Справа № 991/9185/20
Провадження №11-сс/991/983/20
03 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 листопада 2020 року, якою відмовлено у задоволенні скарги представника ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей за повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 23.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань
09 листопада 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга представника ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, в якій він просив слідчого суддю зобов'язати Національне антикорупційне бюро України відповідно до вимог ст. 214 КПК України невідкладно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, факти про яке викладено у заяві-повідомленні Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» щодо вчинення групою осіб у складі судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_6 , посадових осіб, засновників (бенефіціарів) та фактичних контролерів ТОВ «СІНДЕКА» за безпосередньої участі директора товариства ОСОБА_7 , головного бухгалтера товариства ОСОБА_8 , арбітражного керуючого ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 КК України (а.с. 1-10).
Ухвалою слідчого судді від 16 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні скарги представника ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей за повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 23.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 34, 47-50).
Не погодившись із вказаною ухвалою слідчого судді, 01 грудня 2020 року представник ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ОСОБА_5 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, в якій просить:
-поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Вищого антикорупційного суду від 16.11.2020 № 991/9185/20;
-ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2020 № 991/9185/20, якою відмовлено у задоволенні скарги представника ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України скасувати.
-винести нову ухвалу, зобов'язати Національне антикорупційне бюро України, відповідно до вимог ст. 214 КПК України, невідкладно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, факти про яке викладено у заяві-повідомленні ТОВ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (04080 м. Київ, вул. О. Терьохіна, 8-А. оф. 111 ідентифікаційний код 41264766) щодо вчинення групою осіб у складі судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_6 , посадових осіб, засновників (бенефіціарів) та фактичних контролерів ТОВ «СІНДЕКА», за безпосередньої участі директора товариства ОСОБА_7 , головного бухгалтера товариства ОСОБА_8 , арбітражного керуючого ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явились, про причини неявки в суд не повідомили, у зв'язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу у їх відсутність. Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як вбачається з матеріалів провадження, копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 листопада 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» отримало 23 листопада 2020 року, а з апеляційною скаргою представник ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 01 грудня 2020 року (поштовий конверт направлено 27 листопада 2020 року).
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно правової позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, висловленою в ухвалі від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18), за змістом ст. 376 КПК України дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов'язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження. Оголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПК лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження. У випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за можливе поновити представнику ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ОСОБА_5 строк на апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 листопада 2020 року, вважаючи його пропущеним з поважних причин.
Відповідно до ст. 331 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 2062, 209, 211, 3661 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно з приміткою до ст. 45 КК України, корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 3641, 3652, 3661, 368-3692 цього Кодексу.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України і не мають повноважень здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у справах щодо злочинів, які не віднесені до його підсудності.
Можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у визначений КПК України строк передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду дійшов висновку, що у заяві-повідомленні представника ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ОСОБА_5 не зазначені конкретні фактичні дані про дії, які свідчать про зловживання службовим становищем службовою особою. Вказане позбавляє орган досудового розслідування підстав та можливостей провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину. Натомість вбачається незгода заявника із прийнятими судовими рішеннями, що не може бути приводом для внесення відомостей до ЄРДР (а.с. 49-50).
Виходячи з вищенаведеного, слідчий суддя не знайшов підстав для визнання незаконною бездіяльності уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення та зобов'язання посадових осіб внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань за заявою-повідомленням представника ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ОСОБА_5 від 23.09.2020.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною Прокуратурою України.
На момент звернення представника ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ОСОБА_5 до Національного антикорупційного бюро України із заявою-повідомленням, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 30.06.2020 № 298). Згідно з п. 1 глави 2 розділу I цього Положення, до Реєстру вносяться зокрема відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
У своїй постанові від 16 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: “...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин....”.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 17 червня 2019 року № 4-р(II)/2020, а саме у п. 5 мотивувальної частини, зазначено, що “встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту”.
Колегія суддів бере до уваги також висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013 р., де зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання (пункти 10 і 11).
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 р. «Про незалежність судової влади», судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Згідно з п.п. 66-68 Рекомендації СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів, ухваленою Комітетом Міністрів Ради Європи 17.11.2010, тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості. Лише держава може домагатися цивільної відповідальності судді, подавши скаргу до суду у разі, коли цей суддя повинен був присудити компенсацію. Тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності.
Колегія суду погоджується, що у заяві-повідомленні представника ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ОСОБА_5 відсутні будь-які конкретні фактичні дані про використання влади чи службового становища всупереч інтересам служби або про зловживання впливом суддею Господарського суду міста Києва ОСОБА_6 , посадовими особами, засновниками (бенефіціарами) та фактичними контролерами ТОВ «СІНДЕКА», директором товариства ОСОБА_7 , головним бухгалтером товариства ОСОБА_8 , арбітражним керуючим ОСОБА_9 , з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе чи іншої фізичної або юридичної особи, що спричинило тяжкі наслідки. Заява-повідомлення не містить конкретних фактичних даних зловживання службовим становищем службовою особою, що могло б слугувати підставою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 331, 216, 307, 395, 405, 407, 418, 422, 532 КПК України, колегія суддів
Клопотання представника ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 листопада 2020 року задовольнити.
Поновити представнику ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 листопада 2020 року.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 листопада 2020 року, якою відмовлено у задоволенні скарги представника ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей за повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 23.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3