Справа №522/20747/20
Провадження №1-кп/522/2365/20
у спрощеному провадженні щодо кримінального проступку
2 грудня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
здійснивши судовий розгляд у спрощеному провадженні, на підставі обвинувального акту, у кримінальному провадженні №12020165500001383 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2020 року, у судовому засіданні, у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдови, громадянина Республіки Молдови, непрацюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, суд
29.10.2020 року приблизно о 02 годині ОСОБА_3 знаходився біля зупинки громадського транспорту, яка розташована за адресою: м. Одеса, вулиця Пантелеймонівська кут вулиці Екатериненської, де побачив раніше йому незнайомого ОСОБА_4 .
У вказаний день, та час у ОСОБА_3 раптово виник намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, та у якості предмета свого посягання він визначив гаманець сірого кольору, який належить ОСОБА_4 .
Приступивши до реалізації свого наміру ОСОБА_3 діючи умисно, із наміром спрямованим на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав з кишені ОСОБА_4 гаманець сірого кольору в якому знаходились 1000 доларів США, тим самим спричинивши потерпілому матеріальний збиток на суму 1000 доларів США (станом на 19.11.2020 року 1000 доларів США дорівнює 28 214 грн. 15 коп. згідно курсу НБУ).
Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Як вбачається, із матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 не оспорював встановлені під час дізнання обставини, і згодний із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному провадженні, а також беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), про що підписав 23.11.2020 року, у присутності захисника ОСОБА_5 відповідну заяву.
У порядку, передбаченому ст.302 КПК України, прокурор Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_6 надіслав до Приморського районного суду м. Одеси обвинувальний акт, у якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Як вбачається, із матеріалів кримінального провадження, та відповідно до заяви потерпілого ОСОБА_4 , він не заперечує проти розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні без його участі.
Згідно до ч.1 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.302 КПК України встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст.381 КПК України, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до заяв учасників процесу про спрощене провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаного кримінального правопорушення повністю доведена.
Враховуючи вимоги ст.337 КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, та те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - проступку.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 ,суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, що він раніше не судимий.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.
У п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (у редакції від 06.11.2009 року) зазначено, що призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.
Як зазначено у п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (у редакції від 06.11.2009 року) виправні роботи призначаються тільки працюючим і відбуваються за місцем роботи засуджених.
На думку суду, призначення покарання у вигляді штрафу або виправних робіт є неможливим, так як обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований.
Суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді арешту, або громадських робіт не буде достатнім для виправлення указаного обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , наявності вище зазначених двох пом'якшуючих покарання обставин, відсутності обставин, що обтяжують покарання, та відсутні заборони, передбачені ч.3 ст.61 КК України, суд приходить до висновку про те, що йому необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі, із застосуванням ст.75 КК України, та звільнити указаного обвинуваченого від відбування покарання, із випробуванням, та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , наявності двох пом'якшуючих покарання обставин, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає недоцільним покладення на обвинуваченого ОСОБА_3 додаткових обов'язків, передбачених ч.3 ст.76 КК України.
На підставі вище зазначеного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Міру запобіжного заходу у зв'язку із відсутністю клопотань учасників судового провадження обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.
Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України. Керуючись ст.ст.100, 302, 331, 367-371, 373, 374, 376, 381, 382, 395, 532 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за указаною частиною указаної статті - обмеження волі строком на 1 /один/ рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, з випробуванням строком на 1 /один/ рік.
На підставі ч.1 ст.76 КК України строком на 1 /один/ рік покласти на ОСОБА_3 , наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк відбування покарання, а саме іспитовий строк ОСОБА_3 , по цьому вироку Приморського районного суду м. Одеси, рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 02.12.2020 року.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.
Речовий доказ - купюру номіналом 100 доларів США із серійним номером FK 72949193 вважати повернутою потерпілому ОСОБА_4 за належністю.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу. Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
02.12.2020