Справа № 522/20266/14-к
Провадження № 1-кп/522/455/20
03 грудня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу по обвинувальному акту у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420141600000003111 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Теплиці, Чехословаччина, громадянина України, українця, з начальною вищою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженого,
обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 2 КК України, суд -
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 2 КК України.
Відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На теперішній час судове провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 2 КК України не було завершено до спливу строку тримання ОСОБА_5 під вартою, у зв'язку із чим, судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження строку дії раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор вважав за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, ризики, передбаченні ст. 177 КПК України, не зменшились. ОСОБА_5 переховувався від органів досудового розслідування, у зв'язку із чим, був оголошений у розшук, що свідчить про те, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду.
Захисник заперечував проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , зазначивши, що ОСОБА_5 зареєстрований та має постійне місце проживання на території міста Одеси, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, активно сприяв слідству на досудовому розслідуванні, ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні. Також просив врахувати стан здоров'я обвинуваченого та наявність дружини і неповнолітньої дитини, у зв'язку із чим просив змінити відносно останнього запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника та просив змінити запобіжний захід.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, тому існує необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, крім того обвинувачений не працевлаштований, неодружений, тобто не має міцних соціальних зв'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи положення ст.ст. 7, 9 КПК України, суд вважає за необхідне, при розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, керуватись Конституцією України та загальними нормами кримінального процесуального закону, які регламентують питання щодо застосування запобіжних заходів на стадії судового провадження, зокрема ст. 29 Конституції України, а також ст.ст. 7, 8, 9, 12, 176-178, 181, 183, 199, 331 КПК України.
Суд приймає до уваги положення ст. 29 Конституції України, згідно з якими ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 199 КПК України, суд зобов'язаний з'ясувати обставини, які свідчать про те, що: заявлений ризик не зменшився або з явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою: наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом ст.ст. 176-178 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігання забезпечення виконання цією особою покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризиків, передбачених цими нормами.
Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що не відпав і не зменшився ризик переховування обвинуваченого від суду, зважаючи на покарання, яке загрожує обвинуваченому, в разі визнання його винуватим.
Ризик впливу на свідків та потерпілого підтверджується тим, що обвинувачений перед загрозою суворого покарання можуть вчинити дії, спрямовані на залякування потерпілих та свідків, з метою спотворення їх показань в суді.
За таких підстав ризик впливу на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні наразі є актуальним.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення зумовлений наявністю попередніх ризиків та може мати місце у разі зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки обвинувачений ніде не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, та на переконання суду останній може вдатися до спроб вчинення інших злочинів, в тому числі, аналогічно у зв'язку з відсутністю засобів для існування.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою, оскільки застосування менш суворих запобіжних заходів може виявитися недостатнім для запобігання існуючим ризикам, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Разом з тим, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає можливості застосування застави відносно обвинуваченого оскільки злочини вчинені із застосуванням насильства.
Матеріали справи не містять відомостей або обставин, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 197, 199, 331, 392 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на два місяці, тобто до 01 лютого 2021 року включно.
Визначити заставу, як запобіжний захід, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 576300 гривень.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1
03.12.2020