28 жовтня 2020 року Справа № 160/11480/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2020 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови йому у зарахуванні до пільгового стажу період його роботи у ВАТ «Придніпровське управління будівництва» (раніше: управління будівництва виробничого об'єднання «Придніпровський хімічний завод») з 20.09.1991 року по 10.09.1997 року на посаді електрозварника ручного зварювання;
- скасувати рішення Комісії при Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області №3 від 25.06.2020 року щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.26, 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувати до пільгового стажу по Списку №1 і № 2 період його роботи з 20.09.1991 року по 10.09.1997 року на ВАТ «Придніпровське управління будівництва» (раніше: управління будівництва виробничого об'єднання «Придніпровський хімічний завод») на посаді електрозварника ручного зварювання;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з моменту звернення та провести виплату невиплачених сум пенсії починаючи з 04.06.2020 р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач своїм рішенням від 15.06.2020 р. № 0400-0305-8/43379, повідомив, що в період його роботи діяли Списки №1 і №2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 р., постановою КМУ № 461 від 24.06.2016 р. Зауважено, що неможливо призначити пенсію за віком по Списку № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як у позивача відсутній необхідний пільговий стаж. Крім того, Комісією при Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області розглянуто його заяву та прийнято рішення №3 від 25.06.2020 р., яким зазначено, що для підтвердження періоду роботи з 20.09.1991 р. по 10.09.1997 р., для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 немає підстав. Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, винесено протиправно, підлягає скасуванню, а тому він був змушений звернутися до суду з даним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог ухвали суду 20.10.2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач 04.06.2020 р. звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте, враховуючи той факт, що позивач, звернувся до органу Пенсійного фонду України (04.06.2020 р.) у віці 50 років 02 місяці, необхідний пільговий стаж для визначення права щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 складає 10 років, для визначення права по Списку №2 - 12 років 06 місяців та необхідний вік 55 років. Позивач, 04.06.2020 р. надав до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області довідку архівного відділу Кам'янської міської ради від 17.03.2020 р. № Б-419/03-09 про роботу у спірний період: 20 вересня 1991 року - переведений електрозварником ручного зварювання - наказ від 20.09.1991 р. № 145-лс; 10 вересня 1997 року - звільнений за власним бажанням - наказ від 23.09.1997 р. № 112-ос. Відомості про атестацію робочого місця у вказаній довідці відсутні. Інших документів про проведенням підприємством атестації до відповідача позивачем не надавались. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Керуючись приписами ст.263 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.06.2020 р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Своїм рішенням від 15.06.2020 р. № 400-0305-8/43379 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до статті 114 Розділу XIV-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. через відсутність необхідного пільгового стажу по Списку № 1 для визначення права щодо призначення пільгової пенсії.
Так, період роботи позивача з 20.09.1991 р. по 10.09.1997 р. згідно з довідкою архівного відділу Кам'янської міської ради від 17.03.2020 р. № Б-419/03-09 не зараховано до пільгового стажу по Списку № 2 через відсутність атестації робочого місця на посаді "електрозварювальний ручного зварювання УЕС".
Рішенням Комісії при Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області №3 від 25.06.2020 р., зазначено, що для підтвердження періоду роботи з 20.09.1991 р. по 10.09.1997 р., для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 немає підстав, та зазначено наступне: «Згідно трудової книжки ОСОБА_1 працював в управлінні будівництва Придніпровського хімічного заводу, який перейменовано у ВАТ «Придніпровське управління будівництва»: з 20.09.1991 р. по 10.09.1997р. - електрозварником ручного зварювання. Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. За таких обставин комісією прийнято рішення, що для підтвердження періоду роботи з 20.09.1991 р. по 10.09.1997 р., для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 немає підстав.»
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.
Таким чином, право звернення позивача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, при наявності стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, залежить від 3-х умов; 1) досягнення віку, встановленого абз.1 п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058-IV; 2) наявність стажу робити з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці не менше половини такого стажу, тобто не менше 5 років; 3) наявність страхового стажу не менше 21 року 6 місяців (абз.17 п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058-IV).
Як зазначено вище, в своєму рішенні №3 від 25.06.2020 р. відповідач зазначив, що для підтвердження періоду роботи з 20.09.1991 р. по 10.09.1997 р. для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1, немає підстав. У зв'язку із тим, що позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України (04.06.2020 р.) у віці 50 років 02 місяці, необхідний пільговий стаж для визначення права щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 складає 10 років, для визначення права по Списку №2 - 12 років 06 місяців та необхідний вік 55 років.
За правилами ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Відповідно до п.1 «Підземні роботи» Розділу 1 Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, до працівників які виконують роботи з особо шкідливими умовами праці відносяться всі робітники, інженерно-технічні працівники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних (здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку і т.д.).
Згідно з п.«а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (в редакції від 09.12.2012 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
В силу ч.2 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (в редакції від 09.12.2012 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), особливості пенсійного забезпечення працівників, при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (в редакції від 09.12.2012 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Тобто, умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є наявність не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці передбаченого ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як видно з матеріалів справи, позивач, відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , 20.09.1991 р. переведений електрозварником ручного зварювання в управління будівництва Придніпровського хімічного заводу, який перейменований у ВАТ «Придніпровське управління будівництва», а саме:
- наказом від 20 вересня 1991 року №145-лс переведений електрозварником ручного зварювання 4 розряду УЕС з 20 вересня 1991 року;
- наказом від 28 жовтня 1993 року №137-к присвоєний 5 розряд електрозварника ручного зварювання УСР з 26 жовтня 1993 року;
- наказом від 11 серпня 1997 року №147 переведений електрозварником 5 розряду МБД з 01 серпня 1997 року;
- наказом від 23 вересня 1997 року №112-ос по Управлінню будівництва виробничого об'єднання «Придніпровський хімічний завод» ОСОБА_1 звільнений 10 вересня 1997 року за власним бажанням, ст.38 КЗпП України.
Так, в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пільгових умовах, а саме: не зазначено про те, що заявник працював з особливо шкідливих і особливо важких умовах праці повний робочий день.
Згідно з записами в трудовій книжці та архівних довідок, що надавались відповідачу в період роботи в управлінні будівництва Придніпровського хімічного заводу, який перейменований у ВАТ «Придніпровське управління будівництва» для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, підтверджується, що в період з 20.09.1991 р. по 10.09.1997 р. він працював повний робочий день, виконуючи роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці в наступні періоди:
- з 20.09.1991 р. по 31.12.1991 р. за професією «електрозварником ручного зварювання 4 розряду УЕС», що передбачена в розділі XXXII «загальні професії» код КП Списку № 2, затвердженому Радою Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року;
- з 01.01.1992 р. по 11.03.1994 р. - за професією «електрозварником ручного зварювання 5 розряду УСР», що передбачена в розділі XXXII «загальні професії» 23200000-19906 електрозварник ручного зварювання код КП Списку № 2, затвердженому Радою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 року;
- з 11.03.1994 р. по 10.09.1997 р. - за професією «електрозварником ручного зварювання 5 розряду МБД», що передбачена в розділі XXXII «загальні професії» 23200000-19906 електрозварник ручного зварювання код КП Списку № 2, затвердженому Радою Кабінету Міністрів СРСР № 162 від 11.03.1994 року.
За таких обставин, твердження відповідача про не підтвердження наявності пільгового стажу ОСОБА_1 на посадах, що дають право на призначення пенсії на підставі п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є безпідставними.
Частиною 2 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
З огляду на те, що підприємство несе відповідальність за видачу недостовірних документів, підстав для не зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 20.09.1991 р. по 10.09.1997 р. немає. В свою чергу, відповідачем доказів безпідставності видачі позивачу хоча б однієї з цих довідок не надано.
Враховуючи викладене суд, дійшов висновку, що слід зобов'язати відповідача відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.26, 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувати до пільгового стажу по Списку № 1 та 2 період роботи позивача з 20.09.1991 року по 10.09.1997 року на ВАТ «Придніпровське управління будівництва» (раніше: управління будівництва виробничого об'єднання «Придніпровський хімічний завод») на посаді електрозварника ручного зварювання.
Відповідно до п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11. 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (надалі - Порядок), днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк.
Таким чином, рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №3 від 25.06.2020 року винесено не на підставі та не у спосіб, передбачений чинним законодавством, а отже підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до пільгового стажу період його роботи у ВАТ «Придніпровське управління будівництва» (раніше: управління будівництва виробничого об'єднання «Придніпровський хімічний завод») з 20.09.1991 року по 10.09.1997 року на посаді електрозварника ручного зварювання.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Але, суд вважає необґрунтованою позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з моменту звернення та провести виплату невиплачених сум пенсії починаючи з 04.06.2020 р., оскільки згідно з вимогами ст.58 Закону №1058 Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Враховуючи викладене, суд вважає лише за можливе зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах роботи, відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування висновків суду. У задоволенні решти позову - відмовити.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково, з викладених вище підстав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково, слід повернути позивачу частину судових витрат по справі в розмірі 420,40 грн. (840,80 грн. : 2).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 263 КАС України, суд, -
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу період його роботи у ВАТ «Придніпровське управління будівництва» (раніше: управління будівництва виробничого об'єднання «Придніпровський хімічний завод») з 20.09.1991 року по 10.09.1997 року на посаді електрозварника ручного зварювання.
Скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №3 від 25.06.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.26, 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувати до пільгового стажу по Списку № 1 та 2 період роботи ОСОБА_1 з 20.09.1991 року по 10.09.1997 року на ВАТ «Придніпровське управління будівництва» (раніше: управління будівництва виробничого об'єднання «Придніпровський хімічний завод») на посаді електрозварника ручного зварювання.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах роботи, відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування висновків суду.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 420,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Кучма