11.11.2020 Справа №607/19345/20
провадження №3/607/7000/2020
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ломакін В.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого, притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 21.01.2020 р.;
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Громадянин ОСОБА_1 28.10.2020 р. о 09 год. 00 хв. за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягають у висловлюванні у її сторону нецензурною лайкою та погроз фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства.
У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні вказаного правопорушення, його винуватість доведена наступними матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ВАБ №401557 від 28.10.2020 р., письмовою заявою потерпілої ОСОБА_2 від 28.10.2020 р., письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 28.10.2020 р.; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 28.10.2020 р., копією постанови Тернопільського міськрайонного суду від 21.01.2020 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Відповідно до ч.2 ст.173-2 КУпАП, ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із порушень, передбачених частиною першою статті 173-2 КУпАП, тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення .
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.33 КУпАП, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене правопорушення, тому вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу .
Згідно ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені по справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, вважаю, що з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 420.40 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 173-2 ч.2, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень, які стягнути в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
СуддяВ. Є. Ломакін