Справа №491/773/20
03 грудня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області
у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Кір'як І.О.,
розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги позивачки обґрунтовані тим, що між нею та ОСОБА_2 14 жовтня 1999 року було укладено шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, актовий запис №6.
В позовній заяві позивачка вказує, що від вказаного шлюбу в неї з відповідачем народилося п'ятеро дітей, троє яких є неповнолітніми, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, позивачка зазначає, що її з відповідачем сімейні стосунки не склалися в зв'язку з відсутністю взаєморозуміння та різними поглядами на життя, та на сімейні стосунки. В зв'язку з повною несумісністю характерів сім'я розпалася. На думку позивачки, що налагодження сімейних стосунків з відповідачем є неможливим.
Тому, в зв'язку з наведеними обставинами позивачка вважає, що їх сім'я розпалася остаточно і зберегти її неможливо, а подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам. Своє рішення про розірвання шлюбу позивачка вважає остаточним, примирення неможливе.
В прохальній частині позовної заяви позивачка просить суд:
1. Розірвати шлюб, укладений 14 жовтня 1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований виконавчим комітетом Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, актовий запис №6, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
2. Після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_6 ».
3. Витрати понесені нею при зверненні до суду з даною позовною заявою залишити за нею.
4. Розгляд справи провести за відсутності позивачки.
25 вересня 2020 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено проведення судового засідання на 03 грудня 2020 року, про що головуючим суддею у справі було постановлено відповідну ухвалу (а.с.22).
Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз'яснено відповідачеві про його процесуальній права, а саме подати відзив на позовну заяву, пред'явити зустрічний позов та подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачено вимогами ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України.
Відповідно до наявного в матеріалах справи супровідного листа на зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 судом було направлено рекомендованим відправленням 25 вересня 2020 року за вихідним №491/773/20/5610/2020 копію ухвали про відкриття провадження у справі в якій зазначено дату проведення судового засідання на 03 грудня 2020 року, та позовну заяву з доданими до неї документами.
При цьому, в матеріалах справи міститься «Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу» (а.с.27), з якого вбачається, що 23 жовтня 2020 року відповідач ОСОБА_2 отримав рекомендоване відправлення за вихідним №491/773/20/5610/2020, в якому містилася копія ухвали про відкриття провадження у справі та позовна заява з доданими до неї документами.
З наведеного вбачається, що відповідач отримавши копію ухвали про відкриття провадження у справі своїми процесуальними правами передбаченими ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України не скористався.
У судове засідання 03 грудня 2020 року сторони по справі не з'явилися.
При цьому, суд враховує заяву позивачки від 02 вересня 2020 року, яка міститься в матеріалах справи в якій вона просить суд розглядати справу у її відсутність, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.13).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був сповіщений належним чином, що підтверджується «Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу» (а.с.27). Будь-яких заяв та клопотань на адресу суду від нього не надходило, причини свої неявки суду не повідомив.
Враховуючи викладене, положення ч.3 ст.223 ЦПК України, наявність відомостей про належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи, заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за учасників справи.
При цьому, ч.4 ст.223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У відповідності до положень ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
При цьому, з наведених вище обставин вбачається, що відповідач, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, при цьому у судове засідання не з'явився без повідомлення причин неявки, що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим пунктами 1 та 2 частини 1 статті 280 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач відзив на позовну заяву не подав, що відповідає умові визначеній п.3 ч.1 ст.280 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає що існують визначені ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України підстави та умови для здійснення заочного розгляду справи, про що у відповідності до положень ч.1 ст.281 ЦПК України без виходу до нарадчої кімнати постановлено відповідну ухвалу.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 27 березня 2000 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області (а.с.4).
Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 28 січня 2019 року органом №5123 - Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області (а.с.12), та довідкою про зареєстроване місце проживання відповідача виданою 24 вересня 2020 року Романівською сільською радою Ананьївського району Одеської області за №180 (а.с.21).
Судом встановлено, що позивачка та відповідач 14 жовтня 1999 року зареєстрували шлюб, про що Виконавчим комітетом Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області було складено відповідний актовий запис №6, що підтверджується оригіналом повторно виданого 23 грудня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.6).
Крім того, до позовної заяви було додано позивачкою копії свідоцтв про народження дітей, з яких вбачається, що від вказаного шлюбу в неї з відповідачем народилося п'ятеро дітей, троє яких є неповнолітніми, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7-11).
Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, що предебачено частиною 1 статті 4 ЦПК України.
Зі змісту частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Аналогічні положення містить і Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року). Так, відповідно до ст.12 зазначеної Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, ст.5 Протоколу №7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З позовної заяви вбачається, що сімейні стосунки позивачки та відповідача не склалися в зв'язку з відсутністю взаєморозуміння та різними поглядами на життя, та на сімейні стосунки. В зв'язку з повною несумісністю характерів сім'я розпалася. На думку позивачки, що налагодження сімейних стосунків з відповідачем є неможливим, на підставі наведених підстав вона звернулася до суду з відповідною заявою про розірвання шлюбу з відповідачем по справі ОСОБА_2 .
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивачки про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд приймаючи до уваги ті обставини, які зазначені в позовній заяві, що сім'я позивачки та відповідача розпалася остаточно і зберегти її неможливо, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, вважає можливим шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Частиною 1 статті 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд, враховує бажання позивачки та вважає за доцільне після розірвання шлюбу залишити позивачці шлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».
Вирішуючи питання щодо витрат по справі, суд керується вимогами ст.141 ЦПК України, однак враховуючи бажання позивачки про залишення за нею витрат понесених при зверненні до суду з даною позовною заявою, вважає за можливе залишити судові витрати по справі, які складаються із сплаченої суми судового збору в сумі 840,80 грн. за позивачем.
Згідно зі статтею 282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до статті 283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити в повному обсязі.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 28 січня 2019 року органом №5123 - Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 27 березня 2000 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 , який зареєстрований 14 жовтня 1999 року Виконавчим комітетом Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, актовий запис №6 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_6 ».
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Роз'яснити сторонам по справі, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач:ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ;
Відповідач:ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Суддя: О.О. Желясков
Рішення набуло законної сили «____»_______________20__року.