07 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/2491/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020 (головуючий суддя Коваль Л.А., судді Мороз В.Ф., Чередко А.Є.) та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2019 (головуючий суддя Суховаров А.В., судді Первушин Ю.Ю., Мельниченко І.Ф.) про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 904/2491/18
за позовом Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Верхньодніпровської районної державної адміністрації та Дніпропетровської обласної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1 092 322,74 грн,
22.10.2020 Перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури через Центральний апеляційний господарський суд подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2019 у справі № 904/2491/18.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, cуд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Оскаржувана постанова Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020, яка ухвалена за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2019 у справі № 904/2491/18 про залишення позовної заяви без розгляду (п. 14 ч. 1 ст. 255 ГПК України ), належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу (п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України).
Визначена скаржником у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження судового рішення, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) належить до переліку судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не зазначено відповідної підстави при касаційному оскарженні судового рішення, зазначеного у пункті 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку із посиланням на частину 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Підсумовуючи вище викладене, cуд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції:
1) касаційну скаргу в новій редакції з урахуванням вищенаведених недоліків;
2) докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції з додатками іншим учасникам справи;
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2019 у справі № 904/2491/18 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.
3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.
4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Суховий В.Г.