Справа № 315/465/20
Номер провадження № 2/315/256/20
02 грудня 2020 року м. Гуляйполе
Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:
головуючої судді Романько О.О.
за участю секретаря Браціло І.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе цивільну справу за позовом Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
З 31.03.2020 року в провадженні судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. перебувала вищевказана цивільна справа.
У зв'язку із прийняттям 11.08.2020 року на засіданні Вищої ради правосуддя рішення про звільнення судді ОСОБА_3 у зв'язку з поданням заяви про відставку та на підставі наказу Гуляйпільського районного суду Запорізької області №1-ос від 11.08.2020 року про припинення повноважень судді ОСОБА_3 , акту прийому-передачі справ судді Яроша С.О. від 11.08.2020 року, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 12.08.2020 року за № 46/20, було проведено повторний автоматизований розподіл вищевказаної справи.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу вищезазначена справа 12.08.2020 року була передана на розгляд судді Романько О.О.
17.08.2020 року ухвалою судді справу прийнято до свого провадження, провадження у справі залишено зупиненим до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №315/45/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про оспорювання батьківства та виключення запису про батьківство з актового запису про народження дитини.
30.10.2020 року ухвалою судді відновлено провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання на 02.12.2020 року.
04.11.2020 року через канцелярію суду надійшла заяваСлужби у справах дітей Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області про припинення розгляду позовної заяви, в якій посилалися на те, що 08.09.2020 року заочним рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області задоволено позов ОСОБА_2 та виключено його як батька з актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану.
02.12.2020 року до суду від відповідача та його представника надійшов відзив на позов, в якому посилалися на те, що 08.09.2020 року заочним рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області задоволено позов ОСОБА_2 та виключено його як батька з актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому прохали відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, розгляд справи провести без їх участі.
Сторони та їх представники в підготовче судове засідання не з'явилися, прохали розгляд справи провести без їх участі.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.189 ЦПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому судовому засіданні судом підлягають з'ясуванню питання визначені в ч.2 ст.197 ЦПК України, зокрема щодо уточнень позовних вимог та заперечень проти них і розглядаються відповідні заяви.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
Загальною декларацією прав людини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.48, передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст.8).
Частиною 1 ст.8 Конституції передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст.129 Конституції).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією й законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою (ст.2 Закону «Про судоустрій і статус суддів»).
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи §1 ст.6 Конвенції, кожна держава-учасниця конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, мета яких - не пустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим не має бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (п.59 рішення ЄСПЛ від 16.12.92 у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France»).
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Принцип диспозитивності є загальновизнаним принципом цивільного судочинства, відповідно до якого цивільні справи, за загальним правилом, порушуються, розвиваються, змінюються, переходять із однієї стадії процесу в іншу і припиняються під впливом, головним чином, ініціативи осіб, які беруть участь у справі.
Так, принцип диспозитивності в цивільному процесі - це закріплення в нормах цивільного процесуального права положення про можливості осіб, що беруть участь у справі, розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, а також засобами їх захисту, які активно впливають на виникнення, рух та закінчення цивільного процесу з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Позивач висуває проти відповідача позовні вимоги й тим самим виражає волю на певний правовий результат. Відповідач або не погоджується з позовними вимогами, або визнає позов і виражає волю на той же правовий результат, що позивач. Таким чином, характер рушійної сили цивільного судочинства визначається крізь призму інтересу осіб, що беруть участь у справі.
Як встановлено до початку підготовчого засідання позивач подав до суду заяву про припинення розгляду позовної заяви, оскільки 08.09.2020 року заочним рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області задоволено позов ОСОБА_2 та виключено його як батька з актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану.
Так, 08.09.2020 року заочним рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області задоволено позов ОСОБА_2 та виключено запис про батьківство ОСОБА_2 з актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином судом встановлено, що відповідач у справі відповідно до рішення суду не є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що унеможливлює позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач не буде позбавлений можливості здійснити захист своїх прав та інтересів шляхом звернення з відповідним позовом до суду, суд вважає задоволення його заяви можливим.
Керуючись ст. ст. 196-200, 257, 260-261, 353-354 ЦПК України, суд, -
Заяву Служби у справах дітей Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області про припинення розгляду позовної заяви- задовольнити.
Позовну заяву Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України він має право після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, звернутися до суду повторно.
Повний текст ухвали складено 02.12.2020 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення через Гуляйпільський районний суд Запорізької області.
Суддя: О. О. Романько