03 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1752/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Мельник В.В.,
перевіривши на відповідність вимогам КАС України матеріали апеляційної скарги Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-2004"
до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області
про визнання протиправно та скасування постанови, -
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року по справі №160/1752/20 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-2004" до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про визнання протиправно та скасування постанови - задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 18 вересня 2020 року подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
30 листопада 2020 року на запит головуючого судді до Третього апеляційного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №160/1752/20.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, на підставі наступного.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи встановлено, що 05 серпня 2020 року в порядку письмового провадження складено повне оскаржуване рішення суду першої інстанції у справі №340/1752/20.
Копія повного рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року по справі №160/1752/20 вручена відповідачу 12 серпня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 63).
З огляду на зазначене, останнім днем строку на апеляційне оскарження з урахуванням ч. 1 ст. 295 КАС України було 04 вересня 2020 року, а з урахуванням ч. 2 ст. 295 КАС України - 11 вересня 2020 року.
При цьому, апеляційна скарга на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року по справі №160/1752/20 відповідачем подана 18 вересня 2020 року, тобто з порушенням строку, передбаченого як ч. 1, так і ч. 2 ст. 295 КАС України.
У вказаній апеляційній скарзі відповідачем порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначено про те, що останній не мав змоги вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу у даній справі у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, які з'явились лише 03 вересня 2020 року.
Дослідивши доводи клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Слід зазначити, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
З огляду на викладене, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції поважними не визнаються.
Інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.
Крім того, всупереч вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України заявником до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору.
Натомість, відповідачем до апеляційної скарги додано платіжне доручення №1096 від 03 вересня 2020 року на суму 3155 грн.
Однак, вказане платіжне доручення не свідчить про сплату відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, оскільки кошти сплачені таким платіжним дорученням за неправильними реквізитами, а саме: на рахунок Господарського суду Черкаської області: UA408999980313151206083023002.
Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 14 липня 2011 року № 3674-VI.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп.2 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, заявнику слід сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3153 грн. (2102*150%), згідно до наступних реквізитів для сплати судового збору:
Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA708999980313141206081004004
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст.ст. 169, 296, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а заявнику апеляційної скарги необхідно надати строк для усунення встановлених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;
- документу про сплату судового збору у розмірі 3153 грн.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, -
Апеляційну скаргу Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року по справі №160/1752/20 - залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;
- документу про сплату судового збору у розмірі 3153 грн.
Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.
Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя В.В. Мельник