Справа № 315/1693/20
Номер провадження № 3/315/539/20
02 грудня 2020 року м. Гуляйполе
Суддя Гуляйпільського районного суду Запорізької області Романько О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, пенсіонера, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП, -
20.11.2020 року до суду надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Справу призначено до розгляду на 02.12.2020 року о 08:45.
01.12.2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про відвід судді Романько О.О. та всього Гуляйпільського районного суду, в якій посилався на те, що він жива людина, засновник та кінцевий бенефіціар держави Україна, в той час як Гуляйпільський районний суд Запорізької області не є органом судової влади держави Україна, так як є громадською організацією та органом судової влади УРСР, а суддя ОСОБА_2 привласнює функції суду, чим порушує його право на справедливий суд.
Заявив відвід судді Романько О.О. та громадській організації Гуляйпільський районний суд Запорізької області, наполягав на розгляді справи без його участі.
ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом, в судове засідання не з'явився, надав заяву про відвід судді, наполягав на розгляді справи без його участі.
Відповідно до положень ст.268 КУпАП справа розглянута без його участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді підлягає передачі до канцелярії Гуляйпільського районного суду Запорізької області для визначення судді для вирішення питання про відвід з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів суддя зобов'язаний зокрема: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.2 ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про безсторонність суду.
Згідно з п.12 Висновку № 1 Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 року незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
У пунктах 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білух проти України» від 09.11.2006 року (заява № 33949/02) зазначається, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Враховуючи вказане, а також вимоги ст.9 Конституції України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суддя вважає, що розгляд заяви про відвід судді в рамках справи про адміністративне правопорушення є можливим та таким, що направлений на захист прав особи щодо розгляду його справи безстороннім судом.
А тому, з огляду на відсутність у Кодексі України про адміністративні правопорушення норми, що регулює підстави та порядок відводу судді, однак за наявності у Кримінальному процесуальному кодексі України положення про відвід судді у передбачених законом випадках, з метою виконання завдань провадження у справі про адміністративні правопорушення, яке має здійснюватися на основі суворого додержання законності, суд вважає за необхідне застосувати аналогію права.
Суд, застосовуючи аналогію права щодо використання процесуальних норм КПК України, які регулюють підстави та порядок відводу судді, виходить з того, що у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що український уряд визнав кримінальний характер КУпАП.
Так, відповідно до ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому ч.3 ст.35 КПК України.
За таких обставин суддя доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді підлягає передачі до канцелярії Гуляйпільського районного суду Запорізької області для визначення судді для вирішення питання про відвід, а провадження у справі має бути зупинено на час розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 245, 268 КУпАП, ст.75, 80-81 КПК України, -
Заяву ОСОБА_1 від 01.12.2020 року про відвід судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Романько О.О. передати до канцелярії Гуляйпільського районного суду Запорізької області для визначення судді для вирішення питання про відвід.
Зупинити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП на час розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: О. О. Романько