ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.11.2020Справа № 910/7994/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (14021, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Любецька, буд. 68; ідентифікаційний код 39576385)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єгаз" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 32/2; ідентифікаційний код 38863790)
про визнання додаткової угоди укладеною
Представники сторін:
від позивача: Майборода А.Л.
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єгаз", в якому позивач просить суд визнати додаткову угоду купівлі-продажу № 12А167-1138-19 від 01.10.2019 укладеною.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 08.07.2020.
07.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 05.08.2020.
13.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
05.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про долучення додаткових документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.09.2020.
У судовому засіданні оголошено перерву з 16.09.2020 до 16.10.2020.
Судове засідання призначене на 16.10.2020 не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суму міста Києва від 29.10.2020 справу призначено до розгляду на 25.11.2020.
У судовому засіданні 25.11.2020 представник позивача надав пояснення по суті позову, підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 25.11.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
01.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РГК Трейдінг" (перейменовано на - Товариство з обмеженою відповідальністю "Єгаз" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 12А167-1138-19, за умовами якого, продавець зобов'язується передати покупцеві у 2019 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
За умовами п. 1.2. договору природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).
Відповідно до п. 3.2. договору передача газу за цим договором здійснюється шляхом надання оператору ГТС сторонами торгових сповіщень (в розумінні Кодексу ГТС) на відчуження/набуття природного газу, в якому зокрема зазначаються обсяги природного газу, визначені покупцем (заявка покупця) згідно з пунктом 2.1. цього договору.
У разі відхилення оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від продавця причинам (в тому числі, якщо зазначені в торговому сповіщенні покупця обсяги відрізняються від обсягів, визначених в пункті 2.1. цього договору), продавець не несе відповідальність за невиконання умов цього договору в частині передачі природного газу.
Приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі.
Згідно п. 5.1. сторонами погоджено, що ціна за 1 метр кубічний газу становить 4,2727604 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Всього до сплати за 1 метр кубічний газу разом з податком на додану вартість - 5,1273125 грн.
Додатковою угодою № 1 від 18.11.2019 до договору № 12А167-1138-19 сторони вирішили доповнити п. 5.1. розділу 5 "Ціна природного газу" договору підпунктом 5.1.1. у наступній редакції:
"5.1.1. Ціна за 1 метр кубічний природного газу з 01.11.2019 по 30.11.2019 (включно) - 4,899000 грн, крім того ПДВ - 20%. Усього разом з ПДВ вартість - 5,878800 грн".
Додатковою угодою № 2 від 11.12.2019 до договору № 12А167-1138-19 сторони вирішили доповнити п. 5.1. розділу 5 "Ціна природного газу" договору підпунктами 5.1.2. та 5.1.3. у наступній редакції:
"5.1.2. Ціна за 1 метр кубічний природного газу з 01.12.2019 по 31.12.2019 (включно) - 4,2766958 грн, крім того ПДВ - 20%. Усього разом з ПДВ вартість - 5,13203496 грн"
"5.1.3. Ціна за 1 метр кубічний природного газу з 01.01.2020 по 31.02.2020 (включно) - 5,50 грн, крім того ПДВ - 20%. Усього разом з ПДВ вартість - 6,60 грн".
Додатковою угодою № 4 від 07.02.2020 до договору № 12А167-1138-19 сторони вирішили доповнити п. 5.1. розділу 5 "Ціна природного газу" договору підпунктами 5.1.4. у наступній редакції:
"5.1.4. Базова (планова) ціна за 1 куб.м природного газу з 01.02.2020 по 29.02.2020 (включно) - 3,91 грн, крім того ПДВ - 20%. Усього разом з ПДВ вартість - 4,69 грн, яка розраховується за формулою визначеною у вказаній додатковій угоді".
Додатковою угодою № 6 від 25.02.2020 до договору № 12А167-1138-19 сторони вирішили доповнити п. 5.1. розділу 5 "Ціна природного газу" договору підпунктами 5.1.5. у наступній редакції:
"5.1.5. Фактична (остаточна) ціна за 1 куб.м природного газу з 01.02.2020 по 29.02.2020 (включно) - 3,93967 грн, крім того ПДВ - 20%. Усього разом з ПДВ вартість - 4,72760 грн".
Додатковою угодою № 8 від 06.03.2020 до договору № 12А167-1138-19 сторони вирішили доповнити п. 5.1. розділу 5 "Ціна природного газу" договору підпунктами 5.1.6. у наступній редакції:
"5.1.6. Базова (планова) ціна за 1 куб.м природного газу з 01.03.2020 по 31.03.2020 (включно) - 3,96667 грн, крім того ПДВ - 20%. Усього разом з ПДВ вартість - 4,76 грн, яка розраховується за формулою визначеною у вказаній додатковій угоді".
Додатковою угодою № 9 від 24.03.2020 до договору № 12А167-1138-19 сторони вирішили доповнити п. 5.1. розділу 5 "Ціна природного газу" договору підпунктами 5.1.7. у наступній редакції:
"5.1.7. Фактична (остаточна) ціна за 1 куб.м природного газу з 01.03.2020 по 31.03.2020 (включно) - 3,383584 грн, крім того ПДВ - 20%. Усього разом з ПДВ вартість - 4,060301 грн".
Згідно п. 11.1. (в редакції додаткової угоди № 10 від 01.04.2020) цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками стороні та скріплення їх підписів печатками (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.10.2019, і діє в частині продажу природного газу до 31.12.2021 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".
Постановою Кабінету Міністрів України № 17 від 24.01.2020 "Про внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" в частині визначення ціни продажу/постачання НАК "Нафтогаз України" природного газу з 01.01.2020 відповідно до пунктів 7, 8 і 11 Положення.
Так, позивач зазначає, що ціна продажу Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" природного газу для потреб побутових споживачів та релігійних організацій у січні 2020 року, відповідно до постанови КМУ від 19.10.2018 № 867, повинна становити разом з податком на додану вартість - 5,58 грн. за 1 куб м.
Як про це зазначає позивач, листом від 05.02.2020 за вих. № 14704-Сл-2504-0220 Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" звернулося до відповідача з пропозицією розглянути та підписати додаткову угоду № 3 від 31.01.2020 до договору купівлі-продажу природного газу № 12А167-1138-19 від 01.10.2019.
Втім, листом датованим 07.02.2020 за вих. № 167-01-132-10-0220 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для зміни ціни природного газу з 01.01.2020 по 31.01.2020 на рівні - 5,58 грн за 1 куб.м з урахуванням ПДВ, а також про відсутність необхідності в укладенні додаткової угоди у тій редакції, яку пропонує Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут".
Обґрунтовуючи необхідність звернення з даним позовом до суду, позивач посилається на необхідність укладення додаткової угоди до договору купівлі-продажу природного газу № 12А167-1138-19 від 01.10.2019 оскільки обов'язковість укладення такої додаткової угоди є беззаперечною та не залежить від волі сторін, а передумовлена змінами у законодавстві.
Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог вказуючи, що дія постанови Кабінету Міністрів України № 17 від 24.01.2020 не розповсюджується на Товариство з обмеженою відповідальністю "Єгаз". Також відповідач зазначає, що зміна ціни на вже переданий йому природний газ відповідно до умов договору та з дотриманням вже закінчених процедур передачі природного газу, в порядку передбаченому Кодексом ГТС, через торгові сповіщення та здійснення остаточних алокацій щодобових подач та відборів природного газу в січні 2020 року, є недопустимим і суперечить вимогам статті 632 ЦК України.
Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
За приписами ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (ст. 208 ЦК України).
При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За приписами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Так, 19.10.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 867 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" (далі - "Положення").
Відповідно до пункту 1 Положення воно визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, що покладаються на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов'язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації. Це положення не позбавляє постачальників природного газу, зокрема із спеціальними обов'язками, права вільно обирати оптового продавця природного газу для потреб їх господарської діяльності.
Таким суб'єктом, на якого покладені спеціальні обов'язки відповідно до вимог даного Положення, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут", що вбачається з додатку до Положення, яким визначено перелік постачальників природного газу, на яких покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям. Позивач має ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу та, зокрема, здійснює постачання природного газу на території Чернігівської області.
Відповідно до пункту 7 Положення постачальник природного газу, який має ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу, уклав договір постачання природного газу з побутовим споживачем, релігійною організацією (крім обсягів, що використовуються для провадження її виробничо-комерційної діяльності) або Державним підприємством України "Міжнародний дитячий центр "Артек" та є постачальником такого споживача у місяці (місяцях) постачання з 1 листопада 2018 року по 1 липня 2020 року, має право подати до НАК "Нафтогаз України" заявку на купівлю природного газу в обсязі, необхідному йому для здійснення постачання такому споживачеві. У разі відсутності вузла обліку природного газу в такого споживача вважається, що необхідним є обсяг природного газу, визначений відповідно до норм споживання, встановлених законодавством.
Згідно абзацу другого пункту 7 Положення НАК "Нафтогаз України" не має права до 1 липня 2020 року відмовити в задоволенні зазначеної заявки.
Відповідно до п. 13 Положення (в редакції, що діяла до змін, внесених Постановою КМУ № 17 від 24.01.2020) з 1 січня 2020 року НАК "Нафтогаз України" здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за цінами, що встановлюються продавцем (постачальником) і покупцем (споживачем) на відповідні періоди поставки (місяць або квартал), але не вище середньої арифметичної ціни газу, за якою Компанія пропонує газ промисловим споживачам за умови попередньої оплати до відповідного періоду поставки газу (місяць або квартал). Вимоги щодо граничного рівня ціни застосовуються окремо до кожного періоду поставки.
Отже, відповідно до умов Положення (в редакції, що діяла до змін, внесених Постановою КМУ № 17 від 24.01.2020) НАК "Нафтогаз України" здійснювала продаж/постачання природного газу з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року за ціною, що визначалась на рівні 5,50 гривень без урахування податку на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 6,60 гривень.
В подальшому 24.01.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", якою внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу".
Абзац 5 п. 6 Постанови КМУ № 867 від 19.10.2018 викладено в такій редакції: "З 1 січня 2020 року ціна придбання природного газу не може бути вищою за ціну продажу природного газу, визначену відповідно до пункту 13 цього Положення, за вирахуванням торговельної надбавки (націнки) НАК "Нафтогаз України" на рівні 1,917 відсотка зазначеної ціни.".
Пункт 13 Постанови КМУ № 867 від 19.10.2018 викладено в такій редакції: "13. З 1 січня 2020 року НАК "Нафтогаз України" здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за цінами, що встановлюються продавцем (постачальником) і покупцем (споживачем), але не вище рівня, який, зокрема, враховує середньоарифметичне значення фактичних цін (End of Day) природного газу на наступну добу поставки газу (Day-Ahead and Weekend) на нідерландському газовому хабі (ТТF) за період 1-22 числа місяця постачання газу відповідно до інформації біржі Powernext/EEX, різницю (спред) між ціною на хабі TTF та кордоні України і тариф на послуги транспортування природного газу для точки входу в Україну на міждержавному з'єднанні з Польщею/Словаччиною/Угорщиною.".
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.
Саме спрямованість цього принципу поставити заслін ущемленню прав і свобод людини з боку влади робить його важливою гарантією безпеки людини і громадянина, їх довіри до держави, про що вірно зазначається в мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України.
Таким чином, у контексті наведеного вбачається, що 24.01.2020 Кабінет Міністрів України, приймаючи постанову КМУ № 17 змінив ціну на продаж/постачання природного газу з 1 січня 2020 року, надавши нормативно-правовому акту зворотної дії в часі.
Після прийняття даної постанови на офіційному веб-сайті НАК "Нафтогаз України" опубліковано повідомлення, що у січні 2020 року оптова ціна на природний газ для потреб населення, виробників тепла та інших захищених споживачів, яким НАК "Нафтогаз України" постачає газ в рамках спеціальних обов'язків (ПСО), становитиме 4,65 грн. за кубометр (без врахування ПДВ, націнки газзбутів та витрат на транспортування газу магістральними і розподільними трубопроводами). Нова ціна була розрахована НАК "Нафтогаз України" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 17 від 24.01.2020.
Зі змісту Положення вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Єгаз" не є суб'єктом на якого покладені будь-які спеціальні обов'язки відповідно до Положення. За таких обставин, обов'язки, визначені даним Положенням, в тому числі і в частині застосування ціни, не розповсюджуються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Єгаз", що спростовує правову позицію позивача стосовно розповсюдження дій Постанови КМУ № 867 від 19.10.2018 з урахуванням змін внесених Постановою КМУ № 17 від 24.01.2020 на постачальника Товариство з обмеженою відповідальністю "Єгаз".
Разом з тим, Положення не позбавляє постачальників природного газу, зокрема із спеціальними обов'язками, права вільно обирати оптового продавця природного газу для потреб їх господарської діяльності (абз. 5 пункту 1 Положення).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ціна природного газу в договорі, зокрема, протягом січня 2020 року була визначена на рівні 6,6 грн. за 1 куб.м. Така ціна в спірному періоді відповідала цінам, що встановлювались для потреб споживачів "Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", затвердженого постанови КМУ від 19.10.2018 № 867 та тим, які пропонувалися НАК "Нафтогаз України".
Отже, ціни, що були визначені сторонами в договорі, зокрема, в січні 2020 року не були дискримінаційними по відношенню до позивача, та як наслідок до його кінцевих споживачів, і повністю відповідали вимогам постанови КМУ від 19.10.2018 № 867 до внесення змін Постановою КМУ № 17 від 24.01.2020.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порядок зміни та розірвання господарських договорів врегульований статтею 188 Господарського кодексу України.
Положеннями ч. 1, 2, 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України унормовано, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Таким чином, частинами 2, 3 ст. 188 Господарського кодексу України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору, а частиною 4 цієї статті визначено, що заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.
Приписами частин 1-2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що між сторонами підписаний договір, в якому продавцем та покупцем було досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, зокрема, щодо предмета, ціни та строку дії такого договору. Договір виконаний відповідачем в частині поставки природного газу в січні 2020 року.
Як про це вказує відповідач, з метою виконання умов договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Єгаз" було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" в січні 2020 року природний газ в обсязі 26 410,50 м.куб. вартістю 147 370, 60 грн. з ПДВ за договірною ціною 6,6 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2020.
Крім того, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, сторонами були вчинені юридично-значимі дії, що передували постачанню природного газу та підписанню актів приймання-передачі природного газу до Договору.
Відповідно до загальних термінів, визначених в розділі 1 глави 1 Кодексу газотранспортної системи торгове сповіщення - інформаційне повідомлення відповідно до форми, встановленої цим Кодексом, що направляється оператору газотранспортної системи від замовника послуг транспортування природного газу щодо обсягів природного газу, які він відчужив або набув.
Пунктом 1 глави 2 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи передбачено, що передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби. Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об'єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.
Оператор газотранспортної системи забезпечує функціонування інформаційної платформи, на якій здійснюється опрацювання наданих торгових сповіщень (п. 1 Глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС).
Протягом січня 2020 року Оператором ГТС, через інформаційну платформу, було погоджено передачу природного газу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Єгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" шляхом погодження торгових сповіщень, що в подальшому було відображено у відповідному акті приймання-передачі природного газу до договору в обсязі 26 410,50 м.куб. (обсяг, що становить частину із загального, зокрема, для потреб релігійних організацій), який сторонами не оспорюється.
Відповідно до п. 7 р. 6 гл. XII Кодексу ГТС алокація відборів природного газу споживача можлива тільки на замовника послуг транспортування природного газу, що є діючим постачальником такого споживача згідно з даними Реєстру споживачів постачальника, та відноситься на нього оператором газотранспортної системи до моменту припинення постачання природного газу такому споживачу в установленому порядку, крім випадків, передбачених нижче.
Отже, алокація в розумінні Кодексу ГТС є визначенням обсягу фактично поданого/відібраного природного газу до/з газотранспортної системи замовником послуг транспортування в розрахунковому періоді.
В подальшому зазначені обсяги були відображені Оператором ГТС за січень 2020 року, відповідно до встановлених Кодексом ГТС процедур, в алокаціях на Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут".
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, зміна ціни на вже переданий відповідачу природний газ відповідно до умов договору, та з дотриманням вже закінчених процедур передачі природного газу, в порядку передбаченому Кодексом ГТС, через торгові сповіщення та здійснення остаточних алокацій щодобових подач та відборів природного газу в січні 2020 року, є недопустимим і суперечить вимогам статті 632 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, суд вказує, що твердження позивача стосовно завдання діями Товариства з обмеженою відповідальністю "Єгаз" збитків в сумі 26 938, 70 грн через відмову зменшити ціну відповідно до постанови КМУ № 17 від 24.01.2020, якою були внесені зміни до Постанови КМУ № 867 від 19.10.2018 є безпідставними, оскільки, даний нормативно-правовий акт не розповсюджується на відповідача, а відтак, завдані збитки не можуть бути ним відшкодовані. Втім, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися з позовом до особи внаслідок якої й були завдані такі збитки в порядку окремого позовного провадження.
Отже, з огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено підстав з посиланням на відповідні засоби доказування з якими останній пов'язує можливість задоволення позову, а судом у свою чергу таких підстав не встановлено.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (14021, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Любецька, буд. 68; ідентифікаційний код 39576385) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єгаз" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 32/2; ідентифікаційний код 38863790) про визнання додаткової угоди укладеною - відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору позивачу не відшкодовуються.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 04.12.2020
Суддя Д.О. Баранов