ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.12.2020Справа № 910/8124/20
За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Українська страхова група"
до Приватного акціонерного товариства "Трансфорвардінг Лімітед АГ"
про стягнення 19 653,45 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Холодна Н.С.
Представники сторін: без виклику.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 19 653,45 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі генерального договору добровільного страхування вантажів №40-2201-00009 від 31.05.2018 внаслідок настання страхової події - пошкодження вантажу, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" виплачено Приватному підприємству "ПВКФ "Євротранс-Н" (страхувальник) страхове відшкодування у сумі 19 653,45 грн., а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. За твердженням позивача, пошкодження застрахованого вантажу сталося внаслідок затікання води в бічний люк залізничного вагону № 29769593, орендованого страхувальником у відповідача для перевезення відповідного вантажу, через наявність прихованих дефектів, про які орендаря не повідомлено, а тому з посиланням на положення ч. 2 ст. 780 Цивільного кодексу України позивач вказує, що обов'язок з відшкодування шкоди покладається саме на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/8124/20 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
01.07.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що відповідач передав Приватному підприємству "ПВКФ "Євротранс-Н" залізничний вагон № 29769593 у технічно і комерційно справному стані, сертифікований та в період знаходження в орендному користуванні відремонтований сертифікованим ПАТ "Укрзалізниця" вагоноремонтним депо. Як зазначає відповідач, твердження позивача про те, що відповідач передав в орендне користування залізничний вагон з прихованими недоліками не підтверджується жодним доказом.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд
31.05.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) та Приватним підприємством "ПВКФ "Євротранс-Н" (страхувальник) укладено генеральний договір добровільного страхування вантажів №40-2201-00009, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням заявленими на страхування вантажами (надалі - Договір страхування).
За змістом страхового сертифіката № 18 до генерального договору добровільного страхування вантажів №40-2201-00009 від 31.05.2018, застрахованим вантажем за Договором страхування є вантаж PAPIR NHM 48052400 картон облицювальний, тест-ланер (регенерований картон для полских шарів гофрированого картону); товаросупроводжувальні документи Invoice HU113611 від 03.07.2018; вага брутто 48268 кг; вантажовідправник Hamburger Containerboar GmbH; вантажоодержувач ТОВ "Дунапак Таврія".
За Договором застраховані збитки та втрати внаслідок пошкодження або повної загибелі (втрата) всього вантажу або його частини під час перевезення вантажу внаслідок будь-яких подій.
Як зазначає позивач, 23.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" та Hamburger Containerboar GmbH укладено контракт № 2306/2015, згідно умов якого ТОВ "Дупанак Таврія" отримує від постачальника на умовах FCA товар - папір. З метою доставки товару за договором № 2306/2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" (замовник) та Приватне підприємство "ПВКФ "Євротранс-Н" (експедитор) уклали договір транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого Приватне підприємство "ПВКФ "Євротранс-Н" зобов'язалося організувати перевезення вантажу, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія".
01.01.2017 Приватне підприємство "ПВКФ "Євротранс-Н" для організації перевезення вантажу уклало з Приватним акціонерним товариством "Трансфорвардінг лімітед АГ" договір оренди вагонів № 01/02-2017, на виконання умов якого відповідачем надано для перевезення вагон № 29769593.
З матеріалів справи вбачається, що згідно міжнародної залізничної накладної (відправлення № 09737-0), в пункті навантаження у вагон № 29769593 був завантажений товар - "картон облицовочний, тест-лайнер (регенерированный картон для плоских слоев гофрированного картона) з массой 1 м2 150 г или менее".
Проте, в місці розвантаження вагону № 29769593 вантажоодержувачем було виявлено пошкодження частини вантажу вартістю 24 653,45 грн, про що було складено акт-рекламацію № 139 від 08.07.2018.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Статтею 990 Цивільного кодексу України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
На підставі страхового акту № ДКЦВ-16179 від 10.10.2018, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором страхування, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок пошкодження вантажу шляхом перерахування коштів у сумі 19 653,45 грн. на рахунок страхувальника (Приватного підприємства "ПВКФ "Євротранс-Н"), що підтверджується платіжним дорученням № 21431 від 10.10.2018.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За твердженням Позивача, до позивача перейшло в межах суми 19 653,45 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За змістом ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що пошкодження застрахованого вантажу сталося внаслідок затікання води в бічний люк залізничного вагону № 29769593, орендованого страхувальником у відповідача для перевезення відповідного вантажу, через наявність прихованих дефектів, про які орендаря не повідомлено, а тому з посиланням на положення ч. 2 ст. 780 Цивільного кодексу України позивач вказує, що обов'язок з відшкодування шкоди покладається саме на відповідача.
Матеріалами справи підтверджується, що 01.01.2017 між Приватним акціонерним товариством "Трансфорвардінг лімітед АГ" (орендодавець) та Приватним підприємством "ПВКФ "Євротранс-Н" (орендар) було укладено договір оренди вагонів №01/02-2017 (надалі - Договір оренди).
Відповідно до п. 1.1 Договору оренди за цим договором орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) залізничні криті вагони (надалі - вагони), які є власністю орендодавця, для перевезень вантажів відповідно до Інструкції по експлуатації заводу-виготовлювача вагонів.
Згідно з актом прийому-передачі до Договору оренди вагонів № 01/02-2017 від 25.02.2017 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду порожній залізничний критий вагон в кількості 1 одиниця, а саме: номер вагону 29769593, модель вагону 11-7038. У даному акті зазначено, що вагон знаходиться в технічному і комерційно справному стані.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 767 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.
Частиною 2 ст. 780 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана у зв'язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.
Отже, закон допускає покладення на наймодавця відповідальності за шкоду, завдану у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм, за наявності таких умов:
- завдання шкоди відбулося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі (спеціальні правила експлуатації, особливості техніки безпеки, недоліки речі тощо);
- про такі особливості та недоліки речі знав наймодавець, але він не попередив про це наймача;
- про такі особливості та недоліки речі наймач не знав та не міг знати (тобто ці особливості та недоліки не є явними, тобто такими, які наймач може виявити самостійно).
За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З наданих відповідачем документів вбачається, що залізничний критий вагон моделі 11-7038, № 29769593, відповідно до даних технічного паспорту вагона, було збудовано 29.05.2015, завод виробник: ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод". На даний вагон заводом виробником було видано сертифікат якості № 1 від 05.01.2016, в якому визначено, що критий вагон випробуваний та відповідає всім вимогам НТД, креслення 7038.00.000.
Відповідно до Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.02.2015 № 17 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 168/26613, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць (пункт 3.4. Правил). В п. 4.3. Правил визначено, що планові види ремонту (деповський і капітальний) власних вантажних вагонів проводиться на вагоноремонтних підприємствах, атестованих на здійснення зазначеної діяльності. На проведення планових ремонтів власники вагонів укладають з вагоноремонтними підприємствами договір.
29.04.2018 Виробничий підрозділ "Ремонтне вагонне депо ім. Т.Шевченка" Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" виконала деповський ремонт вагону № 29769593, що підтверджується повідомленням № 2724 та дефектною відомістю на деповський ремонт вантажного вагона.
Тобто, настання страхового випадку сталося після проведення деповського ремонту вагона № 29769593.
Отже, з матеріалів справи слідує, що відповідач передав Приватному підприємству "ПВКФ "Євротранс-Н" залізничний вагон № 29769593, який було сертифіковано та в період знаходження в орендному користуванні відремонтовано вагоноремонтним депо.
В свою чергу, позивачем належними та допустимим доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено як факту передачі відповідачем у користування позивачу залізничного вагону № 29769593 із недоліками речі (як підстави для покладення на наймодавця відповідальності за шкоду, що завдана у зв'язку з користуванням річчю, в порядку ч. 2 ст. 780 Цивільного кодексу України), так і власне того факту, що пошкодження вантажу мало місце саме у зв'язку із недоліками відповідного залізничного вагону.
У позовній заяві позивач стверджує, що пошкодження вантажу сталося в результаті затікання води через бічний люк вагону № 29769593. Проте, жодних документів, складених компетентними особами (таких, як висновку експерта, акту виявлення недоліків або несправностей (пошкодження) вагону тощо), на підтвердження наявності недоліків або пошкоджень відповідного залізничного вагону (як на момент передачі в оренду, так і на момент настання страхового випадку), позивач суду не надав. З наявних у справі документів не вбачається за можливе встановити, що затікання води через бічний люк та пошкодження товару мало місце саме внаслідок наявності недоліків (особливостей) залізничного вагону, а не, наприклад, порушенням правил експлуатації такого майна.
Доданий Позивачем до позовної заяви Страховий Акт №ДКЦВ-16179 від 10.10.2018, складений його працівниками і в якому зазначено, що в процесі руху вагону трапилось затікання води в його бічний люк, в наслідок чого було пошкоджено вантаж не є актом виявлення недоліків або несправностей (пошкодження) вагону, оскільки не було встановлено і не складено акт про технічний стан вагона, що був переданий в орендне користування, як це передбачено частиною другою ст.129 Статуту залізниць України. Тому неможливо встановити вину відповідача (орендодавця), що він передав несправний вагон або вагон з прихованими недоліками, і що в свою чергу призвело до пошкодження вантажу.
За таких обставин, оскільки позивачем не доведено факту передачі відповідачем (як орендодавцем) залізничного вагону № 29769593 із недоліками або особливостями такого майна, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, підстави для покладення на Приватне акціонерне товариство "Трансфорвардінг лімітед АГ" обов'язку з відшкодування шкоди, завданої у зв'язку з пошкодженням вантажу, що сталося 14.08.2018, відсутні.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав, впливу не мають.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Трансфорвардінг Лімітед АГ" про стягнення 19 653,45 грн. - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 04.12.2020
Суддя І.І. Борисенко