печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24826/14-ц
"01" грудня 2020 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Литвинової І. В.,
при секретарі судових засідань - Винник С. М.,
за участі представника заявника (відповідача) ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві клопотання відповідача ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 15 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання заповіту нікчемним та визнання права власності у порядку спадкування за законом,
06 жовтня 2020 року до суду надійшла вказана заява відповідача у справі ОСОБА_3 , у якій порушено питання про скасування арешту з нерухомого майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року, посилаючись на те, що 25 липня 2018 року Верховним Судом ухвалено постанову у справі, якою касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2017 року залишено без змін.
Згідно з частиною першою, другою статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Представник заявника у судовому засіданні просив задовольнити клопотання і скасувати накладений арешт.
Представник позивача заперечувала проти задоволення, посилаючись на те, що рішення суду від 22 травня 2017 року, що набрало законної сили.
Суд, заслухавши обґрунтування і заперечення представників сторін, вивчивши подану заяву про скасування заходів забезпечення позову, дослідивши письмові докази у матеріалах справи, дійшов висновку, що заява про скасування заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, 25 липня 2018 року розгляд справи у касаційному провадженні було завершено винесенням Верховним Судом постанови, якою рішення судів попередніх інстанцій були залишені в силі Верховним Судом та відповідно лише із цього часу позивач отримав змогу здійснити державну реєстрацію та в подальшому розпорядження 1/2 часткою спадкового майна, право власності на яке в порядку спадкування за законом було визнано за ним:
- 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 ,
- 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 ,
- 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 ,
- 1/4 частки квартири АДРЕСА_4 ,
- 1/4 частки квартири АДРЕСА_5 ,
- 1/4 частки квартири АДРЕСА_6 ,
- 3/100 частки квартири АДРЕСА_7 ,
- 1/4 частки житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_8 ,
- 1/4 частки гаражу АДРЕСА_9 ,
- 1/6 частки квартири АДРЕСА_10 ;
- 1/4 частки земельної ділянки АДРЕСА_8 .
Разом з тим, за позивачем з незалежних від нього причин досі не зареєстроване право власності на такі об'єкти: 1/4 частки квартири АДРЕСА_6 , 3/100 частки квартири АДРЕСА_7 , 1/4 частки гаражу АДРЕСА_9 та 1/4 частки квартири АДРЕСА_4 , оскільки відповідачем подаються заяви про заборону вчинення реєстраційних дій за вказаними об'єктами, які є підставами для зупинення вчинення будь-яких реєстраційних щодо вказаних об'єктів нерухомого майна.
Відтак встановлено, що рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2017 року у поточній справі не виконано, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, довідки з яких надано із письмовими запереченнями.
Окрім того, представник позивача вказала, що також на розгляді у Печерському районному суді міста Києва перебуває справа №757/17082/18-ц (суддя Соколов О. М.) за позовом ОСОБА_5 до нотаріусів Мазарчук Н. В., Нотари О. І., за участю ОСОБА_3 як третьої особи, про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій. Підставою подання цього позову стало перешкоджання ОСОБА_3 виконанню рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2019 року у справі № 757/24086/14-ц, яким судом було повернуто ОСОБА_5 нерухоме майно (7 об'єктів нерухомого майна) у результаті застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів - договорів дарування, укладених ОСОБА_6 за недійсною довіреністю від імені ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 .
Втім, не зважаючи на таке рішення, здійснення ОСОБА_5 реєстрації права після набрання рішенням законної сили - ОСОБА_3 здійснив самовільний «поворот виконання рішення», та без належних на те підстав звернувся до нотаріусів, які зареєстрували за ним право власності на підставі договорів, що були визнані недійсними;
Також на розгляді Печерського районного суду міста Києва перебуває справа №757/59339/19-ц ( ОСОБА_7 ) про витребування майна з чужого незаконного володіння. Підставою подання позовної заяви, за якою відкрито дане провадження стало те, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 червня 2019 року у справі №757/13834/16, яке набрало законної сили, було визнано незаконною нотаріальну дію ПН КМНО Марченко О. І. щодо посвідчення договору дарування 13/100 частини квартири АДРЕСА_12 за реєстровим № 99 від 28 березня 2013 року та визнано недійсними договори дарування належного ОСОБА_5 нерухомого майна на користь ОСОБА_3 , укладені ОСОБА_8 , посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О. І., договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_6 , за реєстровим № 122 від 28 березня 2013 року, договір дарування 1/2 частини машиномісця АДРЕСА_9 , за реєстровим № 126 від 28 березня 2013 року, договір дарування 13/100 частини квартири АДРЕСА_12 , за реєстровим № 99 від 28 березня 2013 року, присуджено повернути ОСОБА_5 вказане нерухоме майно. Рішення набрало законної сили 13 липня 2019 року.
Однак ОСОБА_3 , який також був відповідачем у вказаній вище справі, та якому достовірно було відомо про існування спору щодо права на майно, про обґрунтованість підстав заявленого до нього позову (а відповідно про незаконність набуття і заволодіння ним майном Позивача поза її волею), а також про те, що судом ухвалено рішення, яким визнано договори дарування такого майна недійсними, користуючись тим, що у справі № 757/13834/16 судом позов не забезпечувався та майно не було арештоване - з метою ухилення від його виконання фактично одномоментно відчужив всі перелічені вище об'єкти нерухомого майна, які є предметом спору за договорами дарування своїй дружині - ОСОБА_6 .
Зокрема ОСОБА_3 в якості дарувальника та ОСОБА_6 в якості обдаровуваної було укладено наступні договори дарування: договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 30248180000), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. 29 липня 2019 року за реєстровим № 5293, договір дарування 1/2 частини машиномісця АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30275980000) посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т. В. 29 липня 2019 року за реєстровим № 5289, договір дарування 13/100 частини квартири АДРЕСА_12 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 29842580000), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т. В. 29 липня 2019 року за реєстровим № 5296.
Суд, враховуючи, що спір по суті позовних вимог вирішено, рішення суду від 22 травня 2017 року набрало законної сили, проте перед позивачем виникають перепони у його фактичному виконанні, тому підстави вважати вжиті заходи забезпечення позову доцільними не зникли і наразі про відмову у скасуванні арешту майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-20, 158, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 03 грудня 2020 року.
Суддя І. В. Литвинова