ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
04 грудня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/914/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Горбунової Катерини Миколаївни, с. Подльох, Харківський район, Харківська область,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРИ АГРО", смт. Комишани, м. Херсон,
про стягнення 40000,00грн
Позиція та докази позивача
Правовими підставами позову Фізичної особи-підприємця Горбунової Катерини Миколаївни (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРИ АГРО" (відповідач) про стягнення 40000,00грн заборгованості за організацію перевезень вантажів вказано ст.ст.526, 530, 909, 929 Цивільного та ст.193 Господарського кодексів України, а в якості обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги зазначено про невиконанням відповідачем зобов'язань перед позивачем за укладеним між ними договором № 25 від 19.02.2020 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні, в частині здійснення оплати передбачених даним договором послуг позивача.
На підтвердження вказаних у позовній заяві обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, у позовній заяві зазначено та подано разом з нею: 1) договір від 19.02.2020 № 25 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні; 2) заявки від 19.02.2020 та 07.05.2020 на перевезення до цього договору; 3) міжнародні товарно-транспортні накладні від 21.02.2020 № 0089331, 12.05.2020 № 0089360; 4) експрес-накладні ТОВ "Нова пошта" від 04.03.2020 № 59000492450503, 03.06.2020 №59000519837090; витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції позивача (а.с.9-24).
Позиція та докази відповідача
Судом вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про заявлений до нього позов та судовий розгляд цього позову: ухвалу суду від 15.09.2020 про відкриття провадження у справі надіслано рекомендованим листом, з повідомленням, за вказаною у позовній заяві та її матеріалах адресою відповідача, яка співпадає з зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно вчиненого судом стосовно відповідача витягу з цього реєстру позивачем (а.с.35). Проте, 24.09.2020 листа з вказаною ухвалою повернуто підприємством поштового зв'язку до суду без вручення відповідачу, з причини "адресат відсутній за вказаною адресою".
За таких обставин відповідача слідує вважати належним чином повідомленим судом про вказаний заявлений до відповідача позов та судовий розгляд цього позову.
Відповідач не проявив свого відношення до заявленого до нього позову: заяв по суті справи та клопотань процесуального характеру не подав.
Процесуальні дії та рішення суду
Ухвалою суду від 15.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення та виклику учасників справи, та встановлено відповідачу строк 05.10.2020 для надання відзиву на позов. Ані у вказаний строк, ані дотепер відповідач не подав суду та позивачу відзиву на позов, про причини ненадання відзиву не повідомив та не подав до суду клопотань про продовження строку надання відзиву, а також інших заяв та клопотань по справі.
Позивачем дотримано вимоги ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України щодо подання доказів разом з поданням позовної заяви, а тому письмові докази, які подано разом з позовною заявою прийнято судом до розгляду.
Розгляд справи у відповідності до ч.9 ст.165 цього ж Кодексу здійснено за наявними матеріалами справи, а також у розумні строки, у відповідності до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини), з урахуванням періодів планової відпустки та тимчасової непрацездатності судді.
Обставини, які встановлено судом
На виконання умов укладеного 19.02.2020 між Фізичною особою-підприємцем Горбуновою Катериною Миколаївною (надалі - позивач), як експедитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРИ АГРО" (надалі - відповідач), як замовником, договору № 25 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні, згідно з заявками від 19.02.2020 та від 07.05.2020 відповідача на перевезення вантажів до цього договору, позивачем за плату, у загальному розмірі 40000,00грн, було організовано міжнародне перевезення вантажів за маршрутом м.Полтава (Україна) - м.Ростов на Дону, станиця Кіровська Кагальницького району Ростовської області (Росія), з залученням для виконання цих перевезень автоперевізника Фізичної особи-підприємця Кошового Михайла Васильовича з м.Луганськ та розвантаженням вантажів, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними від 21.02.2020 №0089331 та від 12.05.2020 № 0089360.
За п.4.3. договору порядок і термін оплати обумовлюються у заявках на перевезення.
Згідно з п.4.5. договору оплата послуг експедитора проводиться замовником на розрахунковий рахунок експедитора на підставі наступних документів: рахунку-фактури, акту виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортної накладної, податкової накладної, якщо експедитор є платником податку на додану вартість.
Згідно з п.13 заявок на перевезення до даного договору плата за виконання кожної з заявок становить 20000,00грн, а за п.15 цих заявок оплата проводиться безготівково, протягом 1 (одного) -3 (трьох) днів на підставі (по отриманні) оригіналів документів.
Журнал позивача про реєстрацію вихідної кореспонденції, що надсилається позивачем листами без опису містить, зокрема, записи:
- від 04.03.2020 про надсилання відповідачу, ТОВ "ФРИ АГРО" рахунку, двох актів, договору, двох заявок, а також товарно-транспортної накладної, з підписом відповідальної особи, що засвідчує надсилання листа;
- від 03.06.2020 про надсилання відповідачу, ТОВ "ФРИ АГРО", рахунку, двох актів, двох заявок, а також товарно-транспортної накладної, з підписом відповідальної особи, що засвідчує надсилання листа.
Зазначені документи для ТОВ "ФРИ АГРО", як-то стверджується у позовній заяві, було надіслано на адресу та ім'я Кряжева І.Ю., який є одноосібним засновником та керівником відповідача, кур'єрською службою ТОВ "Нова пошта" (згідно з експрес-накладними від 04.03.2020 № 59000492450503 та 03.06.2020 № 59000519837090).
Проте, дотепер відповідач не здійснив оплати вказаних послуг позивача загальною вартістю 40000,00грн, ані повністю, ані частково.
Правові норми, що підлягають застосуванн
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а за ч.1 ст.203 цього ж Кодексу господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу, який укладається у письмовій формі, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
За ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату та за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спору
Наявність укладеного між сторонами справи договору № 25 від 19.02.2020 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні свідчить на користь виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, в силу яких, як-то встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зміст та умови вказаного договору № 25 від 19.02.2020 аналіз правовідносин за цим договором свідчать про те, що за своєю юридичною природою цей договір є договором міжнародного перевезення вантажів, з елементами договору транспортного експедирування. Позивач належним чином виконав встановлений для нього законом (ст.ст.909, 929 Цивільного кодексу України) та умовами договору (а саме, п.1.1. вказаного договору № 25 від 19.02.2020 про надання транспортно-експедиційних послуг...), як для експедитора щодо організації від свого імені та за рахунок відповідача виконання транспортно-експедиторських послуг за заявками відповідача.
Зокрема, товарно-транспортні накладні від 21.02.2020 № 0089331 та від 12.05.2020 № 0089360 підписано з боку вантажоодержувача без будь-яких зауважень та застережень щодо надання транспортних послуг (стану вантажу або ін.) до перевізника або експедитора. Так само, у справі відсутні докази наявності у відповідача, що виступав вантажовідправником (замовником перевезень), будь-яких зауважень та застережень щодо надання транспортних послуг (стану вантажу або ін.) до перевізника або експедитора. Оплата відповідачем вказаних послуг позивача, згідно домовленостей між ними за п.4.5. зазначених договору та п.13, п.15 заявок на перевезення до цього договору, здійснюється відповідачем протягом 1 (одного) - 3 (трьох) днів на підставі (по отриманні) оригіналів документів за їхнім переліком у п.4.5. договору № 25 від 19.02.2020.
Поряд з цим, суд констатує про те, що згідно з ч.1, ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, при цьому, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених особою вимог та на підставі поданих учасниками справи доказів.
За ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, докази подаються сторонами. Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (за ч.1 цієї статті), питання про достатність доказів суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (за ч.2 цієї статті).
Відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Позивач не надав суду ані копій, ані будь-яких примірників актів виконаних робіт та рахунків складання яких позивачем після факту надання послуг передбачено договором (п.4.1., п.4.5.) та які згідно з записами у Журналі про реєстрацію вихідної кореспонденції позивача (листів без опису), були надіслані відповідачу 04.03.2020 та 03.06.2020. Про причини ненадання до суду зазначених актів та рахунків позивач не повідомив.
З наданих позивачем до суду експрес-накладних ТОВ "Нова пошта" від 04.03.2020 №59000492450503 та 03.06.2020 № 59000519837090 неможливо встановити які саме документи надсилалися керівникові відповідача Кряжеву І.Ю. При цьому, позивач на власний розсуд вирішив надсилати вказаному адресату відправлення без опису вкладення.
Доказів отримання цих листів вказаним адресатом суду не надано.
Поряд з цим, згідно з наданими позивачем до суду експрес-накладними ТОВ "Нова пошта" від 04.03.2020 № 59000492450503 та 03.06.2020 № 59000519837090 відправником поштових відправлень та платником за доставку цих відправлень керівникові відповідача Кряжеву І.Ю. вказано не позивача, а іншого суб'єкта господарювання - Приватне підприємство "Данкір". Про причини цього у позовній заяві не вказано.
За сукупності вказаних обставин, які встановлено судом на підставі доказів позивача, суд дійшов висновку про те, що наявними у справі доказами не підтверджений факт надсилання позивачем відповідачеві оригіналів документів за їхнім переліком згідно з п.4.5. договору № 25 від 19.02.2020 про надання транспортно-експедиційних послуг... та отримання відповідачем (чи-то його засновником, керівником) цих документів, після отримання яких у відповідача виникає обов'язок по оплаті послуг, які надано позивачем відповідачеві на підставі даного договору, за заявками відповідача від 19.02.2020 та 07.05.2020 на перевезення. Відповідно, у справі відсутні докази виникнення у позивача права вимоги до відповідача щодо оплати 40000,00грн вартості вказаних послуг позивача.
Висновки суду
З урахуванням вказаних встановлених судом обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 40000,00грн за послуги позивача з організації перевезень задоволенню не підлягають. У задоволенні позову має бути відмовлено повністю.
Розподіл судових витрат
Судовими витратами у справі є витрати позивача на сплату судового збору за платіжним дорученням від 07.09.2020 № 2477 у сумі 2102грн та на оплату правової допомоги за квитанцією № 01-09 від 03.09.2020 у сумі 5400грн, які у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, а саме "у спорах, що виникають при виконанні договорів... судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог" та ч.4 ст.129 ГПК України, а саме "інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови у позові, на позивача", покладаються на позивача, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд,
1. Відмовити в задоволенні позову.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 04.12.2020.
Суддя К.В. Соловйов