07 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 918/158/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Рівненської міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 (головуючий суддя Миханюк М.В., судді Саврій В.А., Коломис В.В.) та рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2020 (суддя Войтюк О.В.) у справі № 918/158/20
за позовом Рівненської міської ради
до 1) Комунального підприємства "Реєстраційний центр "Полісся" Кузьмівської сільської ради Сарненського району Рівненської області, 2) Виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, 3) Виконавчого комітету Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області, 4) Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація", 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Системи"
про визнання протиправними та скасування рішень, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,
09.11.2020 Рівненська міська рада надіслала безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 та рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2020 у справі № 918/158/20.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, cуд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у даній справі скаржник зазначає пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, обґрунтовуючи вказану підставу, скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права та без урахування висновків Верховного Суду у постановах від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19 (пункт 45 постанови), від 08.07.2020 у справі № 914/850/17 (пункт 4.8. постанови) та від 26.08.2020 у справі № 909/520/19, проте в порушення приписів пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, не зазначає про застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах зроблено висновки у цих постановах, що не були враховані в оскаржуваних судових рішеннях, а також в чому саме полягає її порушення або неправильне застосування судами попередніх інстанцій, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.
Крім того, посилаючись на постанову Верховного Суду від 26.08.2020 у справі № 909/520/19 скаржник не зазначає правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що не були враховані в оскаржуваних судових рішеннях, що також не є належним виконанням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу.
Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та усунути вищенаведені недоліки касаційної скарги у спосіб, визначений судом, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції.
При цьому, касаційну скаргу в новій редакції слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам справи.
Підсумовуючи вище викладене, cуд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції:
1) касаційну скаргу в новій редакції з урахуванням вищенаведених недоліків;
2) докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції з додатками іншим учасникам справи;
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Рівненської міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 та рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2020 у справі № 918/158/20 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.
3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.
4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Суховий В.Г.