник відповідача 2, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
Станом на поточну дату відзиву на позовну заяву від відповідача 1 до суду не надходило. Будь-які заяви по суті також відсутні.
Враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що суду надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, а також заяву позивача про розгляд справи без участі його представника, а також з урахуванням введених постановою КМУ №211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19» (зі змінами та доповненнями) карантинних заходів на території держави, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, тому можливо здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 N 2755-VІ (надалі - ПК України).
Відповідно до п. п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (надалі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий пункту 74.1).
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п'ятий пункту 74.1).
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 N 2245- VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «АЛСО ІНГУЛЕЦЬ УКРАЇНА» було направлено до податкового органу на реєстрацію наступні податкові накладні:
-№9 від 05.07.2020 р., складену на адресу ТОВ «РІВНЕНСЬКИЙ ХПП» (номенклатура товару: Ріпак 1 клас) на загальну суму 616 694,09 грн. в т.ч. ПДВ 102 782, 35 грн.;
-№10 від 06.07.2020 р., складену на адресу ТОВ «РІВНЕНСЬКИЙ ХПП» (номенклатура товару: Ріпак 1 клас) на загальну суму 1 348 178,75 грн. в т.ч. ПДВ 224 696,46 грн.;
-№11 від 07.07.2020 р., складену на адресу ТОВ «РІВНЕНСЬКИЙ ХПП» (номенклатура товару: Ріпак 1 клас) на загальну суму 1 332 059,22 грн. в т.ч. ПДВ 222 009,87 грн.;
Згідно квитанцій про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних вказано: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 05.07.2020 р. №9, від 06.07.2020 р. №10, від 07.07.2020 р. №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1205, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Позивач в електронному вигляді направив на адресу податкового органу повідомлення №2 від 21.07.2020 р. щодо подачі документів про підтвердження реальності та правомірності здійснення господарської операції, відображених у податкових накладних та копій первинних та додаткових документів щодо здійснення цих операції.
Згідно Квитанції №2 від 22.07.2020 р. повідомлення №2 від 21.07.2020 р. прийнято Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, 29.07.2020 р. Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування прийняті рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, а саме:
- №1779976/36729451 щодо податкової накладної №9 від 05.07.2020 р.;
- №1779976/36729451 щодо податкової накладної №10 від 06.07.2020 р.;
- №1779976/36729451 щодо податкової накладної №11 від 07.07.2020 р.
В якості підстав прийняття цих рішень зазначено про ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних форм та галузевої специфіки, накладні.
В графі «додаткова інформація» даних рішень зазначено «ТТН від постачальника, 37 СГ».
Вважаючи вказані рішення протиправними і такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до контролюючого органу вищого рівня зі скаргами щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатом розгляду скарг були винесені рішення від 13.08.2020 р. №41958/36729451/2, відповідно до яких скарги залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з підстав ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Досліджуючи оскаржувані рішення на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить п.201.16 ст. 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (надалі - Порядок №1165).
За змістом п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).
Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1). показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Згідно з п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Водночас у Додатку №1 до Порядку №1165 встановлені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:
1.Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5.Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6.Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7.Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8.У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно до п. 8 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
За змістом п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягам операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1)номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування:
2)критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3)пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/роз рахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 25 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до п. 26 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Судом встановлено, що у квитанціях про зупинення спірних податкових накладних містяться лише загальне посилання контролюючого органу щодо відповідності господарської операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та пропозицію надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без визначення конкретного переліку документів.
При цьому, законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації, без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платникам податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органам рішення про реєстрацію податкової накладної.
Дотримання вимоги ясності та недвозначності щодо інформації, яка зазначена у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.
Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законним.
З огляду па викладене, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Зазначена правова позиція викладена у Постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2019 р. по справі №815/2985/18, від 10 квітня 2020 р. по справі №819/330/18.
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року за № 1245/34216.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
Отже, такі рішення суб'єкта владних повноважень не містять чіткої підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, що свідчить про їх необґрунтованість.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Щодо господарських відносин, які передували винесенню оскаржуваних рішень, судом встановлено наступне.
05.07.2020 р. між ТОВ «АЛСО ІНГУЛЕЦЬ УКРАЇНА» (Постачальник) та ТОВ «Рівненський ХПП» (Покупець) було укладено Договір постачання №500-1 (надалі - Договір), згідно якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити ріпак 1 класу урожаю 2020 року, іменований надалі «Товар», на умовах FCA - завантажено у вантажний автомобіль «Покупця».
Згідно п.2.1. Договору, загальна кількість Товару становить 269, 98 т +/- 5% за вибором Покупця.
ТОВ «АЛСО ІНГУЛЕЦЬ УКРАЇНА» зареєстровано як юридична особа 21 вересня 2010 року, номер запису про державну реєстрацію: 122 010 200 000 00550.
Основний вид діяльності згідно КВЕД-2010 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Свою діяльність товариство здійснює на території с. Гречані Поди.
Товариство орендує на підставі договорів оренди земельні ділянки в кількості 1273 га.
Під урожай 2020 року ці площі були засіяні: озимий ріпак - 100,9 га., горох - 170 га., льон - 35 га. та соняшник - 966,9 га. Вся інформація про посіви сільськогосподарських культур відображена в статистичній формі 4-сг Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур. На підприємстві працевлаштовано 10 осіб на постійній основі.
Згідно звіту про збирання вражаю сільськогосподарських культур 37СГ на 01.07.2020 р. ТОВ «АЛСО ІНГУЛЕЦЬ УКРАЇНА» було зібрано ріпаку озимого 2 699,80 ц, тобто 269,98 т
Згідно п.4.1 Договору Постачальник поставляє Товар Покупцеві у власність у повному обсязі в термін до 09.07.2020 року включно. Постачальник зобов'язується організувати та забезпечити завантаження Товару в подані Покупцем вантажні транспортні засоби за свій рахунок.
Постачальник свої зобов'язання виконав, завантажив Товар в подані Покупцем вантажні транспортні засоби, що підтверджується ТТН та видатковими накладними.
Відповідно до положень Податкового Кодексу України ТОВ «АЛСО ІНГУЛЕЦЬ УКРАЇНА» були складені податкові накладні №9 від 05.07.2020 р., №10 від 06.07.2020 р. та №11 від 07.07.2020 р. на адресу ТОВ «РІВНЕНСЬКИЙ ХПП».
Первинні документи, що зазначені вище долучені позивачем до матеріалів справи у повному обсязі.
Дослідження вказаних документів, копії яких наявні в матеріалах справи вказує, що вони складені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та свідчать про придбання та наступний продаж товару, що відображено в бухгалтерському та податковому обліку.
Як було встановлено судом і зазначено вище, позивачем були подані повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо кожної ПН, реєстрацію яких зупинено.
Так, щодо ПН №9 від 05.07.2020 р., №10 від 06.07.2020 р. та №11 від 07.07.2020 р. до пояснень позивачем були додані наступні документи:
- Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 р. 4СГ;
- Рахунок на оплату №8 від 05.07.2020 р.;
- Видаткова накладна №8 від 05.07.2020 р.;
- Видаткова накладна №9 від 06.07.2020 р.;
- Видаткова накладна №10 від 07.07.2020 р.;
- Договір поставки №194-З-РЮ-19 засобів захисту рослин від 13.03.2019 р.
- Договір поставки нафтопродуктів №17.03/17 від 17.03.2020 р.;
- Договір поставки №2027/19/2 від 22.10.2018 р.;
- ТТН №746125, №746126, №746134, №746135, №746130, №746128, №746129 №746131;
- Договір постачання №500-1 від 05.07.2020 р.;
- Довіреність №268 від 05.07.2020 р.;
- Договір поставки №2027/20/46 від 06.08.2019 р.;
- Рахунок на оплату №73900 від 09.08.2019 р;
- Видаткова накладна №75189 від 09.08.2019 р.;
- Рахунок на оплату №73896 від 09.08.2019 р.;
- Видаткова накладна №75176 від 09.08.2019 р.;
- Рахунок на оплату №7 від 11.09.2019 р.;
- Видаткова накладна №7 від 20.09.2019 р.;
- Рахунок на оплату №2912 від 27.08.2019 р.;
- Видаткова накладна №3553 від 27.08.2019 р.;
- Договір поставки №3/08 від 15.08.2019 р.;
- Рахунок на оплату №74393 від 12.08.2019 р.;
- Видаткова накладна №75587 від 12.08.2019 р.;
- Рахунок на оплату №ЗП27955 від 08.08.2019 р.;
- Видаткова накладна №39101 від 08.08.2019 р.;
- Рахунок на оплату №435 від 13.08.2019 р.;
- Видаткова накладна №448 від 16.08.2019 р.;
- Рахунок на оплату №02 від 16.07.2019 р.;
- Видаткова накладна №66 від 18.07.2019 р.;
- Договір поставки №33 від 16.07.2019 р.;
- Рахунок на оплату №3342 від 17.10.2019 р.;
- Видаткова накладна №4096 від 18.07.2019 р.;
- Рахунок на оплату №622 від 17.10.2019 р.;
- Видаткова накладна №625 від 18.10.2019 р.;
- Рахунок на оплату №СФ-0000175 від 17.10.2019 р.;
- Видаткова накладна №РН-0000209 від 17.10.2019 р.;
- Рахунок на оплату №12 від 02.10.2019 р.;
- Видаткова накладна №13 від 03.10.2019 р.;
- Рахунок на оплату №13 від 09.10.2019 р.;
- Видаткова накладна №15 від 22.10.2019 р.;
- Письмові пояснення вих.№16 від 20.07.2020 р.;
- Рахунок на оплату №256 від 09.06.2020 р.;
- Видаткова накладна №254 від 09.06.2020 р.;
- Договір поставки №КГ - 337 від 24.04.2019 р.;
- Договір поставки №16-ЗЗР-19 засобів захисту рослин від 14.03.2019 р.;
- Договір Оренди №25-06 від 25.06.2020 р.;
- Рахунку на оплату №1 від 15.07.2020 р.;
- Звіт про реалізацію продукції СГ за січень 2020 р.
Подання зазначених документів до реєстрації спірних ПН підтверджується скріншотами наданими відповідачем 1 з Системи «Податковий Блок» Аналітичної системи (журнали розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПК/РК).
Викладеним повністю спростовані доводи податкового органу про ненадання позивачем ТТН від Постачальника, про що було зазначено в графі «додаткова інформація» спірних рішень.
Стосовно звіту 37СГ про збирання врожаю сільськогосподарських культур, суд зазначає, що даний додаток не міг бути поданий до повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/рахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 21.07.2020 р.№2, оскільки даний звіт подається не пізніше другого числа наступного місяця згідно наказу Держстату №103 від 24.06.2016 р., тобто до 02.08.2020 р. а повідомлення подавалося 21.07.2020 р. Даний звіт надавався до Скарги на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.2020 р. на рішення від 29.07.2020 № 1779976/36729451 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 05.07.2020, скарги на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.08.2020 р. на рішення від 29.07.2020 № 1779978/36729451 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 06.07.2020 р., скарги на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.08.2020 р. на рішення від 29.07.2020 № 1779977/36729451 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 07.07.2020 р.
До вищевказаного повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/рахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 21.07.2020 р. №2 позивачем було додано Звіт 4СГ про посівні площі сільськогосподарських культур з якого вбачається, що позивачем було посіяно ріпак в кількості 269,980 т., який є аналогічним звіту 37СГ.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріалами справи спростовані доводи податкового органу про ненадання позивачем з метою реєстрації №9 від 05.07.2020 р., №10 від 06.07.2020 р. та №11 від 07.07.2020 р. первинних документів, достатніх для їх реєстрації в ЄРПН.
Згідно правової позиції колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованій та викладеній у постанові від 25.10.2019 р. по справі №0340/1834/18 (провадження № К/9901/8458/19), з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб'єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.
Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічні за змістом висновки неодноразово викладалась Верховним Судом при розгляді подібних спорів (зокрема у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18 та від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18), що вказує про формування сталої судової практики з даного питання.
В постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 р. по справі № 1740/2004/18 (провадження № К/9901/16048/19) було зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування і критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Відтак можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності, формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на Критерії ризиковості є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
З огляду на зазначене, недотримання контролюючим органом принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних та не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної призвело до правової невизначеності позивача, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати дані податкові накладні, суд зазначає наступне.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Положенням п.п. 19, 20 Порядку №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження відповідного рішення суду).
У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).
Отже, чинним законодавством повноваження щодо реєстрації ПН після зупинення наразі покладені на Державну податкову службу.
Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).
Враховуючи висновки суду про протиправність рішення податкового органу, для відновлення порушених прав платника податків, суд вважає обґрунтованими вимоги позовну в частині зобов'язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідатиме основним принципам здійснення судочинства.
За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При вирішенні справи судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
В порядку розподілу судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 6306,00 грн., документально підтверджені судові витрати з його сплати за наслідками розгляду даної справи підлягають стягненню на користь позивача з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛСО ІНГУЛЕЦЬ УКРАЇНА» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити;
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- від 29.07.2020 № 1779976/36729451 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 05.07.2020;
- від 29.07.2020 № 1779978/36729451 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 06.07.2020;
- від 29.07.2020 № 1779977/36729451 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 07.07.2020.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні ТОВ «АЛСО ІНГУЛЕЦЬ УКРАЇНА»:
- від 05.07.2020 р. №9 датою її фактичного подання - 17.07.2020 р.
- від 06.07.2020 р. №10 датою її фактичного подання - 17.07.2020 р.
- від 07.07.2020 р. №11 датою її фактичного подання - 17.07.2020 р.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛСО ІНГУЛЕЦЬ УКРАЇНА» код ЄДРПОУ 36729451 документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 6306,00 грн. солідарно:
за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в сумі 3153,00 грн.
за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в сумі 3153,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С. Віхрова